Продуктивність на вході
Кількість повітря, яке здатний обробити компресор за одиницю часу; зазвичай вказується в літрах за хвилину. Продуктивність, поряд з тиском (див. нижче) є одним з найбільш важливих параметрів: саме вона насамперед визначає, наскільки компресор буде сумісний з тим чи іншим пневмоінструментом.
Вибирати модель за цим показником варто з таким розрахунком, щоб вона могла гарантовано «витягнути» всі інструменти, які можуть бути підключені одночасно. Витрата повітря зазвичай прямо вказується в характеристиках кожного інструменту, і підрахувати загальну потребу досить просто. Однак у зв'язку з особливостями конструкції компресор повинен мати певний запас за продуктивністю; конкретне значення цього запасу залежить від низки нюансів.
Основний момент полягає в тому, що одні компанії вказують для своїх агрегатів продуктивність на виході (скільки повітря подається на інструмент), а інші — на вході (скільки засмоктує повітря компресор). Оскільки ні один компресор не ідеальний, то частина повітря неминуче втрачається в процесі стиснення, тому його кількість на виході завжди буде менше, ніж на вході. Відповідно, якщо в характеристиках зазначена продуктивність на виході, рекомендується запас в 10-20%, а якщо на вході — 35-40%.
Існують також більш складні методики, що дозволяють точніше вивести необхідну продуктивність залежно від особливостей конкретних інструментів; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.
Джерело живлення
Серед джерел живлення в компресорах зустрічаються,
електромережа,
акумулятори,
бензин і
дизель. Для класичних автомобільних компресорів передбачений інший розділ, але трапляються і солідні
компресори з живленням від 12 В. Більше докладно про кожен з них:
—
Електромережа (230 В). Найпопулярніше джерело живлення, що застосовується в сучасних компресорах. Електромотори мають відносно невеликі габарити і вагу, а при роботі створюють значно менше шуму, ніж двигуни внутрішнього згоряння, і не виробляють вихлопних газів, за рахунок чого безпечні навіть при поганій вентиляції в приміщенні. Крім того, вони прості в експлуатації, не вимагають заправки паливом, дорогого пускового обладнання або складних процедур. З істотних недоліків варто відзначити хіба що необхідність зовнішнього джерела живлення — якщо підключити електрику неможливо, компресор з електродвигуном буде абсолютно даремний. Живлення від мережі 230 В зі змінним струмом однофазного типу обмежує моделі по потужності і такі пристрої можна віднести скоріше до побутових, ніж до професійних.
—
Електромережа (400 В). Живлення від трифазної (три пари контактів «нуль»–«фаза») мережі з напругою 400 В. Таку мережу можна умовно назвати «промисловою»: вона не викори
...стовується у повсякденному побуті, зате широко поширена у виробничих приміщеннях на зразок цехів, майстерень, авторемонтних боксів тощо. Головною перевагою цього типу живлення є висока потужність, що дає змогу створювати компресори з високими показниками тиску і продуктивності. У той же час випускати малопотужні агрегати лише під 3 фази сенсу немає — головна перевага втрачається, а недолік у вигляді несумісності з мережами 230 В (і, відповідно, обмеженої області застосування) залишається. Тому живлення 400 В, є прерогативою виключно компресорів високої потужності, призначених для професійного застосування. Перед купівлею такого пристрою обов'язково потрібно переконатися в наявності трифазного підключення в місці проектованого встановлення.
— Акумулятор. Живлення від власного акумулятора. Головними перевагами даного варіанта є мобільність, можливість працювати незалежно від розеток і відсутність мережевого шнура, який може заважати при роботі. З іншого боку, таке живлення не підходить для високої потужності, акумуляторний інструмент за інших рівних умов виходить помітно важче і дорожче мережевого, а час роботи обмежений зарядом батареї. Втім, здебільшого батарея робиться знімною, що дає змогу тримати напоготові кілька акумуляторів і міняти їх по мірі необхідності.
— Бензин. Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ), що використовує в якості палива бензин. Подібні компресори незамінні в тому випадку, якщо доводиться працювати в місцях, які не мають доступу до електрики: бензинові двигуни не залежать від зовнішніх джерел живлення, є повністю автономними і здатні працювати до тих пір, поки є паливо в баку. З іншого боку, вони коштують дорожче електричних (як самі по собі, так і в експлуатації, за рахунок дорожнечі бензину), важать більше, шумлять сильніше, бувають складні у запуску й вимагають певних навичок обслуговування. Крім того, вихлопні гази створюють серйозні незручності і обмежують застосування ДВЗ — при роботі в приміщеннях необхідна хороша вентиляція. Внаслідок усього цього компресори з бензиновими двигунами є скоріше запасним варіантом на випадок неможливості застосування електромотора, і широкого поширення вони не отримали.
— Дизель. Двигун внутрішнього згоряння, що працює на дизельному паливі. Для нього характерні всі ті ж основні риси, що і для бензинового (див. вище), однак є й деякі відмінності. Найяскравішим є те, що дизельні двигуни в цілому дорожче бензинових, однак мають більший ресурс і обходяться дешевше в експлуатації за рахунок невисокої ціни палива.
— Електромережа 12 В. Можливість компресора підключатися до мережі автомобіля в якості живлення.Рівень шуму
Максимальний рівень шуму, що виробляється компресором під час роботи. При його оцінці необхідно враховувати, що децибел, застосовуваний для оцінки шуму, не є абсолютною величиною. На практиці це означає, що шуми, наприклад, в 20 дБ 40 дБ відрізняються за рівнем не в два рази, а в 100 — саме цій кратності відповідає різниця в 20 дБ; зростання у два рази відповідає збільшенню на 3 дБ. Тому для оцінки рівнів шуму варто звертатися насамперед до порівняльних таблиць. Для значень, що зустрічаються в сучасних компресорах, ця таблиця буде виглядати приблизно так:
70 дБ — голосні розмови на відстані близько 1 м;
75 дБ — крик;
80 дБ — мотоциклетний двигун з глушником;
85 дБ — гучний крик;
90 дБ — вагон товарного потяга на відстані 5-7 м;
95 дБ — шум всередині вагону метро.
У будь-якому разі чим менше рівень шуму, що виробляється агрегатом — тим комфортніше його використання, тим менше він буде «бити по вухах» і посилювати гучність всього набору працюючих інструментів.
Рівень звуку (LPA)
Рівень звукового тиску в децибелах на певній відстані між джерелом шуму і вухом оператора компресорного обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від компресора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Найчастіше вимірюється на відстані 7 м від працюючої установки, рідше — на відстані 1 м.
