Порівняння Yamaha NS-SW300 vs Yamaha NS-SW700

Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.

Частота зрізу кросовера, встановленого у сабвуфері (або поставляється в комплекті з ним — для пасивних моделей, див. «Тип»).

Кросовер поділяє аудіосигнал на окремі частоти, таким чином, щоб на сабвуфер надходили тільки баси, а колонки — тільки основний діапазон. Таким пристроєм комплектуються переважно моделі домашнього призначення (див. вище). А частота кросовера — це верхній поріг частот, що подаються на сабвуфер. Ця інформація важлива для узгодження з іншими колонками: в ідеалі нижній поріг основної акустики повинен відповідати верхнього порогу «саба», інакше частоти або перекриються, або в них виникне провал (ні те, ні інше не сприяє якості звуку). Для зручності узгодження кросовер може робитися регульованим (див. вище).

Можливість підключення пасивної акустичної системи безпосередньо до сабвуфера.

Таку можливість мають тільки активні моделі, оснащені вбудованим підсилювачем (див. «Тип»). Такий підсилювач в даному випадку працює на весь частотний діапазон і оснащується кросовером, що розділяє сигнал на «басовий» і основний діапазон. Баси подаються на власний динамік сабвуфера, а інші частоти — на виходи для підключення пасивної акустики. Роль останніх можуть грати високорівневі клеми або роз'єми Speakon (див. нижче), залежно від класу і призначення сабвуфера.

У будь-якому разі дана функція дозволяє обійтися без зовнішнього підсилювача для пасивних колонок, що іноді буває дуже зручно.

Типи і кількість входів, передбачених у конструкції сабвуфера. Аудіовходів одного типу може бути кілька — це, зазвичай, передбачається для комутації сигналу (наприклад, для передачі звуку на іншу акустику через вбудований кросовер «саба»).

— RCA (LFE). Спеціалізований вхід для підключення низькочастотного аудіосигналу з передпідсилювача; власне, LFE означає «низькочастотні ефекти», а RCA — це тип роз'єму (іменується в просторіччі «тюльпан»). До такого входу бажано підключати сигнал зі спеціалізованого виходу на сабвуфер» або з зовнішнього кросовера. Зазначимо, що вхід LFE може передбачатися навіть у сабвуфері, оснащеному власним частотним фільтром: зовнішні кросовери часто виявляються якіснішими, ніж вбудовані. Більшість моделей з таким виходом належать до домашніх (див. «Призначення»).

— RCA (лінійний). Вхід, який використовується для підключення до передпідсилювача. При цьому, на відміну від описаного вище LFE, мова йде про всі частоти аудіо, а не тільки про баси. Наявність такого роз'єму, зазвичай, говорить про наявність вбудованого кросовера; також лінійні входи можуть використовуватися і для комутації аудіосигналу, зокрема без його оброблення (за наявності відповідних виходів, див. нижче). Відзначимо, що в аналоговому RCA на кожен канал аудіо необхідний один роз'єм, тому конкретна кількість роз'ємів може бути різною; проте переважно їх два — під стереосигнал.

...— Jack (6.35 мм). Гніздо під роз'єм 6.35 мм Jack. Цей інтерфейс використовується для підключення як до передпідсилювача, так і до підсилювача потужності; він особливо популярний у професійній студійній апаратурі, хоча зустрічається і в інших видах аудіотехніки, включаючи домашню і концертну. 6.35 мм Jack забезпечує непогану якість з'єднання, швидко підключається і відключається (хоча відсутність замка дещо знижує надійність), а також може використовуватися для балансного аудіосигналу (див. «Балансний XLR» нижче), хоча підтримку цієї функції в кожному окремому варіанті варто уточнювати окремо. При цьому існують комбороз'єми, що дають змогу підключити один з штекерів – Jack (6.35 мм) або ж XLR.

— Балансний XLR. Характерний роз'єм круглої форми з 3 контактами і фіксатором, що використовується для балансного підключення аналогового сигналу з передпідсилювача. Особливість такого підключення полягає в тому, що за рахунок специфічного способу передачі сигналу роль пригнічувача перешкод грає сам кабель, що дає змогу використовувати досить довгі дроти без шкоди для чистоти звуку. Завдяки цьому, а також надійності з'єднання, XLR став дуже популярним в висококласній аудіотехніці, включаючи студійне і концертне обладнання. Один роз'єм цього типу відповідає за один канал звуку, тому в сабвуферах з підтримкою комутації стереосигналу вхід XLR може складатися з 2 роз'ємів; це може зазначатися в характеристиках.

— Балансний цифровий (AES/EBU). Професійний інтерфейс для передачі аудіосигналу в цифровому вигляді. Використовує такий же роз'єм і кабель, як і описаний вище балансний XLR, проте відрізняється за типом сигналу (до того ж всі канали при такому підключенні передаються по одному роз'єму). Водночас для AES/EBU характерні всі переваги балансного з'єднання, в тому числі висока стійкість до перешкод навіть при великій довжині кабелю. Для відтворення такого аудіосигналу на самому сабвуфері необхідно, щоб останній мав не тільки підсилювач, але і власний ЦАП, що значно ускладнює і здорожує конструкцію. Крім того, виходи AES/EBU встановлюються переважно в висококласне професійне аудіообладнання. У світлі цього сабвуфери з таким входом зустрічаються вкрай рідко, переважно серед прогресивних моделей студійного і концертного призначення. І навіть у таких моделях може передбачатися лише комутація цифрового сигналу на аналогічний вихід, а не його відтворення.

— Speakon. Роз'єм, застосовуваний у професійній аудіотехніці для підключення до підсилювача потужності. Його специфічними особливостями є можливість роботи з струмами великої сили і підвищена захищеність від дотику людини до струмоведучих частин. Завдяки цьому Speakon став дуже популярним в концертному обладнанні; втім, є і домашні сабвуфери (див. «Призначення») з такими входами.

— Високорівневий (клеми). Вхід для підключення сигналу з підсилювача потужності. Є одним з найпопулярніших інтерфейсів для підключення пасивних сабвуферів (див. «Тип»), однак може передбачатися і в активних — на випадок, якщо в наявності є зовнішній підсилювач для басів, більш якісний, ніж вбудований. Один вхід передбачає пару клем і дає можливість передавати один канал звуку — цього достатньо, при підключенні сабвуфера до зовнішнього кросоверу. Однак високорівневих входів може бути два (а клем, відповідно, чотири) — це означає можливість передачі аудіосигналу на інші компоненти аудіосистеми через вбудований кросовер.

— Тригерний. Службовий вхід, що застосовується для автоматичного вмикання сабвуфера. Досить підключити до тригерного входу відповідний вихід іншого компонента аудіосистеми (наприклад, аудіоресивера) — і при кожному вмиканні цього компонента «саб» буде одержувати управляючий сигнал і теж вмикатися, що позбавить власника від необхідності «будити» пристрій окремо.

— МДФ. Деревноволокнисті плити середньої щільності є одним з найпопулярніших матеріалів для корпусів сучасних АС, включаючи сабвуфери. Це обумовлено, з одного боку, порівняно невисокою вартістю і акуратним зовнішнім виглядом, з іншого — відмінними акустичними характеристиками. Корпуси з МДФ зустрічаються в «сабах» всіх призначень і цінових категорій.

— Дерево. Натуральне дерево добре підходить для корпусів низькочастотної акустики, за робочими характеристиками воно порівнянно з описаним вище MDF. При цьому даний матеріал вважається більш «природним» і має власний красивий малюнок поверхні, але коштує помітно дорожче. Тому дерев'яні корпуси хоч і поширені, однак не настільки широко, як MDF.

— Пластик. Головною перевагою пластику є його невисока вартість, однак з цього матеріалу дуже важко створити корпус з необхідними акустичними характеристиками. Тому пластикові сабвуфери зустрічаються надзвичайно рідко, переважно це вбудовані моделі.

— Метал. В даному разі маються на увазі різні сплави і алюмінієві моделі. Метал характеризується високою міцністю, але акустичні характеристики далекі від оптимальних. Це потребує застосування різних хитрощів, які відповідно впливають на ціну металевого сабвуфера. Тому даний варіант зустрічається досить рідко.