Порівняння Sony MDR-ZX110 vs Sony MDR-ZX310AP

В даному пункті уточнюється насамперед спосіб кріплення на вухах; за цим параметром сучасні навушники діляться на накладні, внутрішньоканальні^ вкладиші, окуляри та головні пов'язки. Для накладних моделей тут також може уточнюватися акустичне оформлення (закриті, напіввідкриті, відкриті), а також наявність таких особливостей, як повнорозмірна (over-ear) конструкція (при відсутності цієї особливості подібні навушники називають «накладні (on-ear)», або просто «накладні»), поворотні чаші, авторегулювання оголов'я чи навіть популярний в середині 2021 року тренд – котячі вушка Cat Ear (навушники з вушками. А такі деталі, як жорстка дужка, завушне кріплення, кріплення на шию і можливість складання, можуть поєднуватися майже з будь-яким способом розміщення на вухах (з окремими винятками — наприклад, накладні моделі на шию не кріпляться).

Ось докладніший опис різних варіантів розміщення на вухах:

— Накладні. Накладними називають навушники, які розташовуються зовні вушних раковин, закриваючи вухо збоку («звичайні» накладні моделі) або повністю (повнорозмірні Over-Ea...r — про них див. нижче). У будь-якому разі такі моделі мають досить великий розмір. Це, з одного боку, спрощує створення навушників з прогресивними звуковими характеристиками, а також дає змогу без особливих труднощів застосовувати деякі специфічні методи — наприклад, кілька випромінювачів або підтримку багатоканального об'ємного звуку. З іншого боку, габарити «вух» ускладнюють транспортування і застосування на ходу. Крім того, варто враховувати, що більшість накладних моделей мають наголів'я, через що вони слабо сумісні зі складними зачісками і деякими головними уборами. Цього недоліку позбавлені моделі з жорсткими дужками і завушними кріпленнями, однак вони також мають свою специфіку (див. нижче).
Накладні навушники можуть мати різне акустичне оформлення:

• Закриті. Моделі з високим ступенем звукоізоляції, що максимально захищають користувача від сторонніх звуків. Таке оформлення сприяє насиченому звуку (особливо в басовому діапазоні), а також дає дуже потужний ефект занурення, завдяки чому воно добре підходить для домашнього застосування (включаючи комп'ютерні ігри) і для шумної обстановки. Але ось на вулиці застосовувати подібні «вуха» не рекомендується: повна ізоляція від оточуючих звуків у таких умовах може бути небезпечною. Крім того, вважається, що повністю закрите оформлення дещо погіршує достовірність звучання.
• Відкриті. Навушники з мінімальним рівнем звукоізоляції, пропускають велику частину зовнішніх звуків. Поступаються закритим за потужністю і насиченістю звуку, а також ефективністю в шумній обстановці; крім того, звук з таких навушників непогано чути і оточуючим. З іншого боку, відкриті моделі в цілому забезпечують достовірніше звучання і краще підходять для ситуацій, коли потрібно контролювати навколишнє оточення — наприклад, для застосування на вулиці.
• Напіввідкриті. Своєрідний компроміс між описаними вище варіантами: навушники з якіснішою звукоізоляцією, ніж у відкритих моделях, які однак все ж не дотягують за цим показником до закритих «вух».Для деяких користувачів саме такий середній варіант може виявитися комфортнішим. Крім того, напіввідкриті навушники цінуються і у професійній роботі зі звуком: вони зберігають насиченість басів і водночас не створюють спотворень, характерних для повністю закритого оформлення.
• З жорсткою дужкою. Жорстка дужка дає змогу надійно фіксувати амбушюри на вушних раковинах. Близьким аналогом жорсткої дужки є наголів'я повнорозмірних навушників, але на відміну від нього дужка носиться на потиличній частині голови, а не на маківці. З цієї причини жорсткі дужки виготовляються переважно без м'якої підкладки, з голого пластику/металу. Навушники з жорсткою дужкою найчастіше мають спортивну спрямованість, адже розташовуючись на потилиці, навушники не будуть соватися по голові навіть при інтенсивному бігу. Накладні навушники щільно притискаються до вушних раковин, але самі динаміки при цьому розміщуються з зовнішньої сторони слухових каналів.
• Cat Ear («вушка»). Накладні навушники в цікавому оформленні – з імітацією котячих вух на оголов'ї. Таке доповнення не впливає на робочі характеристики, проте «вушка» незвично виглядають і можуть стати відмінним доповненням до яскравого оригінального стилю власника. Навушники Cat Ear особливо популярні серед підлітків.

— Внутрішньоканальні. Мініатюрні навушники, які при використанні вставляються безпосередньо у вушні канали. Для зручності носіння передбачаються гумові або силіконові накладки, нерідко до комплекту входить кілька таких накладок, для підлаштування під конкретний розмір вуха. Подібна конструкція поєднує в собі компактність і прогресивні робочі характеристики: по гучності звуку і насиченості басів внутрішньоканальні «вуха» нерідко порівнянні з накладними, а ступінь звукоізоляції виходить досить високою (багато моделей можна навіть застосовувати в якості імпровізованих вушних затичок). З іншого боку, повна ізоляція від зовнішніх звуків іноді може бути і недоліком — наприклад, при їзді на велосипеді або прогулянці по вулиці зі жвавим рухом.

— Внутрішньоканальні з жорсткою дужкою. Внутрішньоканальні навушники закладаються всередину слухових каналів, що дає їм змогу максимально надійно фіксуватися у вусі і не спадати. Наявність жорсткої дужки ще більше підвищує надійність фіксації навушників. Даний різновид навушників добре підходить для спорту. Жорстка дужка і внутрішньоканальна конструкція звукових випромінювачів дає змогу навушникам надійно сидіти на своєму місці навіть в процесі інтенсивного бігу.

— Вкладиші. Також відомі в просторіччі як «таблетки». Аналогічно внутрішньоканальним, такі навушники мають невеликі розміри і розміщуються у вушній раковині — однак не в глибині слухового каналу, а в самому його початку, практично зовні. Завдяки цьому вкладиші дещо простіші за конструкцією і дешевші, проте в них складніше досягти насиченого звучання і прогресивних акустичних характеристик. Подібні моделі дають досить невисоку звукоізоляцію, однак це може бути як недоліком, так і перевагою — у залежності від обстановки. А деякі навушники даного типу мають витягнуту форму, завдяки якій вони глибше сидять у вухах і за своїми можливостям можуть наближатися до внутрішньоканальних моделей.

Окремо варто відзначити, що внутрішньоканальні моделі і вкладиші не використовують оголів'я — навушники робляться або повністю окремими, або з'єднуються пристосуванням на зразок жорсткої дужки або кріплення на шию. Так що такі навушники можна без проблем носити практично з будь-якою зачіскою або головним убором.

— Вкладиші з жорсткою дужкою. Вкладиші просто вставляються в прохід слухового каналу, не проникаючи в нього глибоко. Це не найнадійніший спосіб фіксації навушників, але за рахунок наявності жорсткої дужки вкладиші отримують міцну посадку і надійну фіксацію. Самі навушники мають відкриту конструкцію звукового тракту, у зв'язку з чим відтворюють аудіо з помітним спотворенням оригінального звукового сигналу. Але при цьому відкрита схема акустики дає змогу чітко чути, що відбувається в навколишньому просторі.

Що стосується додаткових особливостей конструкції, то вони можуть бути такими:

— Повнорозмірні Over-Ear. Накладні навушники (див. вище), в яких кожна чашечка повністю закриває вухо і щільно прилягає до голови. Самі чашки в таких моделях робляться досить великими і оснащуються характерними м'якими «бордюрами» по периметру внутрішньої сторони — ці бордюри і прилягають до голови, так що вушна раковина фактично виявляється всередині чашечки. Основна перевага такої конструкції полягає в тому, що навушники (при правильно підібраному розмірі) практично не торкаються вух користувача і не тиснуть на них — це особливо комфортно при тривалому використанні. Крім того, в моделях Over-Ear простіше досягти якісної звукоізоляції (хоча серед них можна зустріти моделі з напіввідкритим і навіть повністю відкритим акустичним оформленням). Головний недолік подібних пристроїв — громіздкість і незручність у транспортуванні та застосуванні «на ходу». Крім того, при носінні окулярів чашечки Over-Ear зазвичай тиснуть на дужки з боків — це може викликати дискомфорт.

– Авторегулювання оголов'я. Оголов'я, здатне автоматично підлаштовуватися під розмір голови користувача. Таке оголов'я зазвичай складається з двох частин – жорсткої, зазвичай металевої, основи і м'якої внутрішньої частини, яка прилягає безпосередньо до голови. Саме внутрішня частина здатна розтягуватися, причому користувачеві достатньо лише розмістити чашечки на вухах так, щоб було зручно – а оголов'я при цьому саме збільшиться до потрібного розміру.

— Жорстка дужка. Дужка з жорсткого матеріалу, що з'єднує обидва навушника і при носінні розташовується на потилиці; в окремих моделях може також виконувати роль кріплення на шию (див. нижче). Перевагою такого пристосування перед класичним оголів'ям є те, що дужку можна застосовувати практично з будь-якими зачісками і головними уборами. З іншого боку, у внутрішньоканальних моделях і вкладишах (див. вище) ця особливість робить навушники більш громіздкими, а в накладних моделях її має сенс застосовувати тільки зі звичайними моделями, що не належать до повнорозмірних Over Ear. Тому, а також з ряду інших причин, в наш час дужка особливою популярністю не користується.

— Завушне кріплення. Кріплення, що дає змогу зафіксувати кожен навушник прямо на вушній раковині; як правило, має вигляд характерної дужки. Ця особливість зустрічається у всіх видах сучасних «вух», крім Over Ear (див. вище), а конкретний її зміст залежить насамперед від основного способу розміщення гарнітури на вусі. Так, для внутрішньоканальних моделей і вкладишів завушне кріплення забезпечує додаткову надійність утримання: ймовірність того, що навушник випаде з вуха, за рахунок такого фіксатора зводиться практично до нуля. У накладних «вухах» дана особливість зустрічається помітно рідше, а основна її ідея полягає в тому, щоб обійтися без оголів'я або жорсткої дужки — у деяких випадках ці елементи конструкції бувають зайвими.

— Кріплення на шию. Особливість, що зустрічається виключно у бездротових і комбінованих моделях (див. «Тип підключення») — причому тільки внутрішньоканальних і вкладишах (див. вище). Обидва навушника у таких моделях з'єднуються між собою або звичайним дротом з потовщеною частиною, або особливим обручем підковоподібної форми (до кожного кінця такого обруча за допомогою дроту підключено окреме «вухо»). У будь-якому разі при носінні такий дріт або обруч розташовується ззаду на шиї користувача, що забезпечує додаткову зручність: витягнуті з вух (або такі, що випали) навушники не падають на землю, а залишаються висіти на кріпленні. А в деяких моделях передбачаються ще й спеціальні магніти, з допомогою яких можна «приліпити» один до одного вийняті з вух навушники, перетворивши всю конструкцію у кільце — це ще більше знижує ризик впустити пристрій.

— Можливість складання. Можливість компактно скласти навушники для зберігання і транспортування. Відзначимо, що дана особливість вказується тільки для накладних моделей (див. вище) — внутрішньоканальні навушники та вкладиші самі по собі досить портативні, у них немає необхідності передбачати спеціальну складану конструкцію.

— Поворотні чаші. Конструктивна особливість, що зустрічається в накладних навушниках (див. вище). Під поворотними в даному разі маються на увазі чаші, які в робочому положенні можуть повертатися на деякий кут навколо вертикальної осі. Це дає змогу навушникам додатково підлаштовуватися під розмір і форму голови користувача — що, зі свого боку, підвищує комфортність, особливо при тривалому носінні. З іншого боку, поворотне кріплення дещо ускладнює конструкцію навушників, збільшує її вартість і трохи знижує надійність.

- Окуляри. Навушники у форм-факторі окулярів. Звук такі моделі передають або вбудованими в дужки динаміками спрямованого типу, або ж прямо у внутрішнє вухо за допомогою провідності через кістки черепа. Крім музики в навушниках-окулярах з кістковою провідністю забезпечується чутність того, що відбувається навколо.

- Головна пов'язка. Пов'язки на голову із вбудованими навушниками. У подібному форматі випускаються дитячі моделі головних пов'язок із яскравими принтами героїв мультфільмів та казкових персонажів, а також пов'язки на голову для шанувальників спортивного способу життя. Навушники в таких моделях зазвичай витягуються, що дозволяє прати головну пов'язку.

Потужність навушників виражається в міліватах (мВт) - цей показник може змінюватись від скромної цифри в 1 мВт і до вражаючого рівня в 5000 мВт. Для переважної більшості навушників потужність не відіграє вирішального значення. По суті це показник того, наскільки гучним може бути звук без ризику пошкодити драйвери. У той же час параметр важливий для деяких професійних студійних та аудіофільських моделей - під потужністю в цьому випадку мається на увазі максимальний рівень аудіосигналу, який можна подавати на навушники з боку джерела звуку. Якщо навушники будуть використовуватися із пристроєм, який подає надто сильний сигнал, вони можуть спотворювати звук або вийти з ладу.

Діапазон звукових частот, здатний відтворити навушники.

Чим ширший цей діапазон - тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або занадто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут варто зважати на деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить середньому від 16 Гц до 22 кГц, й у повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Однак сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі великі діапазони сам собою не дають практичних переваг, проте зазвичай свідчать про високому класі навушників, інколи ж наводяться лише з рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що великий частотний діапазон сам по собі не є гарантією гарного звучання: якість звуку залежить ще від низки параметрів, перш за все амплітудно-частотної характеристики навушників.

Розташування мікрофона, яким оснащені навушники (за його наявності, зрозуміло).

— На кабелі. Мікрофон, встановлений на дроті підключення навушників (або на сполучному кабелі в бездротових TWS навушниках). Може поєднуватися з регулятором гучності. Цей варіант дає змогу розділити мікрофон і навушники, зменшивши вагу і габарити самих «вух»; з іншого боку, мікрофон при носінні нерідко знаходиться досить далеко від обличчя, що може створювати незручності. Тому така конструкція застосовується переважно серед вкладишів і внутрішньоканальних навушників, де розмір «вух» має вирішальне значення.

— Вбудований в корпус. Мікрофон, розташований в корпусі одного з навушників. Таке розташування зручно тим, що зовні не знаходиться ніяких зайвих частин, що виступають (як в навушниках без мікрофона), при цьому мікрофон знаходиться недалеко від обличчя, а в деяких моделях ще й здатний сприймати звук за принципом кісткової провідності. Щоправда, встановлення у безпосередній близькості до динаміку дає додаткові перешкоди і може погіршити якість передачі мови. Втім, ці недоліки не є критичними: перешкоди можна компенсувати, а ідеальна точність передачі звуку вбудованим мікрофонам навушників, по суті, не потрібна. Тому даний варіант в наш час досить популярний, причому він зустрічається не тільки в мініатюрних моделях, для яких важлив...а відсутність зайвих деталей зовні, але і в досить великих накладних «вухах».

— На дужці. Мікрофон, встановлений на невеликій виносній штанзі, яка прикріплена до одного з навушників. Мікрофон на дужці найпопулярніший серед накладних навушників: велику чашечку можна доповнити штангою без шкоди для зручності, а сам мікрофон при цьому розташовується далеко від навушників, що позитивно позначається на чистоті звуку. Штанга нерідко має поворотне або знімне кріплення, що дає змогу прибирати мікрофон від обличчя, поки він не потрібен (піднявши штангу вертикально, уздовж наголів'я).

— Висувний на дужці. Мікрофон на дужці (див. вище), має висувну конструкцію: при необхідності дужка витягується з чашечки, а в неробочий час її можна заховати назад всередину. Такі навушники більш компактні і мають більш акуратний зовнішній вигляд, ніж моделі з дужкою на поворотному кріпленні: у захованому положенні мікрофон майже не займає місця зовні. Висувна конструкція мікрофона особливо популярна в ігрових моделях (див. «Призначення»): в однокористувацьких іграх, де не потрібно спілкуватися з товаришами, мікрофон можна компактно скласти.

— Знімний на дужці. Мікрофон на дужці (див. вище), який при бажанні можна повністю від'єднати від навушників. Така конструкція може стати в нагоді, наприклад, якщо «вуха» використовуються як ігрові, і як «похідно-музичні»: у багатокористувацькій грі мікрофон незамінний, а для прослуховування музики поза домом його можна зняти, щоб не носити з собою зайве обладнання (яке до того ж можна втратити).

— В приймачі. Варіант, який застосовується в бездротових навушниках з окремим приймачем. За особливостями конструкції і застосування схожий з описаним вище мікрофон на кабелі: з одного боку, самі навушники можуть бути дуже легкими і мініатюрними, з іншого — мікрофон може розташовуватися недостатньо близько до обличчя, і при розмові його доведеться підносити ближче.

— В кріпленні. В даному разі найчастіше мається на увазі мікрофон, встановлений в кріпленні на шию (див. нижче). Цей варіант зустрічається переважно серед бездротових навушників, у яких у тому ж кріпленні розміщується і приймач сигналу. Такий мікрофон розташований впритул до шиї, що да змогу досягти гарної розбірливості мови, і водночас відсікти сторонні звуки навіть без особливих додаткових хитрувань.

— На кабелі і в корпусі. Навушники оснащені двома мікрофонами — один в корпусі, інший на кабелі. Особливості тихий варіантів докладно описано вище. Тут же відзначимо, що їх поєднання зустрічається вкрай рідко, переважно серед високоякісних «вух» з комбінованим підключенням (див. «Тип підключення»). У таких моделях під час роботи по бездротовому каналу використовується мікрофон в корпусі, а при підключенні дроту — мікрофон на кабелі, менш схильний до перешкод.

— На кабелі і знімний. Ще один різновид навушників з двома мікрофонами, теж досить рідкісний. Один мікрофон в таких моделях встановлюється на кабелі, другий – на знімній дужці. Детальніше про кожен з цих варіантів див. вище, а їх об'єднання дає змогу підлаштовувати навушники під особливості ситуації. Приміром, дужка дуже зручна для голосового зв'язку за домашнім або офісним комп'ютером, але ось на вулиці і в транспорті краще її зняти і користуватися мікрофоном на кабелі.

— В корпусі і знімний. Досить рідкісний і нестандартний варіант — об'єднання мікрофона в корпусі і мікрофона на знімній дужці. Детальніше про кожен з цих різновидів див. вище, а їх поєднання використовується досить рідко — в окремих геймерських моделях преміумкласу з комбінованим підключенням. Основний зміст при цьому полягає в тому, що знімний мікрофон зручніше використовувати на одному місці, при дротовому підключенні, а в «мобільному» бездротовому режимі його краще зняти і обходитися вбудованим мікрофоном. Втім, подібні можливості принципові переважно для найвимогливіших користувачів, тому даний варіант і не отримав поширення.

Для повнорозмірних навушників амбушури найчастіше виготовляються з натуральної шкіри, шкірозамінника, текстилю, велюру, дерматину, піни з ефектом пам'яті, а також їх комбінованих варіацій. У касті внутрішньоканальних навушників застосовуються зовсім інші матеріали — найбільшого поширення набули силіконові накладки, які м'яко адаптуються під індивідуальні особливості будови вушної раковини, а альтернативою їм запропоновані пінні амбушюри пористої структури (наприклад звані «губки»). Ось деякі особливості широко використовуваних матеріалів виготовлення амбушюр:

- Текстиль. Тканинні амбушур зазвичай зустрічаються в бюджетних моделях навушників, але часом їх застосовують і в преміум-сегменті. Тактильно текстильні амбушюри приємні на дотик, також добре пропускають повітря. За акустичною властивістю це цілком нейтральні матеріали. Зазначимо, що такі амбушюри можуть виготовлятися з різноманітних типів тканин (наприклад, мікрофібри).

- Шкірзам. Штучні замінники шкіри застосовуються в навушниках будь-яких цінових категорій. Насправді властивості цього матеріалу залежать від конкретного сорту шкірозамінника: амбушюри з умовної екошкіри можуть мати відмінні «дихаючі» якості, тоді як низькосортний шкірозамінник нерідко провокує підвищене потовиділення вух (особливо в спеку року).

- Натуральна шкіра. Натуральна шкіра – продукт преміального клас...у, що використовується у відповідних моделях навушників флагманського рівня. Щільна шкіра забезпечує належну шумоізоляцію та глибоке опрацювання басів. У той же час вуха можуть потіти під час використання шкіряних амбушюр. Щоб уникнути підвищеного потовиділення, шкіру нерідко роблять перфорованою.

- Велюр. Найніжніший на дотик матеріал із відмінними звукопоглинаючими здібностями. Велюрові амбушюри забезпечують хорошу шумоізоляцію, а навушники з ними не викликають втоми навіть за тривалого перебування на голові. Втім, є у матеріалу і недоліки: він легко мажеться, притягує пил і вовна домашніх вихованців, швидко зношується.

- Алькантара. Амбушюри зі штучної замші, максимально наближені за властивостями та тактильними відчуттями до велюрових виробів. Проте алькантара простіше чиститься від забруднень і набагато довше служить. Зустрічаються алькантарові амбушюри у навушниках топового рівня.

- Поролон. Поролонові амбушюри – прерогатива бюджетних моделей накладних навушників. Справа в тому, що це недовговічний матеріал, який часто проситься на заміну через низьку міцність. Почасти проблему вирішують спеціальні просочення, але поролон все одно зберігає свою структуру відносно недовго.

- Хутро. Досить рідкісний різновид матеріалу виготовлення амбушюр. Навушники з характерними хутряними амбушюрами виконують практичну функцію - зігрівають вуха слухача в холодну пору року.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.