Основне джерело живлення
Штатний спосіб живлення, передбачений в конструкції лампи.
—
Мережу. Живлення від звичайної побутової розетки на 230 В. Саме цей варіант передбачається у більшості настільних ламп: розетки забезпечують необмежений час роботи і поширені всюди (а там, де їх немає, знадобиться швидше переносний ліхтарик, ніж настільна лампа). Єдиним значущим недоліком такого живлення є наявність дроту; однак він не створює помітних незручностей, та й проблеми з тим, щоб дотягнутися до розетки, виникають рідко і вирішуються легко.
—
Батарейки. Живлення від змінних батарей — наприклад, «пальчикових» АА. Такі батарейки можуть бути як одноразовими, та й елементами, що перезаряджаються. Подібне живлення дозволяє застосовувати лампу без підключення до розетки, а самі батарейки при вичерпанні заряду можна швидко замінити (на відміну від вбудованих
акумуляторів, див. нижче). Водночас настільні лампи призначені переважно для житлових і робочих приміщень, де проблем з розетками якраз немає. При цьому автономне живлення неминуче обмежує час роботи світильника, а конкретно батарейки підходять лише для порівняно малопотужних джерел освітлення. Тому цей варіант використовується лише в тих випадках, коли дріт небажаний або недоречний. Наприклад, живлення від батарей мають деякі дитячі лампи з функцією нічника (щоб в дитячій кімнаті не було зайвих дротів), а також декоративні мо
...делі в незвичайному оформленні (щоб шнур не псував зовнішній вигляд).
— Акумулятор. У цьому разі мається на увазі оригінальний акумулятор, не відноситься до стандартних «батареєчних» типорозмірів і не передбачає швидкої заміни (іноді — взагалі незнімний). Власне, неможливість швидкої заміни якраз і є основним недоліком подібних джерел живлення порівняно із описаними вище батарейками. З іншого боку, акумулятори можна зробити більш ємними і водночас більш компактними, їх простіше вписати в оформлення лампи (навіть дуже невеликої); та й те, що таке живлення не потрібно докуповувати окремо, теж можна віднести до переваг. Завдяки цьому акумулятори зустрічаються частіше — причому як в оригінальних світильниках, де дріт в принципі небажаний, та й в лампах робочого призначення (переважно світлодіодних).
— USB-порт. Живлення від стандартного USB-порту. Дану категорію ламп оцінять переважно власники ноутбуків: під час роботи з лептопом порти USB знаходяться в безпосередній близькості, і підключити в такий роз'єм лампи простіше, ніж шукати розетку і тягнути до неї дріт. Втім, до розетки такий пристрій теж цілком можна підключити — достатньо знайти адаптер 230-to-USB. USB-адаптери існують і для автоприкурювачів, так що така лампа може стати в нагоді і при мобільному застосуванні — наприклад, при виїзді на природу або в фургоні пересувної групи (наукової, оперативної тощо). А при необхідності можна живити світильник і від акумулятора — окремого повербанка або того ж ноутбука. Водночас в цілому сфера застосування USB-ламп досить специфічна, і випускається їх небагато.Колірна температура
Температура кольору світла, що випромінюється лампою. Вказується лише для моделей зі вбудованими LED (див. «Джерело світла»), т. к. в патрон можна встановлювати лампи з різними характеристиками.
Цей параметр безпосередньо визначає відтінок видимого кольору. При цьому фізичний сенс його такий, що з підвищенням температури кольору цей відтінок стає більш
«холодним», зміщується від жовтого до синього. Ось деякі приклади температури кольору, для наочності:
— 1500 – 2000 К — полум'я свічки;
— 2800 К — лампа розжарювання на 100 Вт (
тепле світло);
— 4000 К — люмінесцентна
лампа денного білого світла (таке світло вже може сприйматися як холодне);
— 5000 К — світло полуденного сонця;
— 5500 К — відтінок від білих хмар в полудень;
І так далі згущуючись до синіх холодних відтінків.
Слід зазначити, що вибір за цим параметром залежить не лише від особистих уподобань і міркувань дизайну, але й від загального призначення лампи. Так, висока температура кольору (від 5000 К) вважається оптимальною для читання, середня (в межах 4000 – 5000 К) комфортна для математичних обчислень, роботи з документами та інших завдань, що потребують зосередженості, а м’яке тепле світло до 4000 К хороше для розслаблення та створення атмосфери затишку. Тому чимало ламп робиться з
регульованою температурою кольору.
Матеріал корпуса / плафона
Матеріал, з якого виконаний корпус і/або плафон лампи.
— Пластик. Недорогий і водночас цілком практичний, завдяки чому — популярний матеріал. Пластик може мати будь-який колір і прозорість, з нього легко виготовляються деталі навіть складної форми, плюс важать такі вироби небагато. Недоліком даного варіанта вважається порівняно невисока міцність; однак у разі настільних ламп її цілком достатньо для нормального застосування, і навіть на випадок різних побутових «неприємностей» зразок падіння зі столу на підлогу. Пластик загалом слабо протистоїть подряпин — але цей момент чисто естетичний, до того ж, багато чого залежить від конкретного сорту пластику.
— Метал. Загальна назва, об'єднуюча декілька видів сплавів. Вказується, коли виробник з тієї чи іншої причини вирішив не уточнювати склад металу, використовуваного для лампи. У будь-якому разі такі корпуси і плафони помітно міцніше і надійніше пластикових, однак коштують дорожче і, здебільшого, важать більше.
— Сталь. Сталь може застосовуватися як у професіоналів, так і у відносно недорогих настільних лампах. У першому випадку виріб нерідко виконується з «нержавійки» і має поліровану поверхню, у другому можуть використовуватися більш прості сорти сталі з фарбою або іншим захисним покриттям. Хай там що, цей матеріал міцний і обходиться дешевше алюмінію, однак і важить помітно більше.
— Алюміній. Даний матеріал можна віднести до преміумкласу. Алюміній поєднує в собі міцність сталі і невис...окий вага пластику; крім того, такі корпуси і плафони можуть мати досить стильний і багатий зовнішній вигляд, вони відмінно підходять для ламп в хай-тек оформленні. Недолік даного матеріалу традиційний — досить висока ціна.
— Скло. Матеріал, застосовуваний переважно в лампах декоративного призначення, а також лампах-свічках (див. «Тип»). Скло може бути прозорим або напівпрозорим, мати різні кольори, доповнюватися різними рельєфними прикрасами. Схожої зовнішності можна добитися і при використанні пластику, однак скло виглядає більш солідно», до того ж дуже довго зберігає початковий вигляд — завдяки стійкості до подряпин. Такі лампи виходять важкими, але це може бути як недоліком, так і гідністю — масивний корпус більш стійкий і створює додаткове відчуття солідності. А ось однозначними недоліками скляних світильників можна назвати крихкість і високу вартість.
— Дерево. Ще один матеріал, вживаний в лампах декоративного призначення. Варто зазначити, що дерево не просто добре виглядає, але ще й дуже практично: міцність такого матеріалу порівняна з характеристиками пластику (а іноді і вище), а дрібні подряпини на ньому можуть бути взагалі непомітні. Однак дерев'яні корпуси складніше у виробництві і коштують помітно дорожче — причому настільки, що описані переваги не виправдовують різниці в ціні. Та й за стилем вони слабо вписуються в оснащення сучасного робочого місця. Тому дерево в настільних лампах використовується виключно як дизайнерський матеріал.
— Кераміка. Кераміка дозволяє надати світильника затишний «домашній» вигляд, завдяки чому вона добре підходить для настільних торшерів і декоративних моделей (див. «Тип»). Головним недоліком даного матеріалу вважається крихкість і чутливість до ударів. Дійсно, багато хто види кераміки здатні розколотися від падіння або іншого сильного удару, проте зустрічаються і високоміцні різновиди; конкретні властивості матеріалу, зазвичай, безпосередньо пов'язані з ціновою категорією лампи.
— Текстиль. Текстиль практично не використовується в корпусах, однак часто зустрічається в плафонах і абажурах, особливо серед настільних торшерів (див. «Тип»): тканина м'яко розсіює проходить через неї світло і може надавати йому той або інший відтінок.