Порівняння Velbon EX-640 vs Velbon Sherpa 800R

Загальне призначення штатива. Зазначимо, що чимало моделей поєднують в собі кілька варіантів застосування; докладніше про це див. нижче.

— Для фотоапаратів. Штативи, призначені для фотокамер. При виборі такого пристрою варто враховувати, що далеко не всякий фотоштатив здатний витримати масивну «зеркалку» з сучасною оптикою, так що допустиме навантаження на конструкцію варто уточнити окремо. Що стосується особливостей пристрою, моделі, призначені тільки для фотоапаратів (і ні для чого іншого), розраховані радше на стабільне утримання камери в одному положенні, ніж на швидке зміна цього положення. З іншого боку, в конструкції можуть передбачатися різні пристосування для підвищення точності установки — рівні, азимутальна шкала, окрема регулювання по 3 осях і т. ін. Якщо ж штатив допускає також інші способи застосування (з відеокамерами, з телескопами і т. ін.), особливості його конструкції часто визначаються цими варіантами спеціалізації, сумісність з фотоапаратами може передбачатися як доповнення.

— Для відеокамер. Відмінною особливістю більшості штативів, розрахованих на відеокамери, є характерна довга ручка, прикріплена до майданчику. За допомогою такої ручки оператор може одночасно керувати нахилом і поворотом камери і швидко змінювати її положення — це буває критично під час відеозйомки, коли потрібно швидко захоплювати в кадр різні області знімається сцени. Втім, настільні моделі (д...ив. «Установка») можуть і не мати ручки. Штативи «тільки для відеокамер», крім цього, мають видовжену майданчик, проте така сувора спеціалізація зустрічається порівняно рідко, більшість моделей даного призначення можуть застосовуватися ще й з фотоапаратами (тим більше що зазвичай сучасні фотокамери підтримують ще й відеозйомку).

— Для телескопів і біноклів. Штативи, що допускають застосування з телескопами або біноклями. Сучасні телескопи найчастіше комплектуються власними штативами, а для бінокля подібна опора потрібно не так часто. Тому і моделей з цим варіантом застосування випускається трохи, а спеціалізованих тільки під телескопи — ще менше; найчастіше дане призначення поєднується з можливістю установки фотоапарата. Однак характеристики таких штативів вельми різноманітні — від моделей з найпростішими кульовими головками (див. «Тип голівки») до прогресивних конструкцій з 3D-кріпленням і спеціалізованими «астрономічними» функціями. Також варто врахувати, що виробники телескопів можуть використовувати власні оригінальні кріплення, так що перед покупкою потрібно обов'язково уточнювати сумісність.

— Для телефонів і екшн-камер. Штативи, призначені для використання зі смартфонами, екшн-камерами і іншими пристроями схожих розмірів. Специфіка таких пристроїв залежить від того, чи допускають вони застосування з іншими видами техніки. Так, штативи тільки для смартфонів/екшн-камер практично всі мають вигляд компактних настільних конструкцій (див. «Установка») — крім того, портативність в даному випадку важливіше, ніж універсальність установки. А ось моделі, також сумісні з фотоапаратами і/або відеокамерами, можуть мати і підлогове виконання. Зазначимо, що в будь-якому разі перед покупкою не завадить уточнити сумісність штатива з конкретним гаджетом: смартфони зазвичай встановлюються в універсальний зажим, а ось для екшн-камери може знадобитися фірмове кріплення.

Мінімальна висота відносно підстави, на якій можна встановити майданчик штатива.

Чим менше мінімальна висота — тим краще штатив підходить для макрозйомки і предметної зйомки; крім того, від цього показника залежить доступний користувачеві діапазон регулювання висоти. Зазначимо, що для моделей з можливістю перевороту штанги (див. нижче) мінімальна висота наводиться для традиційного положення штанги, майданчиком вгору. А якщо заявлений мінімум значно менше, ніж довжина штатива в складеному вигляді (наприклад, 15 см при довжині 50 см) — це означає, що ніжки можуть «разьезжаться» до горизонтального або близького до нього положення, занижуючи таким чином всю конструкцію.

Кількість окремих секцій, з яких складаються ніжки штатива або штанга монопода (див. «Тип»).

У настільних моделях (див. «Установка») ніжки часто взагалі не діляться на секції, для таких випадків даний параметр взагалі не вказується. Зі свого боку, підлогові штативи практично всі мають декілька секцій, причому кількість останніх при однаковій максимальній висоті може бути різним. Тут варто враховувати, що більша кількість секцій означає менший розмір кожної з них і більш компактні габарити штатива в складеному вигляді; а менша кількість — спрощує конструкцію, підвищує її надійність і знижує вартість.

Найбільш популярні в наш час варіанти за кількістю секцій — 2 шт, 3 шт, 4 шт, 5 шт, 6 шт, 8 шт.

Наявність у штативі спеціального механізму, який забезпечує піднімання і опускання центральної штанги, іншими словами — регулювання висоти (зазвичай за рахунок повороту відповідної ручки). Ця функція ускладнює і здорожує конструкцію, однак забезпечує додаткову зручність: виставити точну висоту поворотом ручки простіше, ніж рухати штангу вручну, розтискаючи і затискаючи фіксатор. До того ж рух виходить більш плавним — це важливо в ситуаціях, коли потрібно відрегулювати висоту прямо в процесі зйомки.

Можливість зняти головку штатива і замінити її на іншу за необхідності. Це робить штатив більш універсальним: наприклад, можна проводити панорамну зйомку за допомогою 2D-голівки (див. «Тип голівки»), а в потрібний момент — замінити її на кульову, яка більше підходить для оперативної зйомки. Знімна головка вважається обов'язковою для професійних штативів.

Максимальна вага камери, допустима для даного штатива.

Якщо штатив купується для використання зі смартфоном або екшн-камерою, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: вага подібних гаджетів зазвичай не перевищує 200 мг таке навантаження без проблем переносить будь-який штатив відповідної спеціалізації (див. «За призначенням»). Компактні фотокамери-«мильниці» переважно важать до 300 г, а аматорські відеокамери — до 700 г; але в обох випадках зустрічаються і більш масивні моделі. Це варто врахувати при виборі настільного штатива (див. «Встановлення») під таку техніку — у деяких настільних моделей обмеження за вагою досить скромні; а от з підлоговими труднощів зазвичай не виникає.

А ось якщо штатив купується для професійної техніки — на допустиму вагу варто звернути особливу увагу. Так, професійна відеокамера може «потягнути» на 2,5 кг і навіть більше; середня вага дзеркального фотоапарата — 600 – 800 г, але це тільки «тушка», до якої додається вага оптики — а в деяких потужних телеоб'єктивах вона може перевищувати 2 кг. Так що для таких пристроїв можуть знадобитися досить «витривалі» штативи.

Наявність штативной голівки в комплекті поставки. Найчастіше головка поставляється в комплекті, однак деякі моделі (переважно професійного рівня) голівкою не комплектуються — вона купується окремо і вибирається під конкретні потреби користувача (докладніше див. «Знімна головка» і «Тип голівки»). Тому в характеристиках штатива цей параметр вказується окремо.

Наявність чохла в комплекті поставки штатива. Чохол забезпечує зручність в зберіганні і транспортуванні: він захищає конструкцію від різних забруднень і контактів зі сторонніми предметами, а також може мати ручки, лямки та інші пристосування, що полегшують перенесення. З цією ж метою можна використовувати і імпровізовану упаковку, але комплектний футляр зазвичай набагато зручніше і функціональніша.