Розмір лотка
Розміри одного лотка сушарки по горизонталі.
Для моделей круглої форми в даному пункті зазвичай вказується діаметр (наприклад, «Ø250»), для інших випадків — довжина і ширина. У будь-якому разі інформація про розмір дозволяє оцінити загальну площу і, відповідно, ємність пристрою. При цьому варто мати на увазі, що більший розмір позначається на габаритах і вазі конструкції, а також вимагає більшої потужності нагрівання (за інших рівних умов).
Висота лотка
Розмір одного лотка сушарки у висоту. В моделях, де замість окремих лотків передбачається спільна робоча камера зі знімними поличками, вказується відстань між двома сусідніми поличками.
Від цього розміру залежить насамперед товщина окремих шматочків овочів, фруктів тощо, які можна помістити в пристрій. При цьому варто враховувати, що вміст не повинен щільно заповнювати лоток — між продуктами і «стелею» має залишатися простір хоча б в пару міліметрів. Зазначимо також, що в деяких моделях в даному пункті може зазначатися два значення висоти — наприклад, «15 – 25 мм». Це означає, що розмір лотків можна змінювати, підлаштовуючи їх під особливості ситуації; зазвичай мова йде про вибір між двома стандартними варіантами висоти (у нашому прикладі — 15 мм і 25 мм).
Споживана потужність
Номінальна потужність, споживана сушаркою під час роботи.
Цей параметр зазвичай підбирається виробниками залежно від об'єму сушарки: чим місткіше пристрій — тим більша потужність необхідна для ефективного прогріву робочої камери. У той же час моделі з однаковим об'ємом можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках варто врахувати, що більш висока потужність зменшує час нагріву, однак позначається на ціні пристрою.
Термостат
Наявність в сушарці
термостата — регулятора, що дозволяє задати температуру в робочій камері. Таким чином, температурний режим можна вибирати на свій розсуд — залежно від типу оброблюваних продуктів і від бажаного ступеня просушування.
Зазначимо, що конкретний формат роботи даної функції може бути різним. Найпростіший варіант — датчик, який стежить за температурою в робочій камері і періодично вмикає обігрів, коли повітря всередині починає остигати. Такі пристрої досить прості і недорогі. У більш прогресивних сушарках зустрічається інший режим: нагрівач постійно подає в лотки повітря певної температури (сама ця температура регулюється на основі даних з термодатчика). Подібний формат обходиться дорожче, зате він дозволяє забезпечувати максимально рівномірний нагрів і позитивно позначається на терміні служби самого пристрою.
Зі свого боку, відсутність термостата означає, що сушарка має тільки один варіант робочої температури. Це відповідним чином обмежує можливості. Тим не менш, у такого варіанта також є переваги — простота конструкції, надійність і невисока вартість.
Діапазон температур
Діапазон температур, який сушарка може забезпечувати в робочій камері.
Найпростіші моделі передбачають лише один варіант робочої температури, зазвичай від 50 °С до 60 °С. Більш прогресивні пристрої, оснащені термостатами (див. вище), можуть мати досить великий діапазон регулювання — це дуже корисно з урахуванням того, що для різних продуктів рекомендуються різні температурні режими. Для оцінки загальних можливостей конкретної сушарки можна скористатися такою таблицею температур, рекомендованих для сушіння:
— 35...40 °C — стебла рослин, зелень;
— 40...45 °С — хліб;
— 38...42 °С (в окремих випадках до 45 °С) — йогурт;
— 50...55 °С — овочі;
— 55...60 °С — фрукти;
— 65...75 °С — м'ясо, риба.
Підкреслимо, що це найбільш загальні, умовні дані. Конкретна ж температура може і відрізнятися від рекомендованої, залежно від товщини скибок, конкретного різновиду продуктів, бажаного результату і т. п. Детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.
