Порівняння STIHL FS 450 vs STIHL FSE 81

Тип двигуна, що приводить в рух різальний інструмент газонокосарки, а самохідних моделях — і сам пристрій. На даний момент використовуються такі типи двигунів:

— Електричний (мережа). Двигун із живленням від електричної мережі. Його перевагами є низький рівень шуму, дешевизна і зручність в експлуатації (не потрібно купувати пальне і мастило) і відсутність викидів в атмосферу. З недоліків можна назвати відносно невелику потужність і малий радіус дії, обмежений довжиною мережевого шнура.

— Електричний (акумулятор). Електричний двигун із живленням від власного вбудованого акумулятора. Має всі ті ж переваги, що і двигун із живленням від мережі; крім того, такі пристрої не обмежені в пересуваннях, оскільки не потребують підключення до мережі під час роботи. З іншого боку, час автономної роботи акумуляторних газонокосарок рідко перевищує пів години, акумулятор багато важить і досить довго заряджається, а потужність таких пристроїв — ще нижче, ніж у мережевих (притому що вони стоять помітно дорожче).

— Бензиновий. Двигун внутрішнього згоряння на бензині. Перевагами таких двигунів, у порівнянні з електричними, є незалежність від підключення до мережі і висока потужність, що дає змогу працювати з густою товстою рослинністю. З іншого боку, бензинові двигуни важче, дорожче в експлуатації, потребують покупки палива і мастильних матеріалів та вики...дають у повітря відпрацьовані гази.

— Дизель. Різновид двигуна внутрішнього згоряння. За основними рисами дизельні двигуни майже ідентичні описаним вище бензиновим, однак мають і свої особливості. З одного боку, в таких агрегатах простіше забезпечити високу потужність і хороший крутний момент, завдяки чому вони краще підходять для «важких» задач; а паливо для дизелів коштує дешевше бензину. З іншого боку, самі по собі дизельні двигуни дорожче, важче і складніше в експлуатації. Тому особливою популярністю серед газонокосарок вони не користуються, цей варіант зустрічається переважно в райдерах (див. «Тип»), де висока потужність важливіше згаданих недоліків.

– Газовий. Рідкісний різновид двигунів внутрішнього згоряння, що використовують як пальне пропан-бутановую суміш газу. Їх перевагами перед бензиновими агрегатами є економічна витрата, висока продуктивність покосу, мала кількість шкідливих викидів в атмосферу. До того ж газове паливо знижує навантаження на двигун, що, зі свого боку, продовжує його експлуатаційний ресурс. Зворотний бік медалі - необхідність заправки балона зрідженими вуглеводневими газами на спеціалізованих заправних комплексах або ж часта заміна картриджів з газом.

— Без двигуна (ручна). Газонокосарки, що не оснащені ніякими двигунами і використовують мускульну силу користувача — під час роботи необхідно штовхати пристрій перед собою. Перевагами такої схеми є невелика вартість (як самого пристрою, так і його експлуатації), незалежність від палива, електрики і максимальна екологічність; недоліками — відносно невисока якість роботи і значні затрати фізичних сил.

Ширина захоплення, забезпечувана агрегатом, іншими словами — ширина смуги землі, що обробляється за один прохід. Фактично цей розмір відповідає ширині робочої насадки.

Велика ширина захвату зручна при обробці великих відкритих просторів, оскільки дозволяє закінчити роботу за невелику кількість проходів. З іншого боку, для важкодоступних місць краще підходять відносно вузькі інструменти, здатні пройти там, де не поміститься більш широкий агрегат. Крім того, ширина інструменту безпосередньо впливає на вагу та ціну.

Загалом порівнювати по ширині захвату має сенс тільки агрегати одного типу (див. вище). Проте тут варто відзначити, що тримери не так сильно різняться між собою — більшість моделей захоплює від 25 до 45 см (а широка смуга обробки забезпечується за рахунок руху насадки з боку в бік). Що ж до решти типів, то в найбільш скромних моделях ширина захвату не перевищує 40 см, в найбільш важких і потужних вона може становити 56 – 60 см і навіть більше (у минитракторах — до 1,5 м).

Ширина (діаметр) ножа тримера характеризує розмір лопатевого ножа (або пиляльного диска). Така насадка має меншу ширину захвату ніж волосінь, однак дає змогу косити більше густі зарості, включаючи чагарники.

— Пряма. У тріммера з прямою штангою обертання від двигуна передається на різальний інструмент за допомогою прямого жорсткого валу. Така конструкція вважається оптимальною для тримерів середньої і високої потужності, хоча пряма форма штанги може бути не ідеальною з точки зору зручності роботи.

— Вигнута. Штанга зігнутої форми може бути зручніше в роботі, ніж пряма, однак такі тримери мають невисоку потужність внаслідок того, що обертання від двигуна на робочий інструмент них передається за допомогою тонкого металевого троса — така передача не розрахована на високі навантаження.

Тип рукоятки, передбаченої в конструкції тримера або комбісистеми (див. «Тип»).

Вибір за цим параметром залежить передусім від особистих уподобань користувача, однак існують і цілком об'єктивні відмінності між різними типами. Самі ж типи можуть бути такими:

— Велосипедна. Рукоятка у вигляді пари характерних «рогів» по обидві сторони від штанги тримера, нагадує, згідно з назвою, кермо велосипеда. Така конструкція дозволяє зі зручністю косити траву і виробляти інші аналогічні роботи; вона хороша тим, що руки користувача при утриманні інструменту знаходяться в найбільш природному положенні. Крім того, зазначимо, що ручки зручні як для правшів, так і шульг. Недоліком моделей з велосипедними рукоятки є порівняно велика вага і габарити, а також слабка придатність для зрізання гілок та інших робіт «на висоті». Однак у випадку тримерів така необхідність виникає вкрай рідко (тим більше, що для цього існують спеціалізовані різновиди садових інструментів — кущорізи і висоторізи). Тому саме цей варіант отримав у сучасних тримера найбільшу популярність.

— Петлеподібні. Рукоятка, що має вигляд характерною петлі, зазвичай у формі букви D. Роль другої рукоятки в такому інструменті зазвичай грає задня частина штанги, там само розміщуються і органи керування тримером. Загалом така конструкція вважається менш зручною, ніж велосипедна: користувачеві доводиться або тримати інструмент штангою в...бік, або сильно відводити одну руку назад. З іншого боку, петлеподібні рукоять дає хорошу маневреність по вертикалі і дозволяє працювати як на рівні землі, так і значно вищою, причому з легкістю змінюючи висоту розташування насадки. Внаслідок всього цього даний варіант хоч і менш популярний, ніж «велосипед», проте все одно зустрічається досить часто, переважно на порівняно легких і малопотужних тримера.

— Регулювання нахилу штанги. Можливість нахилити штангу або робочу головку щодо штанги. Налаштування буде доречним для покосу трави у важкодоступних місцях. Тримерами з такою функцією набагато зручніше працювати під гойдалками, лавками та садовими меблями. Також за допомогою регулювання нахилу штанги можна підлаштувати хват тримера під зріст користувача. – Телескопічна штанга. Можливість збільшення довжини тримера шляхом подовження штанги. В силу конструкційних особливостей таке рішення доступне тільки для моделей з нижнім двигуном і допомагає максимально підлаштувати пристрій для людини будь-якого зросту.

— Розбірна штанга. Можливість розібрати штангу тримера на кілька частин. Дана особливість значно спрощує зберігання і транспортування: упаковувати, носити і перевозити складові частини, складені пліч-о-пліч, простіше, ніж суцільну довгу штангу. Теоретично така конструкція є менш надійною, ніж нерозбірна, однак тримери зазвичай не піддаються настільки високим навантаженням, щоб це стало помітним.

– Ремінь. Ремінь для перенесення тримера – плечовий або ранцевий. Така конструкція помітно спрощує задачу оператора і знижує його стомлюваність: перенесення за допомогою ременя не таке стомлююче, як утримання інструменту в руках. Плечовий ремі...нь передбачається надягати через одне плече. Він допомагає краще контролювати тример та зменшує втому, особливо при тривалій роботі. Більш складна ранцева система ременів дає змогу розподілити вагу інструменту на обидва плечі та спину. У подібній реалізації ремінь не зісковзуватиме з плеча при носінні тримера. Зазначимо, що у моделях без ременя може передбачатися можливість докупити його окремо. Однак простіше (а часто й дешевше) відразу купити інструмент із цим аксесуаром.

— Обмежувальна скоба. Скоба виконує роль обмежувача і покликана вберегти високу (потрібну) рослинність від покосу. Тобто можна висунути невеликий елемент конструкції біля основи штанги, який наближуючись до кущів буде відсувати їх, тим самим не зрізуючи. Так само скоба буде доречна і при покосі ділянки з парканом, декоративним ландшафтом з безліччю елементів, які можуть бути як пошкоджені при косінні, так і самі можуть зайвий раз «вкоротити» волосінь, обірвавши її кінчики.

— Поворотна головка. Можливість повороту робочої насадки тримера на штанзі. Зазвичай ця функція використовується для того, щоб перевести ріжучу систему з горизонтального положення у вертикальне. Різання у вертикальній площині може стати в нагоді, наприклад, для вирівнювання країв і формування меж на газонах.

—Окантовочний ролик. Ролик необхідний для акуратної «стрижки» між газоном і тротуаром. Зустрічається він в моделях з поворотною головкою і призначений для комфортнішої роботи. Оскільки пристрій не треба тримати у висячому положенні, то, спираючись на ролик, значно простіше робити окантовку клумб, декоративних елементів на газоні, бордюрів тощо.

— Опорні ролики. Спеціальні ролики, встановлені на ріжучій голівці тримера. Завдяки таким роликам можна оперти головку на землю і котити інструмент перед собою — це зручніше, ніж нести його «на собі». Ще одна перевага полягає в тому, що ролики підтримують робочу насадку на одній і тій же висоті — а значить, косіння виходить максимально акуратним, практично як при використанні звичайної газонокосарки (при всіх перевагах тримера). Головними недоліками моделей з роликами можна назвати високу вартість, а також збільшену вагу, що ускладнює роботу «у відриві від землі».

- Лопатевий ніж. Ніж у вигляді пари лез, що обертається навколо вертикальної осі на кшталт лопатей гвинта. Дві лопаті - найпопулярніший, практично стандартний варіант для газонокосарок роторного типу (див. "Ріжуча система"). Зазначимо, що у разі тримерів використання ножа дає змогу досягти більше високої продуктивності і краще справлятися з густою травою, ніж при застосуванні котушки з ліскою. З іншого боку, леза дуже погано переносять контакти з камінням та іншими твердими предметами; на випадок таких неприємностей можуть передбачатися різні хитрощі (наприклад, автоматичне гальма двигуна).

- Шпиндельний ніж. Насадки, які застосовуються в газонокосарках шпиндельного типу. Докладніше про такі агрегати див. «Ріжуча система», тут же нагадаємо, що шпиндельні ножі поступаються лопатевим по продуктивності та ефективності в густій траві, проте забезпечують «чистіше» зрізання, що дає змогу надати газону максимально акуратного зовнішнього вигляду. Наприклад що цей варіант добре підходить для регулярної стрижки порівняно негустої, доглянутої рослинності.

- Котушка з ліскою. Найчастіше застосовується у тримерах (див. «Тип»). За загальним принципом роботи аналогічна лопатевому ножу (див. вище), проте робочим інструментом в даному випадку служать не леза, а відрізки товстої волосіні, що обертаються з великою швидкістю. Головною перевагою волосіні перед лопат...евим ножем є практично повна нечутливість до зіткнень з камінням та іншими твердими предметами: від удару така «лопата» лише зігнеться і буквально відразу ж розпрямиться за рахунок відцентрової сили. Правда, такі насадки дещо гірше справляються з товстими стеблами, проте на практиці все залежить від товщини волосіні (див. вище) та швидкості її обертання.

- Культиватор. Насадка, призначена для розпушування ґрунту. Зовнішньо є встановлений на горизонтальній осі набір зубчастих коліс із зубами специфічної загнутої форми. За рахунок обертання цих коліс здійснюється розпушення. Такими насадками комплектуються переважно комбісистеми (див. "Тип"). При цьому ширина культиватора зазвичай невелика, він слабо підходить для повноцінних городних робіт, зате може стати в нагоді при обробці невеликої клумби або кількох грядок.

- Пильний диск. Насадка для зрізання відносно товстих стебел, що здерев'яніли (наприклад, кущів або дрібних гілок дерев). Встановлюється переважно на тримери (див. «Тип»). Зовні така насадка дуже схожа на робочий елемент циркулярної пилки: вона використовує диск, що обертається, з характерними зубцями по краях. Диск може мати отвори для зменшення ваги.

— Ножична сінокосарка. В даному випадку мається на увазі спеціальна насадка, що використовується найчастіше в сінокосарках (див. «Тип»). Така насадка має вигляд характерної горизонтальної «гребінки» з двома рядами зубців, що рухаються один до одного. Докладніше її конструкція описана в п. «Ріжуча система — Ножична», тут же зазначимо, що тримери-сінокосарки незамінні при роботі з густою рослинністю та товстими стеблами, вони легко справляються із чагарниками, які «не по зубах» іншим насадкам.

- Кущоріз. Як правило, насадка-кущоріз застосовується у тримерах (див. «Тип»). Вона являє собою довге лезо із зубцями для стрижки та підрівнювання чагарників або живоплотів, обрізання невеликих гілок дерев.

- Без насадок. Відсутність у штатній комплектації газонокосарки будь-яких насадок. Передбачається, що користувач докупить їх окремо під конкретні потреби.

Схема роботи двигуна внутрішнього згорання, встановленого на газонокосарці. Відзначимо, що даний поділ актуально тільки для бензинових моторів (див. «Тип двигуна») — дизелі зустрічаються вкрай рідко і робляться тільки чотиритактними.

— 2-тактний. Головними перевагами двотактних двигунів перед чотиритактними є простота пристрою і більш висока потужність при тому ж робочому обсязі, за рахунок чого такі агрегати виходять легше, компактніше і дешевше. З іншого боку, вони споживають більше палива і відрізняються високим рівнем шуму, а заправляти такий мотор потрібно сумішшю бензину і масла в правильній пропорції, що дещо ускладнює обслуговування (існують системи окремої заправки, але вони складні і дороги, через що майже не використовуються). Як наслідок, даний варіант зустрічається переважно серед тримерів (див. «Тип»): саме там невеликі розміри і вагу мають вирішальне значення, а необхідна потужність і витрата палива порівняно невеликі.

— 4-тактний. Двигуни цього типу дещо складніше і дорожче двотактних; крім того, для досягнення тієї ж потужності їм потрібен більший об'єм, що позначається на розмірах і вазі. З іншого боку, якщо двигун не потрібно носити в руках» (як у випадку з тримерами), ці моменти не мають особливого значення; та й різниця в ціні, завдяки розвитку технологій, стає все менш помітною. При всьому цьому чотиритактні двигуни працюють тихіше й споживають менше палива. Як наслідок, практично всі агрегати, ку...ди можна встановити порівняно великий і важкий ДВЗ, оснащуються саме даним типом двигунів. А відносно недавно з'явилися легкі і компактні двигуни, придатні навіть для тримерів.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена в кінських силах. Загальною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») традиційно застосовують позначення к.с. Одні одиниці нескладно перевести в інші: 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що різні види косарок (див. «Тип») розрізняються за вимогами до потужності. Приміром, серед тримерів зустрічається чимало моделей потужністю 0,7 – 1,3 к.с., у бензинових газонокосарок мінімум потужності знаходиться в межах 1,3 – 2 к.с., а для сінокосарок потрібно вже не менше 2,5 к.с.. Так що порівнювати по потужності можна тільки агрегати одного типу. Детальні рекомендації по вибору косарки залежно від її виду і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.