Порівняння QNAP TS-251D ОЗП 2 ГБ vs QNAP TS-251B ОЗП 2 ГБ

Даний пункт характеризує максимальні можливості пристрою з підключення накопичувачів. Таким чином можна зрозуміти, скільки максимально пам'яті можна додати в NAS-сервер.

Наявність виходу HDMI в NAS-сервер; тут може вказуватися як сама по собі наявність такого роз'єму, так і його конкретна версія.

HDMI являє собою цифровий інтерфейс, спеціально створений для передачі відео у високій роздільній здатності і багатоканального звуку. Це найпоширеніший з подібних інтерфейсів, входи цього типу є в більшості сучасних моніторів, телевізорів, домашніх кінотеатрів, проєкторів і т. ін. В світлі цього навіть у такій специфічній техніці, як NAS-сервера, подібні виходи мають кілька варіантів застосування. Перший варіант — це підключення монітора для відстеження параметрів роботи сервера; деякі пристрої при цьому допускають підключення клавіатур/мишей і управління сервером безпосередньо, як звичайним комп'ютером. Другий варіант — використання NAS-сервера в ролі медіацентру, для трансляції фільмів та іншого контенту на телевізор, домашній кінотеатр і т. ін.

Конкретний функціонал HDMI варто уточнювати окремо. Що стосується версій, то на сьогодні актуальні такі варіанти:

— v 1.4. Щодо стара (2009 рік), проте все ще цілком широко застосовувана версія. Підтримує роздільної здатності до 4096х2160 (на 24 к/с), а також частоту кадрів 120 Гц, що дозволяє відтворювати в тому числі 3D-контент. Зустрічається як в оригінальному варіанті, так і поліпшених версій v 1.4 a і v 1.4 b — вони мають розширені можливості по роботі з 3D.

— v 2.0. Версія, випущена в 2013 році. Збільшена, в порівнянні з попе...редницею, пропускна здатність дозволила передбачити повноцінну підтримку 4K-відео (на частоті кадрів до 60 Гц), а також багатоканального аудіо аж до 32 каналів і 4 потоків по одному кабелю. Першопочатково HDMI v 2.0 не підтримував HDR, однак ця функція з'явилася в оновленні v 2.0 a, а в v 2.0 b вона була покращена і розширена. При всьому цьому для підключення по даному стандарту підходять і старі кабелі, першопочатково розраховані на версію 1.4.

— v 2.1. Стандарт, представлений в 2017 році. Також відомий як HDMI Ultra High Speed: пропускна здатність зросла настільки, що з'явилася можливість передавати відео в роздільній здатності аж до 10K на 120 кадрах в секунду. Варто враховувати, що для використання всіх можливостей даної версії потрібні кабелі, першопочатково створені під неї (хоча функціонал більш ранніх версій буде доступний і при підключенні по звичайному кабелю).

На завершення зазначимо, що різні версії HDMI взаємно сумісні, однак можливості по передачі сигналу в таких випадках будуть обмежуватися характеристиками більш старого і повільного стандарту.

— Web-сервер. Можливість застосування пристрою в ролі Web-сервера. Саме на серверах цього типу побудований Інтернет у його нинішньому вигляді: комп'ютер користувача через браузер посилає запит на сервер і отримує відповідь у вигляді сторінки, картинки, відео/аудіопотоку тощо. Відповідно, наявність у NAS даної функції дає змогу переглядати вміст веб-сторінок, використовуючи звичайний браузер — грубо кажучи, «ходити по серверу, як по Інтернету». При цьому пристрій можна використовувати не тільки як локальний ресурс, але і як веб-хост — наприклад, розмістити на ньому офіційний Інтернет-сайт компанії.

— FTP-сервер. FTP — абревіатура від File Transfer Protocol, тобто «протокол передачі файлів». Дана функція дає змогу використовувати NAS-сервер як загальне сховище даних, користувачі можуть «заливати» на зберігання власні файли та завантажувати їх звідти. Інструменти FTP надають широкі можливості з налаштування доступу до вмісту сервера — приміром, можна виставити обмеження на запис інформації для окремих користувачів або в окремі папки, закрити частину вмісту паролями тощо. Завдяки цьому даний протокол значно зручніше для роботи з окремими файлами, ніж HTTP, який використовується у веб-серверах (див. вище). Тому, якщо Ви плануєте створити загальне сховище в мережі, бажано мати NAS з функцією FTP-сервера.

— Принт-сервер. Функція принт-сервера полегшує с...пільне використання принтера користувачами комп'ютерної мережі. Принтер підключається до NAS, зазвичай через інтерфейс USB (див. вище), а NAS служить проміжною ланкою: приймає завдання на друк, які надходять від користувачів, і відправляє їх на принтер. Додаткові функції принт-сервера можуть включати оптимізацію черговості, локальне зберігання завдань (документ буде надрукований, навіть якщо вимкнути комп'ютер, з якого було відправлено завдання), видалення «прострочених» завдань і навіть облік кількості сторінок і залишку витратних матеріалів. Використовувати NAS з функцією принт-сервера часто буває зручніше, ніж підключати принтер через один із звичайних комп'ютерів мережі.

— Мультимедіа (DLNA, iTunes, uPnP). Підтримка NAS-сервером різних функцій, пов'язаних з обміном мультимедійним контентом. Приміром, DLNA (Digital Living Network Alliance) — це стандарт, однією з функцій якого є спільний доступ різних мережевих пристроїв до відео, аудіо та фото, що зберігаються в локальній мережі; при цьому підтримується і потокова трансляція. Плеєр iTunes має мультимедійні мережеві функції, аналогічні DLNA, проте створений спеціально для електроніки Apple і застосовується переважно в ній. uPnP (Universal Plug and Play) — технологія, що полегшує автоматичне налаштування локальних мереж, зокрема для обміну контентом. Сервер з функціями мультимедіа варто шукати насамперед в тому разі, якщо для Вашої локальної мережі важлива можливість роботи з потоковим відео/аудіо.

— Транскодування. Функція, що дає змогу конвертувати аудіо- та відеоматеріали з одного формату в іншій безпосередньо в процесі відтворення. Іншими словами, файл на NAS-сервері зберігається в одному форматі, а на зовнішній пристрій може надходити в іншому, конвертацію забезпечить сам сервер. Варто враховувати, що набір підтримуваних форматів і загальні можливості транскодування можуть бути різними (зокрема, максимальна роздільна здатність відео неминуче виходить обмеженою); ці нюанси варто в кожному разі уточнювати окремо. Однак дана функція в будь-якому разі помітно розширює можливості відтворення мультимедійного контенту і знижує ймовірність проблем з сумісністю.

— BitTorrent клієнт. Наявність у пристрої власного торрент-клієнта або іншого протоколу обміну даними (HTTP, FTP тощо). Ця функція дозволяє працювати з файлообмінними мережами, які будуються за принципом «кожен сам собі сервер»: інформація, що скачується, знаходиться не на окремому комп'ютері в мережі, а на комп'ютерах таких же користувачів. При цьому той самий файл може бути відкритий для скачування в декількох місцях і торрент-клієнт одночасно качає різні його частини з різних джерел - це значно підвищує швидкість. Використання торрент-клієнта у пристрої зручно двома моментами. По-перше, воно дозволяє розвантажити основні комп'ютери користувачів - важливе достоїнство з урахуванням того, що торрент-клієнт може споживати чимало ресурсів, особливо при величезній кількості одночасних завантажень/роздач. По-друге, мережеве обладнання, як правило, залишається постійно включеним, що дозволяє продовжувати завантаження і роздачі навіть при відключенні користувацьких ПК і ноутбуків. Варто, проте, враховувати — незважаючи на наявність у пристроях подібної функціональності, відкрите розміщення контенту у торрент-мережах може порушувати авторські права. Тому використовуйте торрент-клієнти, дотримуючись законодавчих норм.

— Поштовий сервер. Можливість роботи NAS в режимі сервера для оброблення електронної пошти. На такому сервері можна створювати поштові скриньки формату [користувач]@[имя_компании].com, він працює як сховище для вхідних листів і як служба відсилання — для вихідних. Додаткові можливості можуть включати автоматичну переадресацію, захист від спаму, налаштовувані фільтри тощо. Наявність даної функції незамінна, якщо Вам потрібна корпоративна система електронної пошти: власне внутрішнє сховище надійніше з точки зору безпеки, ніж зовнішні поштові сервіси, та й можливість створення унікальних email-адрес також може стати в нагоді.

— Сервер баз даних. Як випливає з назви, ця функція стане в нагоді для створення баз даних — систематизованих масивів інформації, розрахованих на доступ і оброблення з комп'ютера. Зазвичай вона реалізується за рахунок підтримки мови SQL. Її особливість полягає в тому, що користувачу мережі не потрібно знати конкретне місцезнаходження інформації в базі — достатньо оформити запит, які саме дані потрібно отримати, а їх пошук здійснює сам сервер. Це дуже зручно під час роботи з великими об'ємами інформації, при цьому від комп'ютерів користувачів не потрібно високої потужності — основне навантаження лягає на сервер.

— Сервер відеоспостереження. Набір програмних інструментів, що дають змогу використовувати NAS в якості сховища для відеозаписів з камер спостереження. Особливості зберігання відео можуть бути різними. Приміром, у деяких серверах для цього може виділятися певна частина робочого об'єму накопичувачів, і при переповненні її найбільш старі записи автоматично видаляються, звільняючи місце; в інших видалення здійснюється не за об'ємом, а за датою — наприклад, матеріали зберігаються місяць, потім видаляються. І об'єм, і термін зберігання, зазвичай, може виставити сам користувач. А деякі моделі з виходом VGA (див. вище) можуть застосовуватися ще й в якості систем «живого» спостереження — зображення з камер при цьому виводиться на монітор у режимі реального часу, що може стати в нагоді, наприклад, для організації охорони. Конкретні особливості функціонування NAS в режимі відеосервера можуть відрізнятися від моделі до моделі, цей момент краще за все уточнювати за офіційними даними виробника.

— Резервне копіювання. Функція резервного копіювання призначена для створення запасної копії даних (так званого бекапа) на випадок втрати або пошкодження інформації на основному носії. Бекап може здійснюватися на вбудований або зовнішній накопичувач і навіть на інший пристрій мережі. Для полегшення цього завдання багато розробників створюють різні спеціалізовані програмні інструменти; у цьому разі мається на увазі, що NAS-сервер підтримує який-небудь з подібних інструментів. Також програмні можливості можуть доповнюватися апаратними — наприклад, окремою кнопкою швидкого копіювання.

— Файлова система ZFS. Просунута файлова система, що використовує транзакційну модель копіювання під час запису інформації. Активні дані при цьому ніколи не перезаписуються - ZFS поміщає новий блок в інше місце на диску і оновлює метадані, що дозволяє записати посилання на новий блок інформації та зберегти більш старі версії даних. Ключовими особливостями ZFS є миттєві знімки (незмінні копії файлової системи, які робляться «на льоту»), просунуті алгоритми стиснення, вбудована функція дедуплікації. Також ZFS - це одна з найбільш передових файлових систем у плані безпеки.

— DDNS. Скорочення від Dynamic DNS — «динамічний DNS». Ця функція дає змогу призначати постійне доменне ім'я пристрою з динамічною IP-адресою. Доменне ім'я — це назва пристрою в локальній мережі або адреса сайту в Інтернеті (наприклад, m.ua або e-katalog.ru). IP-адреса — це службова інформація у вигляді цифрового коду; саме завдяки їй мережеве обладнання може знайти потрібний пристрій і видати з нього необхідні дані. Власне, первинними мережевими «координатами» є саме IP; однак запам'ятовувати адреси у вигляді послідовності цифр досить важко, тому з'явилися доменні імена — вони набагато зручніше для людини. І в Інтернеті, і в локальних мережах за зв'язок між доменним іменем та ІР-адресою відповідають так звані DNS-сервери: для кожного домену в базі даних сервера прописаний свій IP. Однак з технічних причин часто виникають ситуації, коли NAS-серверу доводиться використовувати динамічний (змінний) IP; відповідно, щоб інформація була постійно доступна по одному і тому ж доменному імені, необхідно оновлювати дані на DNS-сервері з кожною зміною IP. Саме таке оновлення і забезпечує функція DDNS.

— Інтеграція з доменами. Програмний інструмент, що полегшує вбудовування NAS в існуючий домен (область комп'ютерної мережі). Кожен домен має так званий контролер — це сервер, на якому зберігається інформація про користувачів, насамперед логіни, паролі та права доступу. При підключенні NAS з функцією інтеграції всі ці налаштування можна автоматично імпортувати — таким чином, стосовно вмісту NAS всі користувачі будуть мати ті ж права доступу, що і до всього вмісту домену. Це позбавляє адміністратора від необхідності створювати і налаштовувати окремі облікові записи (що може бути дуже клопітно у великих мережах).

— AirPlay. Підтримка NAS-сервером технології AirPlay. Це фірмова розробка Apple, першопочатково створена для бездротової трансляції аудіо- і відеоконтенту з «яблучної» техніки на телевізори, аудіосистеми та інші відтворюючі пристрої; однак у наш час роль передавача може виконувати також електроніка інших виробників. Про це і йде мова в даному разі: підтримка AirPlay дає можливість транслювати з NAS-сервера на зовнішні пристрої відео та/або аудіоконтент, що зберігається на сервері. Для цього NAS і приймач сигналу, сумісний з AirPlay, повинні знаходитися в одній мережі, причому приймач сигналу повинен бути підключений по Wi-Fi. Управління такою трансляцією зазвичай здійснюється або через браузер на комп'ютері, або через фірмовий додаток на мобільному пристрої, який відіграє роль пульта ДУ. Зазначимо також, що, крім оригінального AirPlay, може також передбачатися сумісність з AirPlay 2 — це поліпшена версія даної технології, яка, зокрема, представила можливість роботи у форматі мультирум (одночасна трансляція різних аудіодоріжок на різні пристрої в межах мережі).

— Chromecast. Підтримка NAS-сервером технології Chromecast. Ця технологія, розроблена компанією Google, багато в чому аналогічна описаній вище AirPlay: вона призначається насамперед для трансляції аудіо і відео на відтворюючі пристрої бездротовим способом. Відповідно, і застосування Chromecast практично таке ж: NAS-сервер з цією функцією може транслювати вміст, що зберігається на ньому, на телевізор, проєктор, аудіосистему або інший сумісний відтворюючий пристрій, підключений по Wi-Fi до тієї ж локальної мережі. Управління також найчастіше здійснюється через веб-інтерфейс або за допомогою мобільного додатку.

– Віртуалізація. Підтримка NAS-сервером функцій віртуалізації. У загальному сенсі віртуалізацію можна описати так: на програмному рівні виділяється частина ресурсів сервера, і ця частина сприймається іншими програмами та пристроями як повністю окрема робоча область, або навіть як окремий фізичний пристрій. Віртуалізація дає можливість, наприклад, створити на сервері віртуальний маршрутизатор, організувати виділене середовище для запуску тієї чи іншої програми (віртуалізація додатків), або навіть «підняти» повноцінну віртуальну машину (імітацію комп'ютера, на якій можна запустити операційну систему на кшталт Linux). Конкретні можливості віртуалізації варто уточнювати окремо, вони нерідко залежать від набору програмного забезпечення, встановленого на сервер.

Операційна система (ОС), встановлена на NAS-сервер в штатній комплектації. ОС є програмною основою для функціонування будь-якого комп'ютера, використовувати машину без неї неможливо. Відповідно, купуючи сервер з передвстановленою ОС, Ви отримуєте практично готове до використання пристрій — додаткові дії, по суті, зводяться до дрібної налаштування системи та встановлення (за необхідності) додаткового ПО.

Під різні операційні системи випускаються різні спеціалізовані додатки, що полегшують використання функцій NAS-сервера; деякі з них (див. «Програмні функції») можуть також бути встановленими. Відповідно, знаючи назву ОС, можна до певної міри визначити інструментарій, доступний для роботи з пристроєм.

Відзначимо, що деякі операційні системи є платними, і їх вартість включається в ціну NAS.

Модель і характеристики процесора, встановленого в NAS-сервер. Від цих характеристик, в першу чергу тактової частоти, багато в чому залежить швидкодія пристрою. Однак на практиці цей параметр часто носить скоріше довідкове значення: для нескладних повсякденних задач (скажімо, FTP і принт-сервера, див. «Програмні функції») не потрібно високих обчислювальних потужностей. А ось для роботи з великими базами даних може стати в нагоді процесор «пошвидше». Серед процесорів переважають дві компанії — Intel з процесорами Core i3, Core i5, Core i7, Xeon і AMD, в якій можна виділити серію Ryzen.

Тактова частота процесора, що досягається в режимі «розгону» TurboBoost або TurboCore.

Технології Turbo Boost і Turbo Core використовуються різними виробниками (Intel і AMD відповідно), однак принцип дії у них один: розподіл навантаження з більш завантажених ядер процесора на менш завантажені для поліпшення продуктивності. Режим «разгону» характеризується підвищеною тактовою частотою, вона і вказується в даному разі.

Докладніше про тактову частоту в цілому див. відповідний пункт вище.

Максимальна кількість оперативної пам'яті, яку можна встановити в NAS-сервер. Залежить, зокрема, від типу використовуваних модулів пам'яті, а також від кількості слотів під них.

Загальна кількість слотів під модулі оперативної пам'яті, передбачене в пристрої; фактично-максимальне число планок, яке можна одночасно встановити в дану модель.

Від даного показника безпосередньо залежать можливості по апгрейду RAM. Так, в бюджетних моделях нерідко є всього 1 слот, і єдиним варіантом апгрейда є заміна «рідної» планки. У більш просунутих пристроях може передбачатися два або навіть чотири слота, при цьому деякі з них у вихідній конфігурації можуть бути вільні.

Кількість власній вбудованої пам'яті, передбачене в NAS-сервер.

Ця пам'ять використовується переважно для зберігання операційної системи, що управляє сервером, а також деяких службових даних. Її кількість вибирається таким чином, щоб його гарантовано вистачало для нормальної роботи основних функцій сервера. Тому найчастіше цей показник має чисто довідкове значення; звертати на нього увагу має сенс у тому випадку, якщо ви вибираєте модель з великим додатковим функціоналом і можливістю установки сторонніх додатків. В подібних рішеннях обсяг вбудованого накопичувача може вимірюватися вже гігабайтами, тоді як у більш простих пристроях він становить сотні, а то десятки мегабайт.