Модель лампи
Модель лампи, на яку штатно розрахований проєктор. Більшість проєкторів поставляється в комплекті з лампами, тому при штатному використанні дана інформація не потрібна. А ось при пошуку запасний або змінною лампи дані про моделі можуть виявитися вельми корисні: знайти запчастину за вашим назвою набагато простіше, ніж за загальними даними зразок марки проєктора.
Потужність лампи
Споживана потужність лампи підсвічування, встановленої в проєкторі.
Теоретично чим потужніший лампа — тим вона яскравіше. Однак це вірно, тільки якщо порівнювати лампи одного типу (див. вище); і навіть у цьому разі яскравість може залежати ще й від нюансів конструкції. Тому при оцінці можливостей лампи варто орієнтуватися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену яскравість в люменах (див. нижче).
А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на загальну споживану потужність проєктора: лампа є найбільш «ненажерливим» компонентом пристрою, в порівнянні з нею енергоспоживання іншої електроніки досить незначно. Також відзначимо, що багато потужні світильники відрізняються високим тепловиділенням і вимагають систем охолодження, що позначається на габаритах і вазі проєктора.
Яскравість
Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.
Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.
Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.
Проєкційний коефіцієнт
Проєкційна відстань проєктора має життєво важливе значення у визначенні того, яких розмірів використовувати проєкційний екран і як далеко він повинен знаходитися від проєктора. Більшість проєкторів має змінну величину проєкційного співвідношення. У крайніх положеннях це ширококутний режим (найменша величина) і режим телеобьектива (найбільша величина). Знаючи ці величини, можна визначити діапазон проекційних відстаней, в межах якого необхідно помістити проєктор, щоб проецируемое зображення збігалося з заданими розмірами проєкційного екрану.
За цим значенням потрібно перевіряти або ставити оптичне збільшення. Більше значення ділимо на менше значення, отримуємо цифру, наприклад 1,33-2,16:1.
Якщо хочемо для певного розміру картинки порахувати чи підійде даний проєктор робимо так: 1,33*3(ширина картинки)=відстань на якому повинен висіти проєктор.
Масштаб і фокусування
Тип масштабування та фокусування, передбачений у конструкції проєктора.
Ці процедури здійснюються за рахунок руху окремих елементів об'єктиву та зміни його загальних оптичних властивостей. Згаданий рух може забезпечуватися різними способами, на цій підставі виділяють такі різновиди масштабування та фокусування:
-
Ручна. Як випливає з назви, у цьому випадку користувач повинен вручну регулювати оптику проєктора (найчастіше повертаючи спеціальні кільця на об'єктиві). Достоїнствами цього варіанта є простота, невисока вартість та надійність. З іншого боку, дистанційне керування масштабуванням і фокусуванням у таких проєкторах не застосовується, що може викликати проблеми, особливо при установці пристрою у важкодоступному місці (наприклад, під стелею).
-
Моторизована. Системи масштабування та фокусування, що мають привід електромотора. Така конструкція дає змогу керувати оптикою проєктора дистанційно - наприклад, з пульта дистанційного керування або через порт керування RS-232 (див. нижче). Її головними недоліками є складність та висока вартість.
У моделях, що постачаються без об'єктиву (див. нижче), цей параметр вказується по тому, чи підтримуються пристроєм об'єктиви з моторами. Якщо таку оптику можна встановити на проектор - його відносять до моторизованих моделей, інакше - до ручних.
Споживана потужність
Потужність, споживана проєктором в штатному режимі роботи. Від цього показника залежить як сама по собі «ненажерливість» пристрою, та й вимоги до організації живлення: наприклад, важкі професійні проєктори на 3500 Вт і вище не можна включати в звичайні розетки, для них потрібен спеціальний формат підключення.
Варто враховувати, що при використанні традиційних ртутних або газоразрядних ламп висока яскравість неминуче потребує високої потужності. Цього недоліку позбавлені економічні світлодіодні проєктори, проте вони поки що порівняно слабо поширені, та й не завжди LED є підходящим типом лампи.
