Порівняння Epson EB-W42 vs Epson EB-W41

Основне призначення проектора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проектори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проектори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проектор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проектори з просунутими параметрами, великою кількістю функцій і, відповідно, великою вартістю. Характеризуються високими показниками контрастності зображення, підтримують відео високої роздільної здатності (включаючи кінематографічні формати зображення), мають оптичне масштабування для масштабування картинки без втрати якості, передбачають підключення багатоканальних звукових систем та багато іншого. Конкретний набір опцій на борту професійних проекторів може змінюватись в залежності від моделі, але в будь-якому випадку це максимально заряджені пристрої з топовими характеристиками.

- Портативний проектор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші по конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу та живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проектори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проектори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проекторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в цій категорії зустрічаються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

Фактична максимальна роздільна здатність кадру, який проектор здатний обробити і вивести на екран.

Багато моделей допускають трансляцію зображень у вищій роздільній здатності, ніж реальна роздільна здатність матриці проектора (див. вище). Наприклад, відео формату 1920х1080 можна вивести на пристрої з розміром кадру 1024х768. Однак якість такого зображення буде помітно нижчою, ніж на проекторі, який спочатку має роздільну здатність 1920х1080.

Максимальна роздільна здатність тісно в'яжеться як із загальною якістю картинки, наприклад і з діагоналлю проекційного екрану. Чим вище роздільна здатність, тим чіткішими стають деталі зображення. Зрозуміло, в облік слід брати і розмір екрана. Справа в тому, що на проекційній поверхні 40 – 50″ особливої різниці між форматами Quad HD та 4K не буде. Картинка з високою роздільною здатністю зможе проявити себе на дійсно великому екрані.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Кратність оптичного збільшення, яку здатний забезпечити проєктор.

Оптичне збільшення зображення здійснюється за рахунок роботи лінз в об'єктиві проєктора. При такому збільшенні змінюється розмір зображення повністю; це може стати в нагоді як для підлаштування «картинки» під розмір екрану, так і для детального перегляду окремих деталей (головне, щоб ці деталі зі збільшенням не вилізли за межі екрана). В цілому оптичне збільшення вважається прогресивнішим, ніж цифрове, тому що воно дає змогу регулювати діагональ, не переміщуючи проєктор, і зберігає початкову роздільну здатність «картинки» незалежно від кратності. Щоправда, об'єктиви з такою можливістю («зум-об'єктиви») складніші і дорожчі за фіксовану оптику, проте різниця в ціні практично непомітна на тлі вартості самих проєкторів.

— Датчик освітлення. Датчик, що визначає рівень навколишньої освітленості. Найчастіше використовується для автоматичного налаштування яскравості проєктора під поточні умови. Наприклад, в затемненому приміщенні висока яскравість не потрібна, а при денному світлі, навпаки, без неї не обійтися. Регулювати режим роботи можна і вручну, але зручніше, коли проєктор робить це автоматично.

— Підтримка DLNA. Технологія DLNA.призначена для об'єднання домашньої електроніки в єдину мережу та обміну контентом в реальному часі. Однією з її переваг є те, що DLNA-пристрої гарантовано сумісні між собою незалежно від моделі і виробника. У проєкторі ця функція може використовуватися, наприклад, для перегляду на великому екрані фільму з жорсткого диска комп'ютера, або для виведення на цей екран Інтернет-трансляції, першопочатково відкритої на планшеті. Працює DLNA на базі звичайної локальної мережі, з підключенням через LAN (див. «Порти управління») або Wi-Fi (див. нижче).

— Підтримка MHL. Наявність у проєктора входів HDMI з підтримкою стандарту MHL. Даний стандарт застосовується для трансляції відео і аудіо з мобільних гаджетів (через microUSB) на зовнішні пристрої. Відповідно, ця особливість стане в нагоді тим, хто планує підключати до проєктора смартфони та іншу портативну техніку. При цьому MHL-гаджет, підключений до сумісного H...DMI-порту, може ще й заряджатися в процесі. Зазначимо, що вивести сигнал MHL можна і на звичайний HDMI-порт, однак для цього знадобиться перехідник, а функція зарядки буде недоступна.

— Картинка в картинці. Можливість відтворення на одному екрані одночасно двох каналів: основного і додаткового (в окремому маленькому віконці). Звук при цьому відтворюється тільки для основного каналу. Такий режим дає змогу, наприклад, пропустити перерву у футбольному матчі і не запізнитися до другого тайму. Зазначимо, що для роботи цієї функції зображення повинні надходити з різних джерел, наприклад, з двох різних тюнерів, або з тюнера і зовнішнього пристрою (DVD-плеєра, медіацентру тощо).

— Протокол PJ-Link. Підтримка проєктором протоколу PJ-Link. Це службовий стандарт, розроблений для управління проєкторами через локальні мережі (зазвичай по LAN або HDBaseT, див. «Порт управління»). Все обладнання з підтримкою PJ-Link (проєктори, контролери) повністю взаємно сумісно незалежно від марки і виробника, що значно полегшує побудову мереж з декількох проєкторів і заміну окремих компонентів у таких мережах.

— Підтримка 3D. Підтримка 3D передбачає можливість відтворення об'ємного стереоскопічного зображення. В основі 3D-картинки можуть знаходитися різні технології. Традиційно розрізняють технології активного (див. відповідний пункт), пасивного (див. відповідний пункт) і гібридного 3D. Для перегляду об'ємного зображення необхідні спеціальні окуляри. У випадку з активним 3D в окуляри вбудовуються спеціальні шторки, які працюють від автономного джерела живлення. Для пасивного і гібридного 3D достатньо звичайних 3D-окулярів без автономного живлення.

— Активний 3D. Технологія активного 3D побудована на принципі поперемінного мерехтіння картинки. Мерехтіння зображення на екрані синхронізується з мерехтінням лінз в окулярах, в результаті кожне око отримує окреме зображення, що і робить картинку об'ємною. Головною перевагою активного 3D є можливість перегляду зображення без зниження вихідної якості картинки. На екран можна дивитися під будь-яким кутом і з будь-якого положення, зображення при цьому все одно буде об'ємним. З недоліків можна виділити наявність деякого навантаження на очі, яке виникає через регулярне мерехтіння лінз в окулярах. Також активні 3D-окуляри можуть дещо затемнювати вихідну яскравість зображення. Додатково окуляри цього типу досить дорого коштують.

— Пасивне 3D. Пасивне 3D передбачає виведення на екран подвійного зображення. У пасивних 3D окулярах використовуються спеціальні лінзи, які відсікають дублюючу картинку таким чином, що кожне око бачить тільки призначене для нього зображення, що і створює ілюзію об'ємної картинки. Головною перевагою пасивного 3D є відсутність навантаження на очі, яке характерне для активного мерехтливого 3D. Окуляри для пасивного 3D недорого коштують.

— Інтерактивне перо. Підтримка проєктором технології інтерактивних пер. Така технологія дає змогу фактично перетворити зображення, що проєктується, на інтерактивну дошку: за допомогою пера можна малювати, писати і робити позначки на зображенні, яке проєктується, що буває особливо корисно під час презентацій та освітніх заходів. Варто враховувати, що найбільш пера та додаткове обладнання для їх роботи можуть не входити до комплекту постачання.

— Мультимедійний (аеропульт). Аеропультом називають пристрої, що мають гіроскоп, який дає змогу не просто перемикати пункти меню клавішами «↑», «↓», а використовувати пульт в ролі мишки. При направленні його на екран з'явиться курсор, який переміщується у напрямку пульта. Тим самми управління стає простіше і швидше.

— Управління голосом. Підтримка проєктором голосового управління дає змогу диктувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може вимагати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більше широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в проєкторах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто включає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-то запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

Стандарт Wi-Fi, підтримуваний проєктором.

Wi-Fi відомий переважно як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Крім того, з відносно недавніх пір ця технологія використовується також для прямого з'єднання між бездротовими пристроями. Відповідно, способи застосування Wi-Fi в проєкторах теж можуть бути різними. Так, одні моделі здатні підключатися до локальних мереж для роботи з контентом по DLNA (див. вище); в інших таке підключення використовується для управління з комп'ютера або іншого мережевого пристрою; в третіх «пульт ДК» на зразок смартфона або планшета може підключатися через Wi-Fi безпосередньо.

Що ж стосується версій Wi-Fi, то найбільш популярні в сучасній техніці варіанти — Wi-Fi 4 (802.11 n) і Wi-Fi 5 (802.11 ac) — цілком сумісні між собою, а різниця між ними в даному випадку не критична. Тому на ці подробиці можна не звертати особливої уваги при виборі.

Зустрічаються також проєктори Wi-Fi ready, які з коробки не мають Wi-Fi, але при підключенні відповідного адаптера (купується додатково) здатні до бездротового з'єднання .

Максимальний рівень шуму, що виникає під час роботи проєктора.

У більшості моделей основним джерелом шуму є система охолодження — вона часто використовує вентилятори для ефективного відводу тепла, що виробляється лампою. Зрозуміло, чим нижче рівень шуму — тим зручніше проєктор в застосуванні, тим менше він доставляє незручностей і тим краще чути звуковий супровід «картинки» (якщо воно взагалі не передбачено). З іншого боку, зі збільшенням розмірів та підвищенням потужності рівень шуму також неминуче зростає, а заходи по його зниженню помітно позначаються на вартості проєктора.

Найбільш тихими є портативні моделі (див. «Основне призначення») — вони в більшості своїй не мають активного охолодження і практично не створюють шуму, якщо не вважати клацання клавіш управління та інших подібних звуків. Тому даний показник для таких проєкторів може взагалі не вказуватися. Найбільш ж «гучними» є професійні проєктори — в них рівень шуму може досягати 50 дБ (рівень розмови на середній гучності).

Рівень шуму у режимі ECO істотно знижується, що обумовлено зменшенням тепловиділення. Тобто, активна система охолодження (вентилятор) знижує оберти, тим самим значно знижуючи шум. Як правило, в економічному режимі шумовий поріг не перевищує 30-40 дБ, залежно від моделі проєктора.