Порівняння Pedrollo JCRm 2A pump vs Pedrollo JSWm 2AX

Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.

Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.

Система, що захищає агрегат від роботи «насуху» — тобто без води в магістралі.

Режим сухого ходу є нештатним для будь-якого насоса: в кращому разі механізм агрегата в такому режимі відчуває підвищені навантаження, а в гіршому можливий вихід пристрою з ладу і навіть серйозна аварія. Дана ж функція дає змогу запобігти подібним наслідкам. Конкретний спосіб захисту від сухого ходу може бути різним; один з найпопулярніших варіантів — поплавковий вимикач (див. нижче), однак, крім цього, можуть застосовуватися датчики протоку, реле тиску або рівня тощо. Ці подробиці залежать як від загального типу насоса, так і від конкретної моделі; їх в кожному разі варто уточнювати окремо.

Розмір різьблення, призначеної для підключення насоса до магістралі всмоктування. Цей параметр повністю аналогічний розміру вихідного отвору (див. вище) - зокрема, він може вказуватися як для патрубка, так і для вхідного отвору насоса.

Рівень шуму, вироблений насосом при роботі в штатному режимі. Для порівняння: шум в 50 децибел приблизно відповідає шуму в офісному приміщенні, 60 дБ — середньої гучності телевізора, 70 дБ — вантажному автомобілю на відстані близько 8 м, 80 дБ — шуму вуличного руху, 90 дБ — гучного крику. Чим нижче рівень шуму-тим комфортніше використання насоса і тим ближче до людей його можна розташовувати. Особливо цей параметр важливий для моделей, розрахованих на установку в приміщенні.

Матеріал, з якого виконаний корпус насоса — елемент конструкції, в якому встановлений робочий механізм (крильчатка або шнек). Відзначимо, що кожух двигуна може виконуватися з іншого матеріалу — це в даному випадку не принципово; а в мотопомп (див. «харчування») мова йде про корпус самого насоса, а не про опорному каркасі, в якому він закріплений.

Найбільшою популярністю в наш час користуються такі варіанти:

— Пластик. Недорогий матеріал, відмінно протистоїть волозі і не схильний до корозії. Втім, надійність пластика в цілому не дуже велика; виняток становлять особливі високоміцні сорти, проте вони в насосах зустрічаються вкрай рідко (коли потрібна міцність, зазвичай застосовують метали). Так що пластиковими корпусами оснащуються в основному порівняно прості і доступні моделі, не розраховані на серйозні навантаження.

— Чавун. Надзвичайно популярний в наш час Матеріал: чавун міцний, надійний, довговічний і в той же час має відносно невисоку вартість. Правда, по корозійної стійкості цей матеріал поступається нержавіючої сталі (див. нижче); однак при дотриманні правил експлуатації насоса термін служби чавунного корпусу не поступається терміну служби більшості основних вузлів агрегату. Також відзначимо, що подібні Корпуси досить масивні, що ускладнює транспортування; однак в деяких випадках велику вагу є гідністю: він сприяє гасінню вібрацій.

- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкіст...ь до корозії — і, відповідно, надійність і довговічність. З іншого боку, і коштує цей матеріал трохи дорожче того ж чавуну. Вага у таких корпусів дещо менше-це, знову ж таки, може бути як гідністю, так і недоліком, залежно від ситуації.

— Алюміній. Матеріал преміумкласу. Алюмінієві сплави, що застосовуються в сучасних насосах, легкі, міцні, довговічні, практично несприйнятливі до вологи, однак і коштують відповідно.

— Латунь. Досить рідкісний варіант, що зустрічається в окремих моделях поверхневих насосів. Латунь досить міцна, надійна і стійка до вологи, проте в більшості випадків не має ключових переваг перед тією ж «нержавейкой» або алюмінієм, а коштує трохи дорожче.

— Бронза. Ще один матеріал, аналогічний описаної вище латуні-довговічний і практичний, проте застосовуваний рідко.

— Кераміка. Матеріал, що зустрічається виключно в каналізаційних насосах у вигляді унітазів (див. Найчастіше під керамікою мається на увазі санфаянс або більш дорогий і довговічний санфарфор — тобто ті ж матеріали, що і в звичайних унітазах без вбудованих насосів.

Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.

— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.

- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.

— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.

— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.

— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.

— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому в основному серед відносно недорогих моделей.

— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.