Порівняння DAB Pumps KLM 65/300 T 3 м

DN 65

340 мм

vs Wilo Stratos PICO 25/1-6-180 6 м

1 1/2"

180 мм

Тип ротора — обертової частини електродвигуна — яким оснащений насос.

— «Мокрий». «Мокрими» називають ротори, які безпосередньо контактують з перекачуваним середовищем. Завдяки цьому досягається ряд переваг. Так, рідина забезпечує змащення і охолодження ротора — що підвищує надійність, даючи змогу насосу довгий час працювати без додаткового обслуговування, а також знижує рівень шуму. Останнє особливо важливо для житлових приміщень, тому що в них використовуються саме «мокрі» насоси. Крім того, самі агрегати виходять простими (за конструкцією і в ремонті), компактними і дешевими. Їх головним недоліком є низький ККД, ніж у «сухих» моделях — зазвичай до 50%. Це не критично для побутового застосування, але для професійних моделей високої продуктивності «мокрі» ротори підходять слабо.

— «Сухий». Назва такого ротора обумовлено тим, що він ніяк не контактує з перекачуваною рідиною. Ключовою перевагою подібної конструкції перед «мокрою» є високий ККД — близько 80%. З іншого боку, «сухі» ротори виробляють більше шуму і погано підходять для житлових приміщень. Тому даний варіант характерний переважно для агрегатів високої продуктивності, розрахованих на промислове застосування.

Продуктивність насоса — це кількість рідини, що він здатний перекачати за певний час.

Особливості вибору оптимального варіанта за продуктивністю залежать насамперед від призначення насоса (див. вище). Наприклад, для рециркуляційних моделей для ГВП загальне правило говорить, що продуктивність насоса не повинна перевищувати продуктивності водонагрівача. Наприклад, якщо котел здатний видати в контур ГВП 10 літрів у хвилину, то максимальна продуктивність насосу становитиме 10*60=600 л/год. Базова формула розрахунку продуктивності для системи опалення враховує потужність нагрівача і різницю температур на вході і виході, а для системи ХВП — кількість точок водорозбору. Більш детальну інформацію про розрахунки для кожної сфери застосування можна знайти в спеціальних джерелах, а самі обчислення краще доручати професіоналам — це знизить ймовірність упустити з уваги важливі нюанси.

Напір можна описати як максимальну висоту, на яку насос здатний підняти рідину по вертикальній трубі без вигинів і розгалужень. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з тиском, який видає насос: 10 м напору приблизно відповідає тиску в 1 бар (не варто плутати цей показник з робочим тиском — докладніше про нього див. нижче).

Напір є одним із ключових показників для більшості циркуляційних насосів. Традиційно його розраховують, виходячи з різниці по висоті між місцем розташування насоса і самої верхньої точки системи; однак цей принцип актуальний тільки для агрегатів, що підвищують тиск ХВС (див. «Призначення»). Циркуляційні моделі для опалення і ГВП працюють із замкнутими контурами, і для них оптимальний напір залежить від загального гідравлічного опору системи. Детальні формули розрахунків для першого і другого випадку можна знайти в спеціальних джерелах.

Найменша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.

Прохолодну воду здатні нормально переносити практично всі насоси, незалежно від призначення (див. вище); тому при звичайному побутовому використанні даний параметр не має критичного значення і для деяких моделей може взагалі не вказуватися. А ось якщо потрібна можливість роботи з рідинами з температурою нижче 15 °С — варто звернути на мінімальну температуру пильну увагу. Деякі моделі, що допускають використання з антифризом, нормально переносять навіть температури нижче нуля; подібні можливості потрібні, наприклад, для будівель, які можуть «вихолоджуватись» в холодну пору року.

Найбільша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.

Від цього показника безпосередньо залежать можливості застосування агрегата (див. «Призначення»): так, моделі для систем опалення повинні переносити температуру не менше 95 °С, для гарячого водопостачання — не менше 65 °С. Ну і в жодному разі не можна перевищувати даний параметр: «перегрітий» насос вийде з ладу дуже швидко, а наслідки цього можуть бути дуже неприємними.

— Швидкостей роботи. Кількість швидкостей, передбачене в конструкції насоса. Кожна швидкість відповідає своєму значенню продуктивності (див. вище). Варіанти можуть бути такими:

• 1 швидкість. Будь-яких регулювань в подібних моделях не передбачається, насос при включенні здатний працювати тільки на одній швидкості — максимальною. Це самий простий і недорогий варіант — завдяки відсутності в конструкції додаткових елементів (регуляторів). Звичайно, він зручний тільки в тих випадках, коли при кожному включенні агрегат повинен працювати на повну потужність — однак такі випадки в сфері застосування циркуляційних насосів зустрічаються досить часто.
• 2 швидкості. 2 швидкості дають деяку ступінь вибору: насос не обов'язково включати на повну потужність, коли вона не потрібна, агрегат можна запустити на знижену, щоб економити електроенергію і не зношувати механізми понад необхідне.
• 3 швидкості. Найбільша кількість регулювань, що зустрічається в сучасних насосах — передбачати більшу кількість не має сенсу з низки причин. Дає ще більше можливостей по налаштуванню параметрів роботи, ніж 2 швидкості.
• Плавне регулювання. Даний варіант припускає можливість виставити регулятор в будь-яке положення від мінімального до максимального (в деяких моделях можуть передбачатися також фіксовані налаштування, але лише в якості додаткової опції). Це забезпечує максимальну свободу і точність при виборі режиму роботи, однак помітно позначається на ціні; а реальна необхідність плавного регулювання виникає досить рідко.

— Автоматичний режим роботи.... Суть цієї функції розрізняється залежно від призначення пристрою (див. вище). Так, в моделях для підвищення тиску ХВС автоматика включає насос при відкриванні крана і вимикає при закриванні — спеціальний датчик реагує на рух води. У моделях для опалення і ГВП автоматика відповідає за налаштування параметрів роботи — наприклад, при загвинчування вентилів і зниження витрати насос може знизити напір — а також за додаткові функції, як-от таймер включення-відключення. У будь-якому разі дана особливість «полегшує життя» користувачеві, позбавляючи його від необхідності здійснювати певні операції вручну і доповнюючи насос новими можливостями; а ось конкретний набір цих можливостей залежить від моделі.

— Дисплей. На дисплей може виводитися різна додаткова інформація: режим роботи, налаштування продуктивності, температура води, виставлені таймери, повідомлення про збої і багато іншого. Це робить управління більш зручним і наочним. У насосах, зазвичай, використовується найпростіший різновид чорно-білих РК-екранів, однак цього цілком достатньо для згаданих цілей.

— Панель управління. Під панеллю керування в даному випадку мається на увазі панель, що має перемикач з вибором режимів роботи між автоматичним (див. вище) і ручним. Відповідно, наявність декількох режимів практично обов'язково означає і наявність панелі управління. А ось перемикачі швидкості роботи самі по собі за дану функцію не вважаються.

Електрична потужність, споживана насосом при нормальному режимі роботи і максимальної продуктивності.

Цей показник прямо залежить від продуктивності — адже для перекачування великих об'ємів води необхідно відповідну кількість енергії. А від самої потужності, зі свого боку, залежать два основних параметри — споживання електричної енергії і навантаження на електромережі, що визначає правила підключення. Наприклад, насоси потужністю понад 5 кВт можна підключати до звичайних побутових розеток; детальніші правила можна знайти в спеціальних джерелах.

Робоча напруга, на яке розрахований насос.

— 230 В. Стандартна напруга побутових мереж. Більшість таких насосів можна живити від звичайної розетки, що робить їх дуже зручними в підключенні. Водночас даний варіант погано підходить для створення агрегатів високої продуктивності — вже при споживаної потужності понад 5 кВт потрібні певні хитрощі в підключенні, та й загалом 220 дають забезпечують менше потужності, ніж 400 В. Тому таке живлення характерно переважно для моделей початкового і середнього рівня.

— 400 В. Це варіант передбачає живлення від трифазних мереж напругою 400 В. Такі мережі рідко зустрічаються у побуті, зате отримали широке поширення в професійній сфері, в т. ч. на промислових об'єктах — вони зручні для живлення устаткування високої потужності. Тому трифазне живлення зазвичай передбачається у професійних високопродуктивних насосах.

Тип електродвигуна, передбаченого в конструкції насоса.

— Асинхронний. Двигуни цього типу відрізняються простотою конструкції і невисокою ціною в поєднанні з надійністю. Основним їх недоліком є залежність частоти обертання від навантаження, що призводить до того, що точно відрегулювати цю частоту для подібного двигуна складно. Водночас для побутового використання цей момент, зазвичай, некритичний, та й в професійній сфері він рідко створює складності. Тому асинхронні двигуни досить популярні в сучасних насосах.

— Синхронний. Синхронні двигуни відрізняються високою точністю регулювання частоти обертання — вона практично не залежить від навантаження на ротор; в цьому полягає їхня основна перевага перед асинхронними. З іншого боку, даний тип складніше і дорожче, а необхідність у точному регулюванні виникає досить рідко. Тому синхронні електродвигуни встановлюються переважно в висококласні насоси, розраховані на застосування в специфічних умовах.