Порівняння Panasonic Aquarea T-CAP KIT‑WXC09H3E5 9 кВт vs Mitsubishi Electric PUHZ-W85VHA 9 кВт

— Внутрішній блок (гідромодуль). Частина теплового насоса, що встановлюється усередині приміщення. За визначенням входить в комплект постачання агрегатів «ґрунт-вода» (див. «Джерело») — внутрішній блок у цьому разі і є власне тепловим насосом, назовні виводиться тільки колектор і з'єднувальні труби. А ось повітряні моделі можуть не мати даного модуля.

— Зовнішній блок. Частина теплового насоса, що розташовується зовні приміщення. Практично не використовується в ґрунтових моделях, однак є практично обов'язковим елементом комплектації для агрегатів типу «повітря-вода» — зазвичай, зовнішній блок включає і колектор для відбору тепла. Утім, існують повітряні теплові насоси з можливістю встановлення в приміщенні, з підведенням і відведенням повітря по вентиляційним каналам — однак для таких моделей в комплектації вказується тільки внутрішній блок, хоча пристрій зазвичай встановлюється і зовні. А є й взагалі моделі моноблоки, що поєднують в собі внутрішній і зовнішній блок в одному корпусі.

— Водонагрівач. Власне приладдя для нагрівання води та подачі її в систему ГВП; докладніше див. «Водонагрівач». Наявність власного водонагрівача, з одного боку, спрощує встановлення насосу і позбавляє від необхідності докуповувати додаткове обладнання; з іншого — при купівлі такого насоса доводиться покладатися на вибір виробн...ика, тоді як зовнішній водонагрівач можна докупити і окремо.

Теплова потужність — простіше кажучи, кількість тепла, що виробляється тепловим насосом за температури джерела (повітря або ґрунту — див. вище) близько 0 °С. Цей показник більш наочний і наближений до реальності, ніж максимальна теплова потужність (див. вище), тому часто він вказується в характеристиках як основний.

Необхідна теплова потужність залежить від площі і деяких особливостей приміщення, від потреб в гарячій воді та ряду інших факторів; для її розрахунку у спеціальних джерелах можна знайти відповідні формули.

Максимальна теплова потужність, що видається насосом в режимі охолодження.

При такій роботі насос функціонує в зворотному циклі — відводячи надлишок тепла з приміщення в навколишнє середовище, тобто, по суті, відіграє роль кондиціонера. Необхідна потужність охолодження залежить від площі будинку, особливостей його теплоізоляції і деяких інших факторів; способи її розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що звичайне опалювальне обладнання (радіатори, теплі підлоги) для роботи на охолодження не підходить, для цього необхідно використовувати спеціальне обладнання (наприклад, фанкойли).

Електрична потужність, споживана тепловим насосом під час роботи тільки на перекачування тепла, без використання догрівального ТЕНа (за його наявності, див. нижче). Ставлення теплової потужності до споживаної потужності визначає тепловий коефіцієнт СМІТТЯ (див. нижче) і, відповідно, загальну ефективність агрегата. Також від цього показника залежить загальне енергоспоживання (і, відповідно, рахунки за електрику), а також деякі вимоги по харчуванню та підключенню — наприклад, моделі з живленням від 230 В та потужністю понад 5 кВт не можуть працювати від розетки і вимагають спеціального формату підключення до мережі.

Потужність догрівального ТЕНа, встановленого в пристрої (за наявності такої функції).

Догрівальний ТЕН являє собою електричний нагрівач у вигляді трубки з ниткою розжарювання всередині. Такий нагрівач відіграє допоміжну роль, він застосовується, коли теплової потужності самого насоса недостатньо — наприклад, при значному падінні температури зовні. Головна перевага ТЕНів полягає як раз в тому, що їх ефективність не залежить від зовнішніх умов. А основний недолік полягає у високому енергоспоживанні: якщо тепловий насос здатний «перекачати» значно більше теплової енергії, ніж споживає електрики, то теплова потужність ТЕНа приблизно дорівнює споживаній. Саме тому в характеристиках вказують потужність ТЕНа взагалі, не уточнюючи, про що йде мова: зазначена цифра відповідає і потужності нагрівання, і енергоспоживанню. Ці параметри аналогічні відповідним параметрам самого теплового насоса; детальніше про них див. вище.

Найменша температура середовища (повітря або ґрунту, див. «Джерело»), при якій тепловий насос може безпечно і досить ефективно виконувати свої функції. Ефективність при мінімальній температурі, зрозуміло, помітно знижується, проте пристрій можна використовувати в якості джерела тепла.

Дані про мінімальної робочої t дають змогу оцінити придатність насоса для холодного часу року.

Найбільша температура, до якої насос здатний нагрівати теплоносій. Варто зазначити, що досягти таких показників можна при досить високій температурі повітря або ґрунту. А оскільки теплові насоси використовуються в холодну пору року, то і фактична максимальна температура, зазвичай, виявляється менше теоретично досяжною. Тим не менш, цей параметр дозволяє оцінити можливості агрегата або його придатність для тих або інших завдань.

Тепловий коефіцієнт COP (coefficient of performance) є ключовою характеристикою, що описує загальну ефективність і економічність роботи теплового насоса. Він являє собою співвідношення між тепловою і споживаної потужності агрегата (див. вище) — простіше кажучи, скільки кіловат теплової енергії виробляє насос на 1 кВт витраченої електрики. В сучасних теплових насосах цей показник може перевищувати 5.

Однак варто враховувати, що фактичне значення COP може бути різним залежно від температури зовні і температури подачі. Чим вище різниця між цими температурами — тим більше витрат потрібно на «перекачування» теплової енергії і тим нижче буде COP. Тому в характеристиках прийнято вказувати значення COP для конкретних значень температур (а в багатьох моделях — два значення, для різних варіантів) — це дозволяє оцінити фактичні можливості агрегата.

Як і» звичайний " коефіцієнт COP (див. вище), даний параметр описує загальну ефективність теплового насоса при роботі на обігрів і обчислюється за формулою: теплова (корисна) потужність, поділена на споживання електроенергії. Чим вище коефіцієнт, тим, відповідно, ефективніше пристрій. А різниця між COP і SCOP полягає в тому, що COP вимірюється в строго стандартних умовах (температура зовні +7 °С, повне робоче навантаження), а SCOP враховує сезонні коливання температури (для Європи), зміни в режимах роботи насоса, наявність інвертора і деякі інші параметри. Завдяки цьому SCOP більш наближений до реальних показників, і саме цей коефіцієнт з 2013 року взято як основний на території Євросоюзу. Втім, цю характеристику використовують і для пристроїв, що поставляються в інші країни, зі схожим кліматом.