Порівняння Bosch PLR 40 C 0603672320 vs DeWALT DW03050

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Точність вимірювань, що забезпечується лазерним далекоміром (див. «Тип»)

Даний параметр традиційно вказується за похибкою – максимальному відхиленню отриманих результатів від фактичних значень, яке може виникнути через недосконалість приладу. Фізичні особливості лазерних далекомірів такі, що в подібних приладах похибка практично не залежить від відстані, що заміряється. Тому точність таких далекомірів вказується в міліметрах. При цьому високоточними у наш час в цілому вважаються моделі, де даний показник не перевищує 1,5 мм (в окремих моделях він становить всього 1 мм); але навіть в порівняно простих і недорогих пристроях практично не зустрічається відхилення більше 3 мм.

Загальні правила вибору за даним показником традиційні: чим точніше прилад — тим він, як правило, дорожче. Крім того, підкреслимо, що для побутових і навіть багатьох професійних задач описана вище різниця в точності не принципова. Тому спеціально шукати далекомір з мінімальною похибкою має сенс в тому разі, коли точність вимірювань «до міліметра» є принциповою. При цьому варто мати на увазі, що для подібних вимірювань потрібна відповідна акуратність розміщення і застосування самого приладу — інакше всі переваги будуть зведені нанівець похибками від некоректного встановлення і експлуатації.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Час, через який лазер приладу автоматично вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Цей параметр актуальний в першу чергу для лазерних далекомірів. Пов'язано це з тим, що в таких приладах лазер є одним з найбільш «ненажерливих» (в плані енергоспоживання) компонентів, притому що використовується він лише безпосередньо в процесі вимірювань. Тому поряд з автовідключенням самого приладу (див. вище), в таких пристроях може передбачатися також автовідключення лазера – переважно як «страхувальна» функція на той випадок, якщо сам користувач забуде відключити випромінювач. Час такого автовідключення зазвичай не перевищує хвилини-півтори, хоча зустрічаються і винятки.

Власний екран на корпусі.

Всі дисплеї використовуються для виведення різної додаткової інформації, що на фоні моделей без дисплеїв робить керування більше зручним та наочним; а ось конкретний функціонал та особливості екрану можуть бути різними, залежно від типу. Трапляються чорно-білі варіанти, дисплеї з підсвічуванням, кольорові і навіть сенсорні. Докладніше про кожного:

- Ч/б без підсвічування. Найбільш простий та недорогий тип дисплея: чорно-біла РК-матриця без власного підсвічування. Незважаючи на загальну простоту, такі екрани можуть мати досить великі можливості: технічно вони можуть відображати дані, пов'язані з роботою приладу (наприклад, результати вимірювань далекоміра), та іншу додаткову інформацію, у тому числі досить специфічну. По суті, єдине, для чого не підходять ч/б дисплеї – це виведення картинки із цифрової камери. Насправді ж функціонал дисплея підбирається під можливості конкретного пристрою. Що стосується відсутності підсвічування, то ця особливість ускладнює застосування в умовах слабкого освітлення, зате знижує ціну та енергоспоживання. Крім того, під сонцем або іншим яскравим освітленням на просунутих екранах з підсвічуванням зображення може «вицвітати», тоді як на найпростіших чорно-білих без підсвічування воно, навпаки, стає ще чіткішим.
...
- Ч/б з підсвічуванням. Чорно-білі екрани оснащені системами підсвічування. Зазначимо, що до цієї категорії фактично входять два різновиди дисплеїв: традиційні чорно-білі РК-матриці формату «чорне зображення на білому тлі», доповнені зовнішньою системою освітлення, а також одноколірні екрани формату «світле зображення на чорному тлі», де може світитися само зображення. Як би там не було, подібні дисплеї можна без обмежень використовувати при слабкому освітленні, проте зворотним боком цього є збільшене енергоспоживання особливо в моделях, де підсвічування працює постійно.

- Кольоровий. Функціонал кольорових дисплеїв може бути різним - від найпростіших РК-екранів, здатних відображати лише кілька основних кольорів (наприклад, виділяти іншим кольором найважливіші цифри на екрані), до повнокольорових матриць (на зразок тих, що використовуються, наприклад, у ноутбуках). Перший різновид трохи зручніший і наочніший за описані вище ч/б дисплеї, коштує трохи дорожче, проте інших відмінностей не має. Найбільш досконалі кольорові екрани, у свою чергу, можуть відображати навіть картинку з цифрової камери — і, власне, якраз і застосовуються переважно у приладах, що оснащені такими камерами.

- Сенсорний. Найбільш просунутий різновид дисплеїв. Такі екрани практично обов'язково робляться кольоровими та оснащуються підсвічуванням, а сенсорне керування дає змогу використовувати їх ще й для керування приладом (на зразок того, як це відбувається у смартфонах та планшетах). У плані керування сенсорні екрани зручніші та наочніші, ніж традиційні панелі з кнопками, перемикачами тощо; вони набагато краще підходять для роботи з великою кількістю функцій, а також дають деякі додаткові можливості, недоступні при традиційному управлінні. З іншого боку, таке обладнання обходиться недешево, а застосовувати його в порівняно простих і недорогих приладах просто не має сенсу — для таких моделей цілком вистачає й доступніших дисплеїв, аж до найпростіших чорно-білих. Тому наявність сенсорного екрана практично гарантовано є ознакою висококласного приладу з великою кількістю функцій.

Технологія, що дає можливість приладу безпосередньо зв'язуватися з іншим Bluetooth-пристроєм – наприклад, планшетом, ноутбуком або навіть ПК (з відповідним модулем або адаптером).

Як правило, на зовнішній пристрій потрібно встановити спеціальний додаток. Конкретні ж способи застосування Bluetooth можуть бути різними – залежно від типу і моделі приладу. Наприклад, в далекомірах через такий зв'язок передаються результати вимірювань; при цьому в додатку на зовнішньому пристрої можуть бути доступні вельми прогресивні можливості з обчислень — в тому числі ті, які важко або не має сенсу реалізовувати в самому приладі. Зі свого боку, в нівелирах подібне з'єднання використовується переважно для управління налаштуваннями приладу і контролю його робочих параметрів. Відзначимо також, що дальність зв'язку по Bluetooth зазвичай становить близько 10 м, а в прогресивних модулях з підтримкою спеціальних стандартів — до 100 м (хоча для повної гарантії варто все ж виходити з першої цифри).

Функції далекоміра дозволяють більш комфортно виконувати роботи і не вираховувати різні математичні формули, а однією кнопкою отримати результат після вимірів. Серед таких помічників зустрічаються вимір площі / обсягу, непрямі вимірювання (теорема Піфагора ), вимірювання кута нахилу, вимірювання висоти, вимірювання трапеції, додавання / віднімання, хв. / макс. значення, безперервний вимір (трекінг), таймер зворотного відліку, режим розмітки, режим маляра >, пам'ять останніх вимірювань та інші. Докладніше про них:

– Вимірювання площі/об'єму. Вбудований програмний інструмент для вимірювання площі та/або об'єму приміщень або великих об'єктів. Дана функція працює наступним чином: від користувача потрібно лише заміряти довжину, ширину, а для об'єму — також висоту об'єкта, після чого далекомір самостійно перемножить отримані дані і виведе підсумковий результат.

– Опосередковані вимірювання (теорема Піфагора). Функція, що дає змогу визначати довжину однієї зі сторін прямокутного трикутника по двох інших його сторонах. Один з най...популярніших варіантів її застосування — вимірювання висоти будівель, стін, стовпів та інших об'єктів без необхідності підходити до них. Для цього потрібно розмістити далекомір на рівні землі і з цієї точки заміряти дві відстані: до підніжжя об'єкта, по горизонталі (один з катетів) і до вершини об'єкта (гіпотенуза). На основі теореми Піфагора прилад автоматично розрахує довжину другого катета – тобто, в даному разі, висоту, що вимірюється.

– Вимірювання кута нахилу. Функція, що перетворює далекомір в прогресивний рівень. При її вмиканні досить прикласти прилад боковою стороною до похилої поверхні або іншого подібного об'єкта — і вбудований датчик автоматично визначить кут нахилу, вивівши його на дисплей.

– Вимірювання висоти. Спеціальний режим для виміру висоти різних об'єктів. Відзначимо, що в багатьох приладах цю функцію фактично виконують опосередковані вимірювання по теоремі Піфагора (див. вище). Тому можливість вимірювання висоти вказується переважно в тих моделях, які мають більш прогресивні можливості за такими вимірами. Характерний приклад – розширений варіант теореми Піфагора, застосовуваний при встановленні далекоміра на штативі на деякій висоті від землі. При такому розміщенні для виміру висоти потрібно провести три виміри: відстань до підніжжя об'єкта (далекомір буде нахилений вниз), до об'єкта по горизонталі і до його вершини. За отриманими даними прилад вибудує два трикутника, проведе необхідні обчислення і видасть підсумкове значення висоти.

– Вимірювання трапеції. Функція, що дає змогу по трьох сторонах прямокутної трапеції визначити довжину четвертої сторони і загальну площу фігури. Використовується переважно для обчислення площі стін і фасадів в будинках з дахами похилої, двосхилої і іншої аналогічної форми. Якщо верхня частина стіни має нахил в один бік – для визначення площі досить заміряти довжину основи і висоту двох сторін, що примикають до країв даху. Якщо верхня частина стіни примикає до двосхилого даху — стіну потрібно розділити на дві трапеції і заміряти їх за тією ж процедурою; аналогічний спосіб можна використовувати з дахами більш складної форми, через яку верхня сторона стіни має вигляд ламаної лінії.

– Додавання / віднімання. Можливість підсумувати результати вимірювань, а також віднімати один результат від іншого. Одна з найпростіших обчислювальних функцій – яка, тим не менш, може помітно полегшити життя користувачеві.

– Мін. / макс. значення. У цьому режимі прилад здійснює цілу серію вимірів з невеликим інтервалом, а потім відображає найменше або найбільше з отриманих значень. Як правило, в сучасних далекомірах передбачаються обидва формати роботи (і мінімум, і максимум), тому їх і об'єднують в одну функцію. Проте, сенс цих варіантів різний. Наприклад, максимальне значення дає змогу, крім іншого, точно визначити діагональ приміщення: досить розмістити прилад в кутку, увімкнути відповідний режим і не поспішаючи провести лазером по горизонталі в районі протилежного кута; найбільша отримане відстань і буде довжиною діагоналі. Зі свого боку, мінімальне значення може стати в нагоді, наприклад, для виміру довжини перпендикуляра до стіни; методика виміру тут аналогічна, а найменша отримане кількість саме і буде відповідати довжині перпендикуляра.

– Безперервне вимірювання (трекінг). У цьому режимі прилад безперервно проводить виміри з досить високою частотою (зазвичай 1 – 2 рази в секунду), видаючи відповідні результати на дисплей. Такий формат роботи називають «режимом рулетки», він дає змогу постійно відстежувати відстань від далекоміра до певного об'єкта. Це буває корисно, наприклад, якщо потрібно точно відміряти відстань від стіни, стовпа або іншого орієнтиру: замість того, щоб проводити кілька вимірів, намагаючись «потрапити» приладом в потрібне положення, досить увімкнути трекінг і рухати далекомір до тих пір, поки на екрані не відобразиться потрібне значення відстані.

– Таймер зворотного відліку. Функція, що дає змогу автоматично проводити вимір по закінченню заданого проміжку часу. Свого роду аналог зйомки за таймером у фотоапаратах: досить навести прилад на потрібну точку, увімкнути зворотний відлік — і по його закінченню пристрій сам спрацює. Зворотний відлік використовується переважно для того, щоб усунути посмикування корпусу, що неминуче виникають при вимірах вручну (після натискання кнопки); це буває особливо корисно при високоточних вимірах і/або при використанні приладу зі штатива або іншої підставки.

– Режим розмітки. Режим, що дає змогу розділити той чи інший відрізок на ділянки певної довжини — наприклад, під стовпчики для огорожі. Конкретна реалізація і можливості цього режиму можуть бути різними, ці нюанси варто уточнювати за інструкцією до конкретного приладу. Наприклад, в одних пристроях можна заміряти загальну довжину відрізка, задати кількість однакових ділянок — і електроніка сама обчислить довжину кожної частини. В інших можна вручну ввести довжину відрізка, або навіть відразу кілька варіантів їх довжини (наприклад, відстань від вихідної точки до першої мітки і подальші проміжки між мітками). У будь-якому разі в режимі розмітки далекомір працює аналогічно описаному вище трекінгу – постійно роблячи виміри і виводячи на дисплей актуальний результат. А при вимірі прилад потрібно плавно переміщати уздовж лінії, що розмічається; при досягненні чергової мітки буде подаватися сигнал.

– Режим маляра. Режим, призначений для обчислення загальної площі стін (внутрішніх в приміщенні або зовнішніх у всій будівлі). Подібна можливість особливо зручна при малярних роботах (звідси і назва), а також інших аналогічних завданнях — поклейці шпалер, укладанні плитки, зовнішньому утепленні тощо. Реалізується «режим маляра», як правило, наступним чином: за допомогою приладу майстер заміряє спочатку загальний периметр стін, потім — їх висоту (або навпаки), після чого електроніка автоматично проводить підрахунки і видає підсумкове значення.

– Пам'ять останніх вимірювань. Можливість зберігати в пам'яті приладу результати декількох останніх вимірів. У більшості моделей з цією функцією пам'ять останніх вимірювань увімкнена від початку, користувачеві не потрібно спеціально змінювати якісь налаштування. Зручність такої пам'яті очевидна: вона дає змогу при необхідності повернутися до попередніх результатів і уточнити те чи інше значення, не повторюючи виміру. Варто лише мати на увазі два моменти. По-перше, кількість комірок пам'яті може бути різною — як правило, воно знаходиться в діапазоні від 20 до 100 і вказується тут же, прямо під словами «пам'ять останніх вимірювань». По-друге, при переповненні цих комірок найновіші результати автоматично перезаписуються замість найстаріших; а така функція, як захист окремих комірок від перезапису, в лазерних далекомірів зазвичай не зустрічається (хоча можливі й винятки — цей момент варто уточнювати за документацією до конкретного приладу).

— Калькулятор. Традиційний калькулятор, що дає змогу проводити різні обчислення за бажанням користувача. Це можуть бути як операції з даними, отриманими при вимірах, так і дії з цифрами, введеними вручну.

- Горизонтальний режим Smart. «Розумний» режим, що дає змогу заміряти і обчислювати цілий набір розмірів і кутів, буквально не сходячи з місця. Характерний приклад реалізації Smart виглядає так: далекомір з однієї і тієї ж точки заміряє дві відстані до стіни або іншого аналогічного об'єкта — одну найменшу (по перпендикуляру), а другу до певної точки «по сусідству». Після цього на основі отриманих даних прилад обчислює кут повороту і відстань між точками. Можливі й інші, більш специфічні функції.

– Вимірювання похилих об'єктів. Різні додаткові функції, пов'язані з вимірами похилих об'єктів (крім визначення кута нахилу, описаного вище). Конкретний набір таких можливостей може бути різним; їх варто уточнювати окремо.

Відзначимо також, що в сучасних далекомірах можуть зустрічатися і інші можливості, крім перерахованих вище.

Кількість вимірів, яке можна зробити за допомогою приладу на одному заряді батареї.

Цей параметр актуальний виключно для далекомірів. Як і більшість подібних показників, він є досить умовним – тим більше що багато сучасних далекомірів мають додаткові функції, які зазвичай не враховуються при оцінці автономності. Проте, заявлена кількість вимірювань непогано характеризує самі прилади, а також дає змогу порівнювати їх між собою. Наприклад, якщо для одного далекоміра вказано 5000 вимірювань, а для іншого 10 000 — то і на практиці їх автономність, швидше за все, буде теж відрізнятися десь в два рази.

Також варто мати на увазі, що в приладах з живленням від змінних батарейок число вимірів буде також залежати від якості конкретних елементів. Як правило, в характеристиках наводиться показник для досить якісних джерел живлення (наприклад, для лужних, якщо мова йде про батарейки АА або ААА).