Порівняння Monorim Ninebot Mini vs Ninebot Mini

Середня відстань, яку можна проїхати на одній зарядці акумулятора. Зазвичай, запас ходу вказується з деяким завищенням — у розрахунку на невисоку (оптимальну з точки зору енергоспоживання) швидкість, рівномірний рух по рівній поверхні і т. ін. Тому фактична автономність може бути трохи менше. Тим не менш, цей показник цілком підходить для порівняння різних моделей між собою.

Завдяки розвитку технологій запас ходу в сучасному самобалансирующемся транспорті може досягати декількох десятків кілометрів.

Максимальна швидкість, яку здатний розвинути апарат у штатному режимі роботи: на рівній поверхні, при повному заряді батарей і середній масі їздця. Цей же параметр, зазвичай, є і максимальної безпечною швидкістю, яка допускається при використанні даної моделі; теоретично можливо розігнатися і сильніше (наприклад, з гори), але це може призвести до поломки, аварії і травми, а тому вкрай не рекомендується.

Більшість сучасних моделей має максимальну швидкість до 20 км/год, а в «швидкісних» апаратах даний показник може перевищувати 30 км/год. Відзначимо, що падіння з сігвея/гіроборда/моноколеса навіть на швидкості 10 – 15 км/год загрожує серйозними неприємностями; тому для їзди швидше швидкості пішохода вкрай рекомендується захисна екіпіровка (та й в будь-якому разі вона бажана).

Висота рульової стійки, передбаченої в конструкції гіроборда з ручкою (див. «Тип») — інші види підшипника транспорту цим елементом управління не оснащуються. Стійка повинна мати таку висоту, щоб за неї зручно було триматися руками (або затискати її між колінами — залежно від особливостей конструкції). Водночас виробники досить рідко вказують даний параметр: мається на увазі, що довжина оптимально підбирається під дорослих людей, з урахуванням можливої різниці у будові тіла. Крім того, багато стійки робляться регульованими; для них в даному випадку наводиться максимальна висота (якщо взагалі наводиться).

Максимальний кут нахилу поверхні, при якому апарат може нормально проїхати вгору або вниз (в деяких моделях даний параметр вказується тільки для одного напрямку, наприклад, вгору).

Даний параметр характеризує можливості пристрою з подолання подьемов і спусків. У сучасних моделях він може досягати 45°. При цьому варто враховувати, що здатність справлятися з великими кутами вимагає не тільки потужних двигунів, але і відповідних особливостей конструкції (зокрема, щоб захисний кожух не шкрябав по землі); а для спуску друге навіть важливіше першого. Тому при виборі моделі для частої їзди по схилах варто звертати увагу не тільки потужність, але і прямо на заявлений в характеристиках кут нахилу.

Також відзначимо, що при високому навантаженні (наближається до максимальної) ефективність подолання подьемов може знижуватися. З іншого боку, деякі виробники вказують кут нахилу саме на максимальному навантаженні, і уточнюють, що невелика вага їздця дозволяє долати більш круті підйоми, ніж заявлено.

Кліренсом називають відстань від найнижчої точки корпусу до землі; іншими словами — це найбільший розмір перешкоди на дорозі (у висоту), що апарат може пропустити під собою (без наїзду колесом). Великий кліренс сприяє прохідності, однак вимагає коліс великого діаметра і, відповідно, збільшення потужності двигуна, що зі свого боку впливає на вагу і ціну апарата. Крім того, самостабілізучий транспорт розрахований переважно на «міське» застосування, з їздою по рівному покриттю. Тому навіть в самих моделях солідних кліренс не перевищує 150 мм, а в деяких апаратах він становить всього 30 мм.

Ємність батареї апарата у ват-годинах (Втгод).

Загалом ємність характеризує кількість енергії, яке може накопичити батарея. Чим вище цифра у цьому пункті — тим, відповідно, більше енергії запасає акумулятор, тим більше буде запас ходу (див. вище) і тим більше часу знадобиться на зарядку. Зазначимо, що хоча ват-години використовуються для позначення потужності значно рідше, ніж міліампер-годинник (див. вище), це позначення є більш достовірним, оскільки при оцінці ємності в даному випадку враховується і напруга батареї (на відміну від підрахунку в мАгод). Це дозволяє з легкістю порівнювати між собою батареї різного напруги. Водночас не варто забувати, що енергоспоживання різних моделей транспорту теж може бути різним, і автономність простіше оцінювати за прямо заявленому запасу ходу, у крайньому випадку — порівнювати ємність батарей у агрегатів зі схожими характеристиками.

Потужність двигуна, встановленого в апараті. Для моделей з двома електромоторами в даному пункті зазвичай вказується їх загальна потужність.

Даний параметр є одним з найбільш критичних для самобалансирующегося транспорту. З одного боку, потужні мотори покращують ефективність балансування (особливо при великій вазі їздця), дають змогу розвивати високу швидкість, ефективно долати нерівності на дорозі і «брати» підйоми. З іншого — вони важать багато, коштують недешево і для забезпечення нормального запасу ходу вимагають ємних батарей (що ще більше позначається на вазі і ціною всього агрегата). Тому потужність двигуна, зазвичай, безпосередньо залежить від цінової категорії тієї або іншої моделі.

По суті, чим потужніші мотори — тим краще, і питання вибору за даним показником впирається насамперед в ціну.

Час, необхідний для зарядки комплектного акумулятора з нуля до повної ємності. Даний параметр дозволяє оцінити, якої довжини повинні бути перерви для повноцінного поповнення запасу енергії. Зменшення часу зарядки робить використання апарата більш зручним, однак вона досягається за рахунок спеціальних технологій, які, зазвичай, обходяться недешево.