Порівняння Shimano Complex CI4+ 2500S F4 vs Shimano Biomaster RA 2500

Кількість підшипників, передбачена в конструкції котушки. Підшипники використовують для зниження тертя обертових деталей, що, з одного боку, захищає такі деталі від зношування, а з іншого — зменшує зайві зусилля, що витрачаються при обертанні рукоятки. Відповідно, чим більше підшипників — тим більше вузлів тертя захищено і тим краще «оптимізована» котушка; цей параметр є непоганим показником загального класу виробу. Водночас оцінювати різні моделі потрібно з урахуванням їх призначення (див. «Тип»).

Так, у нахлистових котушках, навіть досить дорогих, зазвичай передбачається 1 підшипник — в точці установки барабана на кронштейн призначений для кріплення до вудилища. Це фактично єдиний важливий вузол тертя, тому більшої кількості підшипників просто не потрібно. Для мультиплікаторних котушок це число варіюється від 1 у відносно простих варіантах, і до 6 – 7 для преміумкласу. А в безінерційних кількість підшипників може сягати кількох десятків.

Тип фрикціона описує розташування механізму фрикційного гальма, передбаченого в котушці, і, відповідно, ручки його регулювання.

Саме по собі фрикційне гальмо відповідає за ослаблення котушки при критичному зусиллі: коли навантаження значно зростає, правильно налаштований фрикціон стравлює частину волосіні, запобігаючи її розриву. Але конкретне зусилля спрацьовування може відрізнятися: одні рибалки воліють максимально послабити гальма, даючи змогу волосіні прослизати при досить слабких ривках, інші — навпаки, затягують його, допускаючи спрацьовування лише при небезпечному наближенні до розривного навантаження. А в деяких ситуаціях потрібна зміна налаштувань прямо в процесі виведення. Зручність такого перенастроювання — один з моментів, на які впливає тип фрикціона. Крім того, особливості конструкції можуть бути обумовлені призначенням котушки. Конкретні варіанти можуть бути такими:

— Передній. Фрикціон, розташований безпосередньо в барабані, з ручкою регулювання на передній частині котушки. Застосовується в безінерційних моделях (див. «Тип»). Він дещо легший і простіший за конструкцією, ніж задній, завдяки чому добре підходить для легкої снасті (наприклад, при матчевій ловлі). А ось регулювання такого гальма, з одного боку, плавніше і точніше, ніж у заднього, з іншого — не таке зручне при налаштуванні «на льоту» і вимагає певної навички. Крім того, передній фрикціон більш чутливий...до забруднень.

— Задній. Ще один варіант розміщення фрикціона в безінерційних моделях. Його назва зумовлена тим, що фрикціон розташовується позаду шпулі, а ручка регулювання — на задній частині котушки. Такі котушки дають змогу з легкістю перенастроювати гальма прямо під час виважування, а їх баланс дещо зручніший, ніж у «передньоприводних», оскільки конструкція не має характерного «переважування» вперед. З іншого боку, регулювання в даному випадку менш точне, а самі котушки — дещо більші і важчі, що робить їх слабо придатними для снастей класу ультралайт.

— Бічний. Подібне розміщення фрикціона характерне для мультиплікаторних котушок — використовувати інші варіанти в подібних моделях немає сенсу, також як і ставити бічний фрикціон в безінерційну модель.

Кількість волосіні, яка може поміститися на основний шпулі котушки при нормальній намотуванні. Позначається у вигляді співвідношення двох цифр, перша з яких відповідає довжині намотують волосіні в метрах, а друга — товщині в міліметрах: наприклад, цифри 200/0.45 говорять про те, що на котушку може поміститися до 200 м волосіні з товщиною 0,45 мм

Для різних видів рибної ловлі існують свої рекомендації щодо оптимального значення даного параметра; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же зауважимо, що ємність шпулі вказується виключно для гладкої волосіні; при застосуванні плетеного шнура фактичні показники можуть помітно відрізнятися.

Матеріал, з якого виконана основа котушки — частина конструкції, на яку встановлюється шпулі та інші механізми.

— Пластик. Пластик має невисоку вартість, невелику вагу, до того ж він стійкий до корозії і абсолютно несприйнятливий до солоній воді. Водночас цей матеріал легко дряпається, його міцність відносно невисока, а під дією ультрафіолету в деяких сортах пластику вона ще більше знижується. Внаслідок цього пластик застосовується переважно в котушках початкового рівня, не розрахованих на складні умови і високі навантаження. Зазвичай, його якість напряму залежить від ціни виробу.

— Графіт. Найчастіше під цим терміном мається на увазі відносно проста різновид вуглецевого волокна, що має невисоку вартість і може застосовуватися навіть у моделях бюджетного класу. Водночас при невеликій вазі графіт кілька більш міцний і стійкий до деяких впливів, ніж пластик, а тому зустрічається і в більш дорогих виробах. Якість цього матеріалу також може відрізнятися залежно від ціни котушки.

— Карбон. Ще один вид вуглецевого волокна, більш високого класу, ніж графіт. Карбон поєднує високу міцність, стійкість на вигин і довговічність при навантаженнях з надзвичайно малою вагою; крім того, він абсолютно інертний хімічно (не піддається корозії) і непогано переносить ультрафіолет, перепади температур і т. ін. Основним недоліком даного матеріалу можна назвати високу ціну, за рахунок чого він використовується переважно в моделях преміумкласу. Також відзначимо, що карбо...н вимагає досить обережного поводження, тому що погано переносить удари.

— Композит. Композитами називають матеріали, що поєднують кілька окремих компонентів, не перемішаних між собою (на відміну, наприклад, від сплавів). В котушках під цим терміном найчастіше мається на увазі поєднання описаного вище графіту або карбону зі скловолокном. Скловолокно, незважаючи на назву, мало схоже на звичайні скло — воно має високу гнучкість і без особливих проблем витримує удари і падіння, тому поєднання цього матеріалу з карбоном дозволяє зменшити крихкість останнього. А в «зв'язці» з графітом скловолокно кілька підвищує міцність всієї конструкції. Композитна основа може зустрічатися в моделях різних цінових категорій — це обумовлено різницею в якості використовуваних компонентів.

— Алюміній. Головною перевагою алюмінієвих сплавів можна назвати високу міцність, за рахунок чого цей матеріал можна зустріти навіть в «великокаліберних» котушках, розрахованих на сильну і важку видобуток. Втім, є і варіанти простіше — знову ж таки, алюмінієві сплави бувають різних видів, і їх характеристики зазвичай залежать від ціни. За вагою даний матеріал якщо і перевершує пластик, то ненабагато, та й корозійна стійкість його досить непогана. З явних недоліків можна відзначити хіба що досить високу (загалом) вартість.

— Магній. Сплави на основі магнію належать до матеріалів преміумкласу. Головною їх особливістю є надзвичайно легка вага у поєднанні з високою міцністю та надійністю, що дозволяє створювати потужні і водночас досить легкі котушки. З іншого боку, обходяться такі вироби недешево, а сам матеріал погано переносить контакт з солоною водою, та й загалом його стійкість до корозії відносно невисока (що вимагає застосування спеціальних покриттів).

Матеріал додаткової шпулі (барабана), що постачається у комплекті з котушкою.

Додаткові змінні шпулі передбачаються для розширення можливостей котушки: при необхідності можна швидко замінити волосінь снастю іншої товщини (або такий же — натомість порвавшейся), встановити зменшений барабан для збільшення дальності закидання і т. ін. Що ж стосується матеріалів для таких шпуль (пластик, алюміній, графіт), то вони не відрізняються від тих, що використовуються в основних барабанах; докладніше про це див. відповідний пункт вище.

Загальна вага котушки (тільки самого пристосування, без ліски). Цей параметр важливий насамперед для тих, хто підбирає спорядження класу «ультралайт» — в таких снасті боротьба йде, що називається, за кожен зайвий грам. В інших же випадках можна не приділяти вазі особливої уваги.