Порівняння Viessmann Vitopend 100-W A1JB 30 kW 29.9 кВт vs Viessmann Vitopend 100-WH1B366 30 kW 30 кВт

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води на 25 °С понад початкової температури.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, якe агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше об'єми води, з якими в такому режим може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С.Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt=25 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити не менше 15 °С (15+25=40 °С). Це досить високе значення – наприклад, в централізованому водопроводі холодна вода досягає 15 °С хіба що влітку, коли труби водопостачання помітно прогрі...ваються; те ж стосується води, що подається з свердловин. Так що дана продуктивність – значення досить умовне, на практиці котел не так часто працює з різницею температур в 25 °С. Проте, дані для Δt=25°С все одно часто наводять в характеристиках — в тому числі в рекламних цілях, оскільки саме в такому режимі цифри продуктивності виходять найбільш високими. Крім того, ця інформація може стати в нагоді, якщо котел використовується як попередній водонагрівач, а догрівання до робочої температури забезпечує інший пристрій — наприклад, електричний бойлер або проточний водонагрівач.

Шина управління, з якою сумісний котел.

Шина управління являє собою канал зв'язку, по якому керуючі і керовані пристрої можуть обмінюватися даними. Підтримка подібного каналу помітно спрощує підключення терморегуляторів і іншої управляючої автоматики – достатньо, щоб такі пристрої були сумісні з тією ж шиною, що і котел. Крім того, багато видів шин дають змогу створювати досить великі системи контролю і управління і без проблем інтегрувати в них різні пристрої, в тому числі опалювальні котли.

У сучасній опалювальній техніці найбільшою популярністю користуються шини OpenTherm, eBus, Bus BridgeNet і EMS. Ось їх ключові особливості:

— OpenTherm. Досить простий стандарт зі скромним функціоналом: допускає тільки пряме з'єднання керуючого і керованого пристрою, не розрахований на створення великих систем. З іншого боку, ця шина має досить прогресивні можливості з управління опалювальними приладами: зокрема, вона дає змогу регулювати температуру не просто вмиканням/вимиканням котла, а зміною потужності газового пальника. Подібний режим роботи сприяє економії палива/енергії, а також знижує знос і збільшує ресурс нагрівача; а в багатьох випадках системи з двох пристроїв (котла і терморегулятора) цілком достатньо для ефективного управління опаленням. При цьому стандарт OpenTherm простий і недорогий в реаліза...ції, завдяки чому в сучасних котлах він надзвичайно популярний. З низки причин застосовується він переважно в моделях на газу.

— eBUS. Шина управління, що має досить вражаючі практичні можливості. Дає змогу об'єднувати в одній системі до 25 керуючих і 228 керованих пристроїв, з дальністю передачі даних між окремими компонентами до 1 км. При цьому eBUS є відкритим стандартом, його реалізація (принаймні, в рамках основних функцій) безкоштовно доступна для всіх бажаючих. І хоча в наш час підтримку eBUS можна зустріти переважно в техніці Protherm і Vaillant, проте в цілому в котлах це другий за популярністю тип шини управління, після OpenTherm. Таке відставання обумовлене переважно дещо більшою вартістю, притому що прогресивні можливості eBUS реально необхідні не так часто.

— Bus BridgeNet. Фірмова розробка Hotpoint-Ariston, що застосовується виключно в котлах цього бренду. Однією з переваг заявлений високий ступінь автоматизації: від користувача потрібно лише задати параметри температури (причому для різних зон можна вибрати свої варіанти) і, при бажанні, програму на тиждень, інші необхідні розрахунки і регулювання здійснить система. Втім, такі можливості доступні тільки в спеціальних управляючих пристроях на зразок терморегуляторів; в котлах же підтримка Bus BridgeNet зазвичай означає лише сумісність з подібною автоматикою.

— EMS. Шина управління, використовувана переважно в обладнанні Bosch і Buderus. В цілому характеризується широким функціоналом, високим ступенем автоматизації і можливістю створення великих систем управління. Однак варто враховувати, що в наш час можна зустріти як оригінальну EMS, так і модифіковану EMS Plus, і ці стандарти першопочатково не сумісні між собою (хоча підтримка їх обох цілком може передбачатися в окремих пристроях). Так що конкретну версію шини EMS варто уточнювати окремо; тут відзначимо, що в техніці Bosch зустрічається переважно оригінальний варіант, а в пристроях Buderus — EMS Plus (хоча і там, і там можливі винятки).

Наявність програматора в конструкції котла.

Програматором називають програмований термостат — пристрій, що дозволяє не просто підтримувати температуру, але ще й програмувати роботу котла на певний період часу. Найпростіші програматори охоплюють добу, більш прогресивні дають змогу задавати режим роботи по окремим дням роботи. У будь-якому разі дана функція забезпечує додаткову зручність і усуває необхідність постійно регулювати роботу котла вручну. З іншого боку, наявність програматора позначається на вартості.

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.