Порівняння FiiO KA17 vs iBasso DC01

Модель ЦАП — цифро-аналогового перетворювача, встановленого в підсилювачі.

Згідно з назвою, ЦАП відповідає за конвертацію цифрового сигналу (наприклад, надходить на оптичний вхід або USB, див. «Входи») в аналоговий формат, з яким і працює безпосередньо підсилювач. Наявність такого перетворювача у зовнішньому «усилке» буває важливо з урахуванням того, що в багатьох популярних джерела сигналу — зразок смартфонів або вбудованих звукових карт — встановлюються досить прості і недорогі ЦАП, з невисокою якістю звучання; на зовнішньому обладнанні це якість може виявитися значно вище. А від характеристик ЦАП безпосередньо залежить якість перетворення і, відповідно, особливості звуку на виході: навіть самий прогресивний підсилювач потужності не «врятує» сигнал, перетворений зі значними похибками. Відповідно, знаючи модель перетворювача, можна знайти детальні дані по ньому — від офіційних характеристик до практичних оглядів — і оцінити, наскільки підсилювач з таким модулем задовольняє вашим вимогам.

Кількість каналів звуку, вбудованим підсилювачем; вказується тільки в тому випадку, якщо це кількість одного.

Оскільки мова йде про спеціалізовані підсилювачі для навушників, в даному випадку термін «канал» використовується дещо в іншому сенсі, ніж зазвичай в аудіотехніці. Під цим терміном найчастіше мається на увазі набір з двох традиційних каналів (лівий і правий), що дозволяє забезпечити повноцінний стереозвук в навушниках. Простіше кажучи, кількість каналів — це кількість джерел стереозвуку, яке можна одночасно підключити до підсилювача, і кількість навушників, на які можна одночасно вивести сигнал з цих джерел. Втім, на додаток до цього можуть передбачатися й інші різновиди каналів — наприклад, монофонічні. Однак у будь-якому разі кожен канал використовує своє джерело сигналу, свій вихід на навушники (або інше відтворююче пристрій) і свій набір регулювань.

Таким чином, на багатоканальному підсилювачі кілька людей можуть одночасно слухати в навушниках різні джерела звуку; а деякі моделі здатні відтворювати окремі канали ще й на зовнішній акустиці. Водночас подібний функціонал ускладнює конструкцію пристрою, підвищує ймовірність виникнення перешкод та помітно впливає на вартість (у тому числі через необхідності вживати заходів щодо компенсації перешкод). Тому багатоканальних моделей в наш час випускається порівняно небагато, причому це виключно стаціонарні рішення (див. «Тип»), розраховані переважно на професійне застосування.

Також відзначимо..., що число виходів на навушники може бути і більше числа каналів; в таких випадках на деякі канали «прив'язується» відразу кілька роз'ємів, зазвичай різного типу (наприклад, Jack і XLR), що дозволяє користувачеві вибирати варіант залежно від наявних під рукою навушники. Теоретично виходи одного каналу можуть використовуватися одночасно, але цю можливість не завадить уточнити окремо.

Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), встановленого в підсилювачі. Нагадаємо, такий перетворювач відповідає за конвертацію цифрового звуку в аналоговий звук, який потім обробляється основним підсилювачем і поступає на навушники (або інше аналогове аудіо пристрій).

Звук в цифровому вигляді найчастіше записується наступним чином: оригінальна синусоїда аналогового сигналу поділяється на окремі ділянки (семпли) — «сходинки» певної довжини і висоти, і кожна з цих сходинок кодується своїм набором чисел. Частота дискретизації визначає, скільки таких сходинок припадає на певну ділянку оригінального аудіосигналу. Відповідно, чим вище ця частота — чим точніше цифровий запис відповідає початковому сигналу; з іншого боку, збільшення числа семплів на одиницю часу збільшує обсяги файлів і підвищує вимоги до апаратної потужності цифрових схем.

Конкретно ж для ЦАП власна частота дискретизації такого модуля — це, по суті, максимальна частота дискретизації вхідного цифрового сигналу, з якою перетворювач здатен ефективно впоратися. При більш високих показниках на вході якість звуку в кращому випадку буде обмежено можливостями ЦАП, в гіршому — підсилювач взагалі не зможе коректно працювати. В будь-якому випадку, більш високі цифри в даному пункті (за інших рівних) означають більш прогресивний і якісний перетворювач; з іншого боку, цей момент помітно позначається на вартості, а оцінити всі можливості висококласного ЦАП можна тільки на аудиоматериалах від...повідної якості.

Що стосується конкретних цифр, то найменшим значенням, яке можна зустріти в підсилювачах для навушників, є 44 кГц. За законами фізики саме така частота дискретизації є мінімально необхідною для повноцінної передачі всіх чутних людиною частот звуку (16 — 22 000 Гц), і саме вона використовується в форматі Audio CD. Чимало моделей забезпечують значення в 96 кГц і 192 кГц (це вже достатньо для роботи з різними типами DVD-Audio), а у найбільш прогресивних пристроях цей показник може досягати 384 кГц і навіть 768 кГц.

Номінальна потужність сигналу на виході (виходах) для навушників, забезпечувана підсилювачем.

Номінальною називають найбільшу середню потужність, яку пристрій здатний видати протягом тривалого часу без перевантажень; окремі «стрибки» сигналу можуть мати і більш високий рівень, проте основним є саме даний показник. Від нього безпосередньо залежить гучність звучання навушників, підключених до пристрою: при тих же характеристиках «вух» (насамперед чутливості) велика вихідна потужність підсилювача дозволяє забезпечити більш високий рівень звукового тиску.

Існують спеціальні формули і таблиці, що дозволяють розрахувати мінімальний рівень потужності, необхідний для досягнення тієї чи іншої гучності. Наприклад, для досягнення показників у 95 дБ (мінімально необхідний рівень для прослуховування музики в тиші на задовільною гучності) навушникам чутливістю в 100 дБ знадобиться 0,32 мВт, для 105 дБ (рекомендований рівень для потужного звуку зразок рок-концертів) — 3,16 мВт, а для 120 дБ (рекомендований рівень для перегляду кіно зі спецефектами на зразок грому, вибухів тощо) — вже 100 мВт.

Водночас при виборі по цьому параметру варто враховувати, що фактична потужність підсилювача на виході буде залежати від опору навушників. В даному пункті зазвичай вказується найбільше значення потужності — при мінімальному допустимому опорі; для «вух» з великим числом Ом потужність буде менше, іноді вельми значно. Тому при виборі буває зручніше користуватися не загальним...числом, а конкретним значенням потужності для того чи іншого опору (див. нижче). Другий нюанс полягає в тому, що для багатоканальних підсилювачів (див. «Кількість каналів») цей параметр може вказуватися по-різному: в одних моделях потужність наводять для режиму повного завантаження каналів (тобто мова йде про гарантоване максимумі на канал), в інших — для половинного завантаження або взагалі для роботи з одним каналом; такі подробиці варто уточнювати окремо.

Частотний діапазон, підтримуваний підсилювачем на виході; простіше кажучи — діапазон, який дана модель здатна видати на навушники або інше аналогове пристрій handsfree.

Теоретично чим ширший частотний діапазон — тим багатше звучання підсилювача, тим нижче ймовірність, що нижній або верхній край чутних частот виявиться «обрізаним». Однак при оцінці даного параметра варто враховувати кілька нюансів. По-перше, середньостатистична людина здатна чути частоти від 16 до 22 000 Гц, а з віком ці кордони поступово звужуються. Тим не менш, підсилювачі для навушників досить часто зустрічаються і більш обширні робочі діапазони, причому вони бувають досить вражаючими — так, для окремих моделей заявляється набір частот від 1 Гц до 60 000 Гц, а то й до 100 000 Гц. Подібні характеристики є свого роду «побічним ефектом від застосування висококласних схем обробки звуку; з практичної точки зору ці цифри не мають особливого сенсу, однак вони є показником високого класу підсилювача і часто використовуються в рекламних цілях.

Другий нюанс полягає в тому, що будь-які навушники також неминуче мають свої обмеження по частотам — причому ці обмеження можуть бути більш значними, ніж в підсилювачі. Тому при виборі не завадить врахувати і характеристики навушників: наприклад, не варто спеціально шукати підсилювач з верхньою межею частот в повні 22 кГц, якщо в навушниках, які планується з них використовувати, ця межа становить всього 20 кГц.

В завершення відзначимо також, що са...м по собі широкий частотний діапазон не гарантує високої якості звуку — воно в більшій мірі залежить від інших факторів (АЧХ, рівень спотворень і т. п.).

Співвідношення між загальним рівнем корисного сигналу, що видається підсилювачем, і рівнем фонового шуму, що виникає внаслідок роботи електронних компонентів.

Повністю уникнути фонового шуму неможливо, проте його цілком можна знизити до максимально незначного рівня. Чим вище співвідношення сигнал/шум — тим чистіше звук, видаваний пристроєм, тим менше в ньому помітні власні перешкоди від підсилювача. У найскромніших з цієї точки зору підсилювачах даний показник становить від 70 до 95 дБ — не видатне, однак цілком допустиме значення навіть для Hi-Fi техніки. Нерідко можна зустріти і більш високі цифри — 95 – 100 дБ, 100 – 110 дБ і навіть більше 110 дБ. Дана характеристика має особливе значення під час роботи підсилювача в ролі компонента багатоскладниковий аудіосистеми (наприклад, «вініловий програвач – фонокоректор – передпідсилювач – підсилювач для навушників». Річ у тім, що в таких системах підсумкові шуми всіх компонентів на виході підсумовуються, і для чистоти звуку вкрай бажано, щоб ці шуми були мінімальними

Окремо варто підкреслити, що високе співвідношення сигнал/шум саме по собі не гарантує високої якості звуку загалом.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, що виникають під час роботи підсилювача.

Таким викривленням неминуче піддаються будь-які електронні схеми, а від їх рівня залежить якість і достовірність звуку на виході. Відповідно, в ідеалі коефіцієнт гармонік повинен бути як можна нижче. Так, за загальним правилом рівень 0,09 % і нижче (соті частки відсотка) вважається непоганим, а рівень менше 0,01 % (тисячні частки відсотка) — відмінним. Винятком є лампові пристрою: в них допускаються і більш високі значення (на десяті частки відсотка), однак цей момент у багатьох випадках є не недоліком, а особливістю (докладніше див. «Ламповий»).

Також варто відзначити, що малий коефіцієнт гармонік особливо важливий при використанні підсилювача у складі багатокомпонентних аудіосистем — наприклад, при прослуховуванні музики з вінілового програвача з зовнішнім фонокорректором. Річ у тім, що в таких системах на підсумкових звук впливає сума спотворень від усіх компонентів — а вона, знову ж, має бути як можна нижче.

Наявність в підсилювачі спеціальних можливостей підключення iPhone, iPad та інших гаджетів фірми Apple.

Зазвичай, для такого підключення використовується стандартний порт USB (microUSB, USB-C) — такий же, як і для інших портативних (або навіть стаціонарних пристроїв. Однак моделі, що мають дану особливість, додатково оптимізовані для використання саме з «яблучною» продукцією, а також можуть мати спеціальні функції по роботі з такими гаджетами — наприклад, управління відтворенням через пульт на підключених до підсилювача навушниках. Так що якщо ви купуєте підсилювач для використання з гаджетом від Apple — має сенс звернути увагу на моделі, де прямо заявлена сумісність з такими гаджетами.

Спосіб регулювання рівня, передбачений в підсилювачі, простіше кажучи — спосіб управління гучністю.

Найчастіше за таку регулювання відповідає спеціальне коліщатко (поворотний регулятор), однак зустрічаються також моделі з кнопками. Ось особливості кожного варіанта:

— Коліщатком. Найбільш поширений у наш час тип регулятора гучності; його популярність пов'язана передусім із двома моментами. Перший — це зручність у використанні: управління коліщатком зрозуміло на інтуїтивному рівні, до того ж такий регулятор можна без особливих труднощів знайти і повернути напомацки, наосліп (це особливо важливо для портативних моделей — див. «Тип»). Другий момент — універсальність: коліщатко можна пов'язати як з простим аналоговим контуром управління, так і з цифровою схемою. Мало того, аналогова регулювання (вважається оптимальною для висококласної техніки) в сучасних підсилювачах для навушників здійснюється тільки поворотними регуляторами. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що деяку громіздкість порівняно з кнопками, однак навіть у кишенькових моделях цей момент часто не є критичним.

— Кнопками. Управління гучністю за допомогою кнопок; це можуть бути як дві окремі клавіші, так і «качелька» на зразок тих, що застосовуються у багатьох портативних гаджетах. У будь-якому разі такі регулятори більш компактні, ніж коліщатка. З іншого боку, таке управління здійснюється тільки електро...нним способом: кнопки подають сигнал на керуючі схеми, які змінюють гучність відповідним чином. Такий формат вважається менш підходящим для високоякісної аудіотехніки, ніж аналогове управління: додаткові цифрові схеми не тільки ускладнюють конструкцію, але ще й є потенційним джерелом додаткових перешкод. Тому кнопкове управління в наш час можна зустріти рідко — в окремих моделях портативних підсилювачів (див. «Тип»), де дане рішення передбачається переважно для зменшення габаритів.