Порівняння Honda WB30 vs Kipor KDP-40

— Чиста вода. До насосів, призначеним для чистої води, умовно належать всі моделі, для яких максимальний розмір частинок (див. нижче) не перевищує 5 мм; крім того, допустимий вміст механічних домішок (також див. нижче) для них теж невелика. Відповідно, багато з таких моделей здатні нормально перекачувати воду з домішками, але для сильно забруднених рідин вони не підходять.

— Брудна вода. У цю категорію включені насоси, здатні працювати з великими механічними забрудненнями — понад 5 мм. Зазначимо, що деякі виробники позиціонують подібні моделі як агрегати змішаного призначення, «для брудної і чистої води», однак у будь-якому разі для них характерна посилена конструкція, наявність подрібнювача, здатного перемелювати згадані частки, посилений корпус, збільшений діаметр патрубків, підвищена потужність і т. ін. Головною відмінністю таких насосів від каналізаційних (див. вище) є неможливість роботи з рідинами високої в'язкості.

— Каналізація. Каналізаційні (фекальні) насоси багато в чому схожі з описаними вище моделями для брудної води, тому що їм також доводиться мати справу з великими частками. Основною відмінністю є допустимий розмір цих часток — він становить 50 мм і більше; крім того, вся конструкція таких насосів створюється в розрахунку на високу в'язкість рідини.

— Хімічні рідини. Насоси, призначені для роботи з хімічними рідинами, виділяються насамперед застосуванням в конструкції особливо стійких матеріалів — зазвичай, полімерів. За...вдяки цьому вони здатні без наслідків переносити роботу з агресивними речовинами — кислотами, лугами, нафтопродуктами, розчинниками, зрідженими газами тощо Крім того, в «хімічних» насосах часто застосовуються інші спеціальні рішення, що дозволяє безпечно перекачувати вогне - та вибухонебезпечні матеріали, дуже холодні, гарячі, в'язкі рідини і т. ін. Основною сферою застосування таких агрегатів є промисловість — як хімічна, так і нафтова, харчова і т. ін. При цьому варто враховувати, що різні моделі можуть бути розраховані на різні типи речовин.

Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.

Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.

Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.

Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.

У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.

Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.

Розмір різьблення, призначеної для підключення насоса до магістралі всмоктування. Цей параметр повністю аналогічний розміру вихідного отвору (див. вище) - зокрема, він може вказуватися як для патрубка, так і для вхідного отвору насоса.

Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.

Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Тип джерела енергії, що використовується насосом при роботі.

— Електричний. В даному випадку маються на увазі насоси, що працюють від електричної мережі (на противагу описаним нижче акумуляторним моделям). Це найбільш популярний на сьогодні варіант серед агрегатів всіх призначень і цінових категорій (за винятком мотопомп, які за визначенням оснащуються двигунами внутрішнього згоряння). Електродвигуни підходять для побутових насосів практично будь-якої потужності, при цьому вони прості, недорогі (в тому числі в експлуатації), працюють відносно неголосно, не виділяють вихлопних газів і не вимагають складного обслуговування, на відміну від бензинових і дизельних. До недоліків даного варіанту можна віднести хіба що необхідність зовнішнього живлення, однак цей момент не так часто виявляється критичним.

— Акумулятор. Електричні насоси з живленням від власного акумулятора. Таке живлення дозволяє обійтися без підключення до розетки, проте воно слабо підходить для більш-менш потужних агрегатів. Крім того, термін роботи від батареї неминуче виходить обмеженим, а при вичерпанні заряду поповнювати запас енергії доводиться від зовнішнього джерела електрики, причому на це потрібен час (хоча перерви в роботі можна звести до мінімуму за рахунок використання запасних батарей). Внаслідок цього акумуляторне живлення використовується порівняно рідко — в окремих заглибних насосах дренажного (садового) призначення.

— Бензин. Насоси, що працюють від двигунів внутріш...нього згоряння — в тому числі бензинових — називають мотопомпами. Такі насоси поєднують в собі високу потужність, продуктивність і автономність, їх можна використовувати навіть «в повному відриві від цивілізації». Недоліки подібних агрегатів-висока вартість, громіздкість, складність в обслуговуванні, значний рівень шуму і виникають при роботі вихлопні гази. Конкретно ж бензинові двигуни є найбільш популярними серед сучасних мотопомп: вони дешевше дизельних, до того ж простіше в обслуговуванні. Зворотний бік цих переваг-дещо менша придатність для тривалих робіт, а також висока ціна палива.

— Дизель. Ще один різновид двигунів внутрішнього згоряння, що застосовується в мотопомпах. Дизельні агрегати надійніше бензинових, до того ж вони краще підходять для тривалих безперервних робіт: дизель легше переносить подібні навантаження, а паливо для нього коштує дешевше бензину. Зворотною стороною цих переваг є досить висока вартість і складність самих двигунів. Тому дизельні мотопомпи в наш час поширені не так широко, як бензинові.

— Газ. Дуже рідкісний варіант, застосовуваний в мотопомпах-двигуни внутрішнього згоряння на природному газі або іншому аналогічному паливі. Газ нерідко обходиться вигідніше бензину, притому що самі подібні двигуни ненабагато складніше і дорожче бензинових (і, як правило, простіше і дешевше дизельних). З іншого боку, саме паливо вимагає особливо акуратного поводження, а добути його трохи складніше, ніж бензин або солярку. Саме тому даний тип двигунів поширення не отримав.