Порівняння Android TV Box X96 Air 32 Gb vs Mecool KM9 Pro Deluxe

— Власна система. Операційна система пристрою представлена фірмовою програмною оболонкою виробника. Як правило, подібні ОС мають привабливе і зрозуміле меню. Фірмова операційна система розробляється безпосередньо виробником під апаратні ресурси конкретно взятої моделі або цілої лінійки, але має суттєві обмеження.

— Android (AOSP). Операційна система цього типу є модифікацією популярної ОС Android, яка головним чином примітна відкритим кодом. Це універсальна операційна система, яка надає користувачеві набагато більше свободи дій для створення змін і налаштувань всередині самої системи. Разом з тим, встановлення і стабільність роботи тих чи інших додатків на цій платформі не гарантуються, а загальне управління системою не було спеціально «заточене» під великі екрани, що може викликати деякі незручності. Насамперед такі рішення викличуть інтерес у користувачів, які розбираються в особливостях ОС Android, люблять все кастомізувати під себе і контролювати, і мають на це час.

— Android TV. Пристрої цього типу можуть похвалитися повноцінною програмної прошивкою Android TV, спеціально адаптованою для роботи на великих екранах. Згідно з назвою, вона являє собою різновид ОС Android, спеціально «заточений» під подібне обладнання. Крім загальних особливостей всіх «Андроїдів» (таких, як можливість встановлення додаткових додатків, включаючи навіть ігри)..., вона має ряд спеціальних можливостей: оптимізований інтерфейс, інтеграція зі смартфонами (включаючи можливість їх використання в якості пульта ДУ), голосовий пошук та ін. Завдяки цьому телевізори з цією особливістю значно перевершують по функціоналу моделі з «звичайним» Smart TV. Зрозуміло, для роботи багатофункціональної ОС передбачаються виділений процесор, графічна підсистема і пам'ять, а наявність подібних апаратних ресурсів позначається на загальній вартості.

— Google TV. Ребрендинг платформи Android TV для телевізорів і смартприставок, а точніше – нова оболонка поверх операційної системи під знаком «зеленого дроїда», яка впроваджується з 2021 року. З нововведень в ній реалізований перероблений дизайн інтерфейсу користувача, застосована вдосконалена база знань, яка більш ефективно розподіляє контент за жанрами і збирає пошукові відомості з усього переліку встановлених додатків і підписок. Голосовий помічник надалі краще розуміє запити глядацької аудиторії і видає розгорнутий перелік знайденого. Окремою вкладкою в інтерфейсі винесені прямі трансляції актуальних подій, будь то спортивні заходи або запуск ракети на Марс. З іншого в системі доопрацюванням піддалися аспекти, які передбачають використання ТВ як командного пункту управління єдиною екосистемою «розумного» дому.

Технологія трансляції аудіо - та відеосигналу через Wi-Fi з'єднання. Широко застосовується в електроніці компанії Apple, медіацентр з AirPlay дозволить з легкістю продублювати на телевізор «картинку», наприклад, з iPhone або iPad. Головним недоліком даної технології в порівнянні з аналогічною Miracast, є необхідність наявності локальної мережі з бездротовим роутером.

Бездротова технологія, що дає змогу напряму транслювати відео-і аудіосигнал з одного пристрою на інший безпосередньо по Wi-Fi з'єднанню. При цьому, на відміну від AirPlay, для передачі не потрібна наявність роутера і побудова локальної мережі — досить, щоб приймач і передавач були сумісні з Miracast. Один з найбільш популярних способів застосування даної технології – виведення «картинки» з екрану смартфона/планшета на телевізор, і навпаки. Медіацентр або ТВ-ресивер з Miracast стане в нагоді в тому разі, якщо сам телевізор не підтримує цю функцію.

HDMI є найбільш поширеним сучасним інтерфейсом для роботи з HD-контентом і багатоканальним звуком. Відео- і аудіосигнал при такому підключенні передаються по одному кабелю, а пропускної здатності в останніх версіях (HDMI 2.0 і HDMI 2.1) вистачає для роботи з роздільною здатністю UltraHD і навіть вище. Практично будь-який сучасний екран (телевізор, монітор тощо) з підтримкою HD має як мінімум один вхід HDMI, тому і більшість медіаплеєрів і ТВ-ресиверів мають виходи цього типу. Однак зустрічаються і моделі без HDMI – це переважно застарілі або найбільш недорогі рішення, що використовують тільки аналогові відеоінтерфейси. Також бувають моделі на кілька HDMI і в більшості варіантів один з таких портів призначений для вхідного сигналу, при цьому порти HDMI розрізняються за версіями.

— v 1.4. Версія, представлена ще в 2009 році, проте не втрачає популярності і донині. Підтримує відео 4K (4096х2160) з частотою кадрів 24 к/с і Full HD — з частотою 120 к/с; останнє, крім іншого, дає змогу передавати по такому інтерфейсу ще й 3D-відео. Крім оригінальної v 1.4, існують також поліпшені версії v 1.4a і v 1.4b, де можливості по роботі з 3D були ще більше розширені.

— v 2.0. Версія, випущена в 2013 році. Крім іншого, представила можливість роботи з 4K-відео на швидкості до 60 к/с, сумісність з надшироким форматом 21:9, а також підтримку до 32 каналів і 4 потокі...в аудіо одночасно. Підтримка HDR в даній версії першопочатково не передбачалася, проте вона була введена в оновленні v 2.0a і ще більше розширена в v 2.0b; медіаплеєри з даної категорії можуть підтримувати як оригінальну версію 2.0, так і одну з поліпшених.

— v 2.1. Версія зразка 2017 року, також відома як HDMI Ultra High Speed. Дійсно забезпечує досить солідну пропускну здатність, що дає змогу працювати навіть з 10K-відео на швидкості в 120 к/с; крім того, ряд поліпшень торкнувся підтримки HDR. Відзначимо, що повноцінне використання HDMI v 2.1 можливе тільки зі спеціальним кабелем, проте функції більш ранніх версій залишаються доступними і при використанні звичайних дротів.

Різновид аудіоінтерфейсу S-P / DIF, що використовує оптоволоконний кабель TOSLINK. Як і коаксіальний роз'єм, оптичний вихід використовує цифровий формат передачі даних і може працювати з багатоканальним звуком. При цьому оптоволокно потребує досить делікатного поводження, проте абсолютно нечутливо до електричних перешкод.

Модель процесора (CPU), встановленого в медіаплеєрі.

Ця інформація має переважно довідковий значення: процесор підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити ті чи інші практичні характеристики (максимальна роздільна здатність, підтримку певних стандартів, роботу вбудованих додатків тощо). Так що при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці характеристики. Втім, при бажанні, знаючи модель процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити можливості медіацентру роботи з ресурсоємними додатками. Це може стати в нагоді, зокрема, якщо ви вибираєте модель під Android (див. вище) і плануєте інтенсивно використовувати додаткове ПО — набір програм під цю ОС досить великий, а деякі з них досить вимогливі до ресурсів системи.

Також відзначимо, що дані щодо CPU нерідко уточнюються в рекламних цілях — для акценту на тому, що в пристрої встановлений досить прогресивний чип відомого бренду. Серед найбільш поширених марок таких процесорів — Allwinner, Amlogic, Rockchip, Realtek.

Тактова частота процесора, встановленого в медіацентрі.

З технічної сторони чим вище цей показник — тим швидший процесор, і тим більша, відповідно, загальну швидкодію системи. Водночас продуктивність чипу залежить, крім власне частоти, від цілого ряду факторів — архітектури, кількості ядер, спеціальних особливостей конструкції і т. ін.; а на фактичну швидкість роботи всієї системи впливають показники інших компонентів, крім процесора. Крім того, виробники зазвичай підбирають процесори з таким розрахунком, щоб їх обчислювальної потужності гарантовано вистачило на всі функції, заявлені для медіацентру. Тому в даному випадку частота процесора є скоріше довідковим параметром (і почасти рекламним показником, що демонструє прогресивні характеристики пристрою), ніж практично значущим при виборі.

Можливість відтворення на пристрої відео в Ultra HD 8K.

Цей формат є подальшим розвитком відео високої роздільної здатності після UltraHD 4K (див. вище). Термін «8K» натякає на розмір близько 8000 пікселів по горизонталі; а найбільш поширеним розміром кадру для даного формату є здатність 7680х4320 (тобто вдвічі більше 4K по кожній стороні і вчетверо — по числу пікселів в кадрі). Це дає надзвичайно високу деталізацію, крім того, технічна специфікація 8K-екранів включає ряд додаткових вимог щодо якісної передачі кольору, цим же вимогам нерідко задовольняють і медіацентри. З іншого боку, поки, за станом на початок 2020 року) екрани стандарту 8K поширені мало і коштують дуже дорого, тому і контенту для них випускається трохи, а в медіаплеєрах підтримка такого відео передбачається швидше в розрахунку на майбутнє.

Набір відеокодеків, підтримуваний пристроєм.

Кодеком — від словосполучення «Кодер-ДЕКодер» — в даному разі називають формат, який використовується для кодування цифрового відео при зберіганні/передачі та розкодування при відтворенні (без кодування відео займали б невиправдано багато місця). Не варто плутати цей параметр з форматом відеофайлів: різні файли одного і того ж формату можуть бути закодовані різними кодеками, і якщо відповідний кодек плеєром не підтримується — відтворення відео буде неможливим, навіть якщо сам формат файлу відповідає можливостям пристрою. А в моделях з підтримкою онлайн-TV (див. «Функції і можливості») цей нюанс визначає ще й сумісність з конкретною трансляцією: загальний формат трансляції вказується саме за кодеком, що використовується для цього.

Загалом сучасні пристрої зазвичай мають досить широкі пакети кодеків (один з найпрогресивніших — H.265, також популярний кодек AV1), і з відтворенням відео зазвичай не виникає проблем; у крайньому ж разі можна скористатися спеціальними програмами для перекодування файлів. Що стосується конкретних кодеків, то дані по ним можна знайти в спеціальних джерелах, однак при штатному використанні медіаплеєрів такі подробиці не потрібні.