Порівняння Tecno 4G Portable WiFi TR118 vs Huawei E5576-322

Найбільшу відстань, на якому вбудований модем роутер здатний забезпечити зв'язок по інтерфейсу Wi-Fi (див. «Підключення»).

Варто враховувати, що на практиці радіус дії сильно залежить від ряду факторів, не пов'язаних з основними характеристиками модему: наявністю перешкод і перешкод на шляху проходження сигналу, характеристиками Wi-Fi модуля, що підключається пристрою, зарядом акумуляторів в цьому пристрої або самому модемі і т. ін. Тому фактичні показники дальності можуть бути помітно нижче заявлених: наприклад, під час роботи через стіну вони помітно знижуються. Однак дана характеристика досить наочно описує загальну «далекобійність» пристрою, та й порівняння різних моделей по ній цілком допускаються.

Також відзначимо, що далеко не завжди має сенс купувати пристрій з максимальним радіусом дії — хоча велика дальність забезпечує додаткову зручність, вона вимагає високої потужності передавача, що значно збільшує габарити та ціну модему. Тому при виборі варто виходити насамперед з передбачуваного використання формату. Приміром, якщо 3G-з'єднання потрібно Вам для виходу в Інтернет в дорозі з планшета, дальності дії в кілька метрів буде цілком достатньо (до того ж вона знизить ймовірність підключення сторонніх до переносний точці доступу). А ось для установки у великому приватному будинку має сенс підшукати модель «подальнобойней».

Технології передачі даних, підтримувані модемом.

— GPRS. Найстаріша з застосовуваних на сьогоднішній день технологій зв'язку. Розроблена як стандарт для стільникових мереж GSM, що дає змогу передавати дані паралельно з голосовим зв'язком і текстовими повідомленнями, а також тарифікувати доступ в мережу за кількістю переданих даних, а не за часом підключення (як в попередньому стандарті CSD). На момент створення була досить прогресивною, однак зараз вважається остаточно застарілою і застосовується лише в тих ситуаціях, коли прогресивніші стандарти використовувати неможливо.

— EDGE Технологія, створена як модифікація описаного вище GPRS, яка дозволила б збільшити пропускну здатність каналу і підвищити надійність зв'язку. В іншому цей стандарт повністю аналогічний GPRS за основним практичним особливостями.

— W-CDMA. Один з ранніх стандартів зв'язку третього покоління (3G). Застосовується в мережах формату UMTS. Однією з головних переваг таких мереж є можливість побудови мереж на основі існуючої інфраструктури GSM. Тому UMTS і конкретно W-CDMA використовується багатьма операторами мобільного зв'язку на початковому етапі переходу з 2G на 3G.

— HSUPA. Технологія зв'язку третього покоління (3G), розвиток описаної вище W-CDMA. Назва розшифровується як High-Spe...ed Uplink Packet Access — високошвидкісна пакетна передача даних в напрямку «від абонента». Це, власне, і описує призначення даної технології: вона збільшує швидкість передачі даних з модему на базову станцію, що може знадобитися для деяких специфічних задач — наприклад, відеозв'язку.

— HSDPA. Подальше, після HSUPA, удосконалення стандарту W-CDMA (див. вище). Належить до мереж третього покоління (3G), проте вважається «розширеним» стандартом, через що мережі з підтримкою HSUPA можуть позначатися як 3.5G, 3G+ тощо. Сама назва — «High-Speed Downlink Packet Access» — перекладається як «високошвидкісна пакетна передача даних від базової станції на пристрій».

— HSPA+. Найпрогресивніший на сьогоднішній день стандарт зв'язку третього покоління на основі мереж UMTS (W-CDMA). Завдяки ряду удосконалень дає змогу досягти вищих швидкостей, ніж описані вище варіанти, наближаючись за можливостями до мереж четвертого покоління; тому іноді умовно позначається як 3.75G.

— WiMAX. Першопочатково WiMAX був створений в двох версіях — «мобільній» і «стаціонарній»; в переважній більшості сучасних стільникових модемів застосовується другий варіант. Він належить до стандартів четвертого покоління — 4G (тоді як «мобільний» був конкурентом 3G-технологій, хоча іноді в маркетингових цілях також позначається як зв'язок 4 покоління). Деякий час тому WiMAX активно поширювався як альтернатива дротовому широкосмуговому підключенню до Інтернету (зокрема, як оптимальний варіант для приватного сектора, куди дотягнути кабель важко). Однак зараз цей стандарт поступово втрачає популярність, зокрема, у зв'язку з розвитком і поширенням досконалішого LTE (який не має до того ж поділу на «мобільний» і «стаціонарний» різновид).

— LTE. Стандарт стільникового зв'язку четвертого покоління, найпопулярніша 4G-технологія на сьогоднішній день — зокрема, завдяки тому, що є подальшим розвитком W-CDMA/UMTS і може бути впроваджений шляхом вдосконалення існуючих мереж (причому як UMTS, так і CDMA2000). Ще одна причина популярності — однакова зручність як для стаціонарного, так і для мобільного устаткування. З іншого боку, при виборі модему даного стандарту варто мати на увазі, що в різних країнах діапазони і канали LTE можуть відрізнятися, тому сама по собі підтримка цієї технології ще не гарантує сумісність з конкретною мережею. Також потрібно враховувати, що в деяких країнах мережі LTE ще тільки знаходяться на етапі розгортання, а в деяких — взагалі відсутні.

— EV-DO (Rev.A). EV-DO — технологія передачі даних третього покоління (3G), що застосовується в мобільних мережах стандарту CDMA (не плутати з W-CDMA, побудованої на іншому базовому стандарті – UMTS). Зазначимо, що в деяких країнах даний різновид 3G-мереж набув поширення набагато раніше, ніж W-CDMA і її модифікації, причому з низки технічних причин застосовується переважно для передачі даних — тобто для роботи 3G-модемів. Що ж до Rev.A, то це — друга за рахунком і найпоширеніша версія стандарту EV-DO.

— EV-DO (Rev.B). Третя за рахунком версія технології EV-DO, розвиток і удосконалення Rev.A; докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що даний стандарт також часто використовується як 3G-зв'язок для передачі даних; зона покриття не настільки велика, як у попередньої версії, але все ж охоплює більшість великих населених пунктів і їх околиці. Також варто враховувати, що для використання всіх можливостей Rev.В необхідний модем з підтримкою цієї версії, а цим можуть похвалитися далеко не всі сучасні EV-DO-пристрої.

При оцінці можливостей модему варто враховувати, що наведені для кожної технології значення швидкості є максимумом, якого на практиці можна досягти лише в ідеальних умовах. Фактичні ж значення швидкості, зазвичай, нижче потенційно можливих; вони можуть залежати як особливостей мережі, потужності сигналу та інших технічних моментів, так і від політики оператора і умов конкретного тарифу.

– USB-штекер. Наявність в конструкції модему власного USB-штекера, що дає змогу підключати пристрій до комп'ютера напряму. Таке підключення забезпечує пристрою з USB-портом доступ в Інтернет, також через USB подається необхідне для роботи модему живлення.

— microUSB. Зменшена версія роз'єму USB, що застосовується переважно в Wi-Fi модемах (див. «Тип»), які здатні працювати автономно і не потребують постійного підключення до іншого пристрою. При цьому в 3G/4G модемах microUSB зазвичай має вигляд гнізда, а не штекера, а для підключення використовується спеціальний кабель. Даний інтерфейс зазвичай грає роль службового роз'єму загального призначення: через нього заряджається акумулятор, а також здійснюється підключення до ПК або іншого пристрою для управління налаштуваннями, оновлення прошивки тощо.

— USB. Дротовий Інтерфейс, найбільш поширений і універсальний сучасний стандарт, застосовуваний для підключення периферійного обладнання до різних електронних пристроїв, починаючи від комп'ютерів і закінчуючи смартфонами і навіть бездротовими модемами. В даному разі мається на увазі повнорозмірна версія роз'єму USB. Зазвичай вона встановлюється в класичних модемах (див. «Тип») і має вигляд штекера, за допомогою якого модем підключається до управляючого пристрою (ПК, ноутбука, планшета тощо). Через цей же роз'єм, як прави...ло, здійснюється і живлення.

— USB-C. Симетричний роз'єм двосторонньої конструкції, що дає змогу встромити штекер будь-якою стороною. Підключення через подібний порт інших пристроїв ззовні може здійснюватися за допомогою різних версій USB, проте найчастіше це 3.1 gen2 зі швидкістю передачі даних до 10 Гбіт/с. Роз'єм USB-C у 3G- / LTE-модемів застосовується для забезпечення роботи медіа-серверів із флешки або зовнішнього жорсткого диска, а також серверів NAS.

— LAN (RJ45). Класичне дротове підключення по мережевому кабелю через роз'єм RJ-45. Також відоме як «LAN». У наш час є одним з найпоширеніших способів дротового підключення до Інтернету, також широко застосовується в локальних мережах. З його допомогою до модему можна підключити ноутбук або ПК напряму через кабель і не возитися з Wi-Fi з'єднанням. До того ж такий зв'язок може бути швидше (залежить від швидкості LAN).

— ExpressCard. Інтерфейс підключення, що застосовується переважно в ноутбуках. Периферійні пристрої даного стандарту, включаючи бездротові модеми, мають вигляд характерних карт, які при підключенні встановлюються в спеціальний слот на корпусі пристрою. При цьому варто враховувати, що існує два форм-фактори ExpressCard – 54 мм і 34 мм, і 34-мм карти можуть без обмежень використовуватися з 54-мм слотами, але не навпаки. Тому при виборі такого модему варто уточнити відповідність його форм-фактора планованому «посадковому місцю». Втім, даний стандарт поступово сходить зі сцени, витісняючись більш досконалими інтерфейсами — зокрема, USB 3.0.

Наявність роз'єма для підключення зовнішньої знімної антени у конструкції модему. Значення всіх зовнішніх антен описано вище; тут же відзначимо, що роз'єм дає можливість використовувати з модемом досить великі пристосування, які значно перевищують за своїми можливостями «рідні» антени (як внутрішні, так і зовнішні незнімні). Крім того, антену під роз'єм користувач може вибрати на свій розсуд.

Можливість підключення так званої mimo-антени (саму антену, як правило, потрібно купувати окремо).

Технологія MIMO використовується в Wi-Fi зв'язку, а також в мережах 4G LTE (починаючи з Cat.2). Її загальний принцип полягає в тому, щоб розділити передається сигнал на кілька передавальних і приймаючих антен; при цьому кожна з передавальних антен транслює сигнал відразу на всі приймаючі (або хоча б на кілька з них). Подібний формат роботи дозволяє ефективніше використовувати частотний діапазон, збільшує фактичну швидкість передачі даних, а також підвищує стійкість до перешкод. Але ось антени для MIMO досить громіздкі, у випадку з модемами їх складно зробити вбудованими; та й потрібно подібний функціонал не так часто. Тому для роботи з даною технологією застосовуються окремі зовнішні антени.

Відзначимо, що навіть в переносних Wi-Fi точках (див. «Тип») дана функція використовується виключно для 4G/LTE; підключення по Wi-Fi здійснюється за рахунок вбудованих антен.

Наявність роз'єма для карт пам'яті у конструкції модему. Карти пам'яті дуже популярні в сучасній електроніці як змінні носії інформації; в бездротових модемах зустрічається два основні варіанти роботи з ними. Перший передбачає застосування в ролі зовнішнього картрідера, для обміну інформацією між картою і пристроєм, до якого модем підключений по USB (див. нижче); простіше кажучи, встановлення карти перетворює модем ще й у «флешку» зі знімною пам'яттю. А в моделях з Wi-Fi (див. «Тип») може передбачатися також можливість роботи в ролі сервера, що надає доступ до вмісту карти всім бездротовим пристроям, підключеним до модему. Що ж до типів карт, то найчастіше зустрічається підтримка стандарту microSD – вони досить мініатюрні, щоб без проблем поєднуватися з компактними корпусами бездротових модемів. Варто враховувати, що навіть в межах одного стандарту карт пам'яті існує кілька різновидів, і перед покупкою не завадить уточнити, з якими саме з них сумісний пристрій.

Ємність акумулятора, встановленого в модемі з відповідним типом живлення (див. нижче).

Чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати без підзарядки, за інших рівних умов. Однак варто мати на увазі, що ситуація «інших рівних» практично не зустрічається в сучасних бездротових модемів. По-перше, різні технології передачі даних (див. вище) характеризуються різними показниками енергоспоживання; по-друге, навіть моделі з підтримкою одних і тих же стандартів можуть розрізнятися по енергоспоживанню (і часу роботи на заряді) через конструктивних відмінностей. Тому даний показник здебільшого є чисто довідковою інформацією, і порівнювати з нього навіть дуже схожі моделі можна лише приблизно. При виборі ж варто орієнтуватися насамперед на прямо заявлені характеристики часу автономної роботи (див. нижче).

Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді в режимі Інтернет-серфінгу. Таке живлення характерне для Wi-Fi роутерів, тому, зазвичай, під Інтернет-серфінгом розуміється забезпечення доступу у Всесвітню мережу для зовнішнього Wi-Fi пристрою.

Дана характеристика є основним показником автономності для будь-якого модему з акумуляторним живленням, оскільки вона описує час використання його за основним призначенням без підзарядки. Водночас потрібно мати на увазі, що вимірюється цей показник в певних «ідеальних» умовах; фактичний же час роботи залежить від ряду факторів, включаючи інтенсивність серфінгу, об'єми переданих даних, кількість підключених пристроїв і відстань до них, рівень сигналу мережі тощо. Тому на практиці автономність модему може бути трохи нижче. Тим не менш, різні моделі цілком можна порівнювати одну з одною за заявленим у характеристиках часом роботи.

Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») у режимі очікування на одному заряді батареї.

Даний режим можна описати як режим готовності. Він припускає, що пристрій увімкнений, його робочі схеми знаходяться під напругою та в будь-який момент готові зреагувати на вхідний сигнал або команду користувача, однак жодного обміну інформацією не відбувається і ніякі функції не працюють. Цей показник не такий важливий, як час роботи в режимі Інтернет-серфінгу (див. вище), однак він теж має практичне значення і дає змогу оцінити автономність пристрою — адже в перервах між сеансами зв'язку модем перебуває саме в режимі очікування.