Вантажопідйомність
Максимальна вага вантажу, на який штатно розрахована човен. Вантаж у даному разі включає як пасажирів і їх багаж, так і мотор і різне додаткове оснащення.
Заявлену в характеристиках вантажопідйомність однозначно не можна перевищувати: хоча більшість надувних човнів здатні залишатися на плаву навіть при сильному перевантаженні, проте в таких умовах помітно погіршуються керованість і стійкість, посилюється знос і підвищується ймовірність пошкодження дна або балона. Також відзначимо, що між вантажопідйомністю та кількістю місць (див. вище) немає жорсткого зв'язку: моделі з одним і тим же числом місць можуть помітно відрізнятися за припустимому навантаженню. І брати
човни з великою вантажопідйомністю актуально по потребі, адже це позначається на щільності матеріалів, загальній вазі і ціні.
Транець
Тип транцю — кріплення для установки мотора — встановленого на човні або того, що поставляється з ним в комплекті.
—
Вбудований. Транець цього типу являє собою вертикальну дошку в кормовій частині судна; така дошка розташовується між кормовими виступами балона і фактично грає ще й роль заднього борта. Вбудовані транці міцні і надійні, вони можуть використовуватися навіть для досить потужних і важких двигунів, а тому моторні і моторно-гребні човни (див. «Тип») оснащуються виключно такими кріпленнями.
—
Навісний. Транець у вигляді окремого пристосування, що встановлюється і знімається при необхідності. Транці цього типу зустрічаються виключно в гребних човнах: мотор для такого судна далеко не обов'язковий, і коли він не використовується, кріплення теж можна зняти для зменшення ваги. Зазвичай навісний транець відразу поставляється в комплекті, однак цей нюанс не завадить уточнити перед покупкою.
—
Відсутній. Повна відсутність транцю зустрічається виключно у гребних човнах і байдарках (див. «Тип»). При цьому деякі з таких моделей взагалі не передбачають установки мотора, інші мають «посадкове місце» під транець і його можна докупити при необхідності; ці моменти для кожної моделі варто з'ясовувати окремо.
Сидіння
—
Жорсткі. Сидіння у вигляді планок, що кріпляться зазвичай до обох бортах впоперек човна. Вважаються більш надійними, ніж надувні, при цьому мають традиційну плоску поверхню і обходяться дешевше завдяки простоті конструкції. З іншого боку, в складеному вигляді жорсткі сидіння займають більше місця, та й зручність для пасажирів — чисто символічна.
—
Жорсткі зсувні. Описані вище жорсткі планки з можливістю регулювання розташування уздовж човна. Дають можливість змінити відстань між сидіннями, а то і зовсім з'єднати дві в одну.
—
Надувні. Надувні сидіння прості у використанні і при цьому досить комфортні. Вони зазвичай не вимагають спеціальних кріплень, а змінюючи ступінь накачування, можна змінювати і жорсткість, регулюючи властивості поверхні під уподобання тієї чи іншої людини. Крім того, подібні сидіння в здутому вигляді займають мінімум місця. Їх головним недоліком можна назвати відносно високу вартість.
—
М'які. Різновид сидінь, що застосовується переважно в байдарках (див. «Тип»). Мають жорстку основу, обтягнуту поролоном або іншим аналогічним матеріалом, часто оснащуються спинками. Така конструкція забезпечує комфорт у тривалих походах і водночас дає змогу зберігати максимальний контроль над човном.
— Відсутні. Деякі човни можуть взагалі не комплектуватися сидіннями як такими
.... Один з різновидів подібних моделей — мініатюрні гребні суда (див. «Тип»), розраховані на одну-двох осіб і оснащені надувним плоским днищем (див. «Тип днища»), яке й відіграє роль сидіння. Другий варіант — багатомісні човни, для яких «посадкові місця» необхідно купувати окремо, залежно від особливостей запланованого застосування.Макс. потужність мотора
Максимальна потужність мотора, допустима для даного човна.
Обмеження по потужності пов'язано насамперед з тим, що далеко не всякий човен нормально переносить високі швидкості. Крім того, потужні мотори і важать чимало, що висуває відповідні вимоги до міцності транцю. Так що перевищувати допустиму потужність вкрай небажано: навіть на малій тязі конструкція буде піддаватися нештатним навантаженням, а повна тяга може привести до перевороту або пошкодженню човна.
Діаметр балона
Діаметр балона човни — надувний оболонки, що утворює борту — в повністю накачаному стані. Цей параметр впливає насамперед на розміри кокпіта (див. нижче): при одних і тих же розмірах човни більш товстий балон залишає менше місця в кокпіті. Також з діаметром в деякій мірі пов'язана вантажопідйомність —
великий балон зазвичай вміщує більше повітря і дає більше плавучості; проте на практиці можливості перевезення вантажів сильно залежать також від характеристик днища і загальної міцності конструкції.
Розміри (ДхШ)
Розміри надутою човна в довжину і ширину, по зовнішніх краях (без урахування весел, двигуна тощо). Даний параметр дозволяє оцінити, скільки місце буде займати судно в робочому положенні. Крім того, перше значення розмірів — довжина — вказує і на інші параметри: чим вона більше, тим краще човен підходить для глісування і тим, зазвичай, більше її ємність (див. «Кількість місць»).
Розміри кокпіта (ДхШ)
Розміри кокпіта — внутрішнього простору човна, в якому розміщуються пасажири і вантаж. Чим більше ці розміри — тим просторіше судно, проте і його загальні габарити (див. вище) збільшуються відповідно. Довжина кокпита вимірюється від носа до корми, ширина — за найбільшою відстанню між лівим і правим бортом.
Розміри (в складеному вигляді)
Розміри човна в повністю здутому і згорнутому стані. Чим компактніше складена човен — тим зручніше вона буде в зберіганні і транспортуванні; водночас надто малі, у порівнянні з аналогами, розміри можу говорити про невеликій товщині оболонки і щодо низької надійності.
Щільність тканини
Щільність ПВХ-тканини, з якої виконана човен.
Чим вище щільність, тим важче буде судно, за інших рівних умов. Крім того, прийнято вважати, що більш щільна тканина є водночас більш міцною, надійною і зносостійкої. Однак багато що залежить також від особливостей виробництва конкретної марки ПВХ. У результаті різниця в характеристиках між двома човнами з різною щільністю може виявитися не настільки значною, як різниця в самій щільності.