Порівняння Crosman Remington AirMaster AM77 vs Crosman MK-177

Тип системи зведення, передбаченої в конструкції гвинтівки.

Система зведення відповідає за постановку спускового механізму на бойове зведення (в положенні готовності до стрільби), а при багатозарядній конструкції — ще й за досилання чергової кульки в патронник. Такі системи прийнято ділити за способом управління. Варіанти, що зустрічаються в наш час, включають, зокрема, перелом ствола, важіль (бічний або підствольний), помповий механізм, затвор (в тому числі такі різновиди, як біатлонний і болтовий), а також автозведення. Ось основні особливості кожної з цих систем:

— Перелом ствола. В гвинтівках з цим типом зведення ствол закріплений на поворотній осі, і при кожній перезарядці складається вниз. При цьому не зводиться тільки спусковий механізм, але і відкривається патронник, даючи змогу зарядити чергову кульку. Даний варіант зустрічається виключно у пружинних моделях — звичайних і з газовою пружиною (див. «Тип»), саме з такими гвинтівками перелом ствола сумісний найкраще. Одна з ключових переваг таких систем — невисока вартість. Крім того, «переломки» дуже прості у використанні, не вимагають особливих навичок і підходять навіть недосвідченим стрільцям. Так що п...одібна пневматика в наш час є надзвичайно популярною. Водночас вона зазвичай робиться однозарядною (за дуже рідкісними винятками), постійне складання-розкладання ствола може бути досить виснажливою справою, а кріплення ствола по мірі зносу схильне розбовтуватися, що знижує точність і потужність.

— Автозведення. Системи, що не вимагають від стрілка ніяких додаткових дій по зведенню зброї; зустрічаються в PCP-пневматиці (див. «Тип»), газобалонних моделях, а також AEG'ах (останні за визначенням робляться тільки автозведними). Згідно з назвою, зведення в такій зброї здійснюється автоматично перед кожним пострілом — зазвичай, з додаванням чергової кульки в патронник (хоча зустрічаються і однозарядні моделі, де кульку потрібно вкладати вручну). У будь-якому разі автозведення максимально просте і зручне у використанні. До того ж на основі таких механізмів можна створювати навіть повністю автоматичну зброю (див. «Автоматичний режим»), хоча більшість гвинтівок з цією особливістю працюють все ж в форматі одиночного вогню. З недоліків таких систем можна відзначити складність конструкції і досить високу вартість, а також те, що на роботу автозведення додатково витрачається повітря/газ. Це зменшує кількість пострілів на заряді, а також може знизити початкову швидкість у порівнянні з аналогічними моделями з ручною перезарядкою (втім, останнє характерне переважно для газобалонних гвинтівок).

— Підствольний важіль. Системи, що використовують важіль під стволом, який при кожному зведенні потрібно натискати вниз. Як і описаний вище перелом ствола, цей спосіб використовується переважно з пружинно-поршневими механізмами і газовими пружинами. Він більш зручний і надійний, оскільки ствол гвинтівки постійно залишається нерухомим, в його конструкції немає кріплень, які можуть розхитатися і вийти з ладу. З іншого боку, важільна конструкція помітно складніша і дорожча переломної, а тому і зустрічається досить рідко.
Зазначимо, що важіль накачування в мультикомпресійних моделях (див. «Тип») зазвичай не відповідає за зведення зброї, тому для таких гвинтівок вказується інший спосіб зведення (хоча бувають і винятки). А в газобалонних моделях зустрічається особливий різновид підствольного важеля — так звана скоба Генрі, як у класичних ковбойських вінчестерах (власне, така пневматика зазвичай якраз копіює цю зброю).

— Бічний важіль. Системи, що використовують важіль на бічній частині гвинтівки — зазвичай справа. Зустрічаються в основному в моделях з пружинно-поршневим механізмом або газовою пружиною. Як і у випадку підствольного важеля, основною перевагою цього способу можна назвати нерухомість ствола, що сприяє точності та надійності. З іншого боку, така система зведення зазвичай робиться в розрахунку на правшів і може бути незручною при стрільбі з лівого плеча; до того ж бічний важіль дещо складніше вписати в конструкцію, ніж підствольний. Тому даний варіант не отримав особливого поширення.

— Затвор. Системи, що використовують затворну рукоятку класичного типу — що рухається назад-вперед. Таке зведення не забезпечує накачування повітря, а тому застосовується тільки в гвинтівках газобалонного типу, PCP, а також деяких мультикомпресійних моделях (див. «Тип»). Пневматика з затворами робиться в основному багатозарядною — в цьому сама ідея подібних систем (подача чергової кульки з магазину); втім, бувають і винятки. Загалом це досить простий, практичний і надійний спосіб зведення, однак у наш час все ширше застосовуються більш специфічні різновиди затвора — біатлонний і болтовий; вони в нашому каталозі винесені окремо і описані нижче.

— Біатлонний затвор. Різновид затворів (див. вище), скопійований з малокаліберних гвинтівок для біатлону. В таких системах, як і в традиційних механізмах затворів , рукоятка зведення розташовується збоку і рухається назад-вперед. Ключова ж відмінність полягає в тому, що ця рукоятка закріплена на поворотному кріпленні і при перезарядці не ковзає по напрямних, а хитається на осі. Від схожого за конструкцією бічного важеля (див. вище) біатлонний затвор відрізняється розташуванням (в задній частині рушниці), меншою довжиною важеля, а також тим, що він не забезпечує накачування повітря. Багато стрілків вважають такий затвор більш зручним, ніж класичний — зокрема, він має дуже невелике робоче зусилля, завдяки чому рухати важіль можна не відриваючись від прицілу. А в деяких моделях для зведення не потрібно навіть знімати «стріляючу» руку з рукоятки — досить зачепити важіль вказівним пальцем, потягнути на себе легким рухом зап'ястя, а потім, при необхідності, зрушити вперед великим пальцем. Застосовується біатлонний затвор майже виключно в гвинтівках PCP (див. «Тип»).

— Болтовий затвор. Різновид затворів (див. вище), який при перезарядці не тільки рухається вперед-назад, але і повертається навколо своєї осі, аналогічно тому, як це відбувається у багатьох класичних зразках вогнепальної зброї на зразок гвинтівки Мосіна або Remington 700. Власне, подібність з реальною зброєю як раз і є однією з ключових переваг подібних систем: вони цінуються шанувальниками традиційних гвинтівок, а також можуть стати непоганими тренажерами для вироблення базових навичок стрільби з більш серйозної «болтової» зброї. Більшість пневматики з подібними системами зведення належить до PCP або газобалонних, лише поодинокі моделі використовують мультикомпресійний принцип (див. «Тип»).

— Помповий механізм. Системи, в яких для зведення використовується рухома цівка — як в помпових рушницях, звідси і назва. Головна перевага таких систем полягає в тому, що зведення можна здійснювати, не знімаючи зброї з рук. З іншого боку, постійний рух цівки збиває приціл і негативно позначається на точності, тому в пневматичні гвинтівки даний спосіб зведення особливою популярністю не користується.

Зарядність визначає кількість боєприпасів, яка може за один раз поміститися в магазині гвинтівки.

— Однозарядна. Як випливає з назви, такі гвинтівки здатні вміщати тільки одну кулю — зазвичай безпосередньо в патроннику (задньої частини ствола); перезаряджати зброю доводиться після кожного пострілу. Це не дуже зручно через необхідність додаткових маніпуляцій, також і скорострільність відчутно страждає. Водночас однозарядні рушниці зазвичай досить прості за конструкцією, що забезпечує, з одного боку, надійність, з іншого — невисоку вартість.

— Багатозарядна. Гвинтівки, в які за одну зарядку поміщається кілька куль або кульок. Для їх розміщення використовуються спеціальні пристосування — знімні або незнімні магазини, барабани і т. ін. Ємність зазвичай становить від п'яти до кількох десятків боєприпасів. При цьому у «всеїдних» моделей (див. «Тип боєприпасів») ємність по кулькам зазвичай вище, ніж по свинцевим кулям — часто в 2-3 рази; є навіть варіанти, які є багатозарядними тільки при використанні кульок — кулі в них можна заряджати тільки по одній. Перевага багатозарядноЇ зброї перед однозарядною очевидна: з нього можна зробити кілька пострілів, не відволікаючись на перезарядку. Сама ж перезарядка якщо і складніша, то ненабагато. З іншого боку, за рахунок складності конструкції такі моделі відчутно дорожче; а в деяких типах пневматики (див. вище) багатозарядність не може за...стосовуватись за визначенням.

Тип боєприпасів, на використання яких штатно розрахована гвинтівка.

— Кулі. Кулею в даному випадку називають снаряд спрямованої форми, з чітко вираженою передньою і задньою частиною. Конкретна форма таких снарядів може бути різною, проте всі вони мають ряд загальних особливостей. Так, будь-яка куля при тій же початковій швидкості летить далі і влучає точніше, ніж кулька. А в якості матеріалу зазвичай використовується свинець або інший м'який метал, що дає цілу низку переваг. По-перше, кулі відмінно працюють з нарізними стволами (див. «Ствол»): краї кулі чітко входять в канавки на внутрішній поверхні (багато куль навіть здатні злегка розширюватися в момент пострілу, для максимально щільного розташування в стволі), снаряд ефективно розкручується і стабілізується, при цьому зношування нарізів виходить мінімальним. По-друге, кулі розплющуються при попаданні в більш-менш тверду поверхню — це зводить до мінімуму ризик рикошетів і дозволяє застосовувати такі боєприпаси навіть на полюванні на велику дичину. До недоліків куль можна віднести хіба що більш високу вартість, ніж у кульок.

— Кульки. Більшість моделей, що використовують цей тип боєприпасу, призначається для страйкболу і належить до AEG'ів (див. «Тип») або пружинно-поршневим («спрінговим» на жаргоні страйкболістів) гвинтівкам. Кульки в даному випадку — пластикові, великого розміру, що знижує пробивну здатність і зводить до мінімуму ймовірність травм. Традиційні пневматичні гвинтівки під такий...тип боєприпасу зустрічаються дуже рідко, В них використовуються металеві кульки — зазвичай із сталі з мідним або цинковим покриттям або без такого, рідше зі свинцю. Такі снаряди відрізняються дуже невисокою вартістю і непоганою пробивною дією, однак по зручності і ефективності помітно поступаються кулям. По-перше, кульки самі по собі менш точні, вони мають більше розкидування і швидше втрачають швидкість. По-друге, твердий метал ускладнює застосування з нарізними стволами, що, знову ж таки, ще більше знижує точність. По-третє, із-за тієї ж твердості сталеві кульки часто дають рикошети. Останні два моменти не актуальні для згаданих свинцевих кульок, але вони зустрічаються значно рідше сталевих. Так що загалом цей тип боєприпасів можна рекомендувати для розважальної стрільби на невеликі дистанції — до 10, рідше до 20 м.

— Свинцеві кулі/кульки. Гвинтівки, що допускають застосування як куль, так і кульок. Детальніше про кожен тип боєприпасів див. вище, а тут зазначимо, що основним варіантом у цьому разі є все-таки кулі; кульки ж варто розглядати як запасний варіант. Зазвичай, в комплекті з подібними «всеїдними» гвинтівками постачаються окремі магазини під різні види/типи снарядів.

А в моделях типу AEG (див. «Тип») та іншій страйкбольній зброї вказується ємність для штатного магазину, що поставляється в комплекті; при цьому магазин, зазвичай, є знімним, і при бажанні його можна замінити на інший, що відрізняється по місткості. Тут варто зазначити, що страйкбольні магазини прийнято ділити на «бункери» (високої ємності) і «механи» (малої ємності). «Механа» зазвичай вміщує до 150 кульок, а деякі з таких магазинів мають таку ж ємність, як і в реальній зброї. Цей різновид цінують любителі реалізму і досвідчені гравці. У «бункерах», зі свого боку, ємність обчислюється вже сотнями, а іноді — тисячами куль. Вони зручні для початківців і невимогливих страйкболістів, однак серйозним недоліком таких магазинів є шум — кулі, бовтаючись в основному відсіку «бункера», перетворюють його в брязкальце, ускладнюючи потайне пересування.

Тип кріплення для установки прицільних пристосувань, передбаченого в конструкції гвинтівки. Найчастіше в таких випадках мова йде про оптичному або коллиматорном прицілі; а найбільш популярні варіанти кріплень — це планка Вівера/Пікатінні і «ластівчин хвіст». Ось їх особливості:

— «Ластівчин хвіст». Кріплення цього типу має в розрізі вигляд перевернутої трапеції (розширюється догори); затискач на прицілі охоплює цю трапецію з двох сторін, а поперечні розрізи, на відміну від планок Вівера/Пікатінні, в конструкції не передбачаються — фіксація на місці здійснюється іншими способами. Кріплення «ластівчин хвіст» першопочатково використовувалися в цивільних мисливських гвинтівках, а також в армійському зброю радянського зразка. У наш час завдяки простоті, невисокої вартості і універсальності, вони надзвичайно поширені в пневматичні гвинтівки. Крім того, відзначимо, що «ластівчин хвіст» можна встановити навіть планку Вівера/Пікатінні (такі планки випускаються окремо) і використовувати приціл з відповідним типом кріплення.

— Планка Вівера/Пікатінні. Кріплення у вигляді планки з Т-подібним профілем і характерними поперечними прорізами — вони служать для жорсткої фіксації встановлених аксесуарів на одному місці. Технічно планки Вівера і Пікатінні — це різні типи кріплень, вони розрізняються за розміром прорізів; ці відмінності такі, що приціли та іншої «обвіс» під планки Вівера без проблем стає...на Пікатінні, а ось протилежний варіант можливий далеко не завжди. Втім, на цивільному ринку більшість збройових аксесуарів під подібні планки робляться саме під «вівер», так що цей нюанс, найчастіше, не принципове, і обидва типу планок обєднують в одну категорію.
Загалом подібні планки з низки причин зустрічаються в пневматичні гвинтівки помітно рідше, ніж «ластівчин хвіст». При цьому класична пневматика переважно обладнується кріпленнями Вівера, а ось в страйкбольних копій справжньої зброї можуть застосовуватися і «рейки» Пікатінні (або сумісні з ними планки натовського стандарту STANAG 4694, відомі також як RIS 22 мм).

— Відсутня. Відсутність будь-яких стандартних кріплень для прицілу в конструкції гвинтівки. Найчастіше таке позначення означає, що гвинтівка оснащена класичної мушкою з цілком і не передбачає встановлення додаткових прицільних пристосувань. Однак зустрічається і більш специфічний варіант — пневматика, в якій для встановлення оптики або коліматора використовуються оригінальні кріплення, що не належать до описаних вище стандартів. Подібні гвинтівки можуть поставлятися як з прицілами, так і без них; зустрічаються навіть моделі з незнімною оптикою, хоча і вкрай рідко.

Тип запобіжника, передбаченого в конструкції гвинтівки.

Нагадаємо, запобіжник являє собою пристрій, що запобігає небажаному постріл. В пневматичні гвинтівки таке пристосування може бути автоматичним або ручним, а в окремих моделях воно відсутнє взагалі. Ось особливості кожного варіанта:

— Ручний. Запобіжник, який включається і відключається виключно вручну, з волі стрілка. Найпоширеніший різновид — такі механізми максимально прості і недорогі. Вони дещо менш безпечні, ніж автоматичні (див. нижче), і вимагають більш уважного ставлення; однак виробити навички правильного поводження з ручним запобіжником нескладно. А в багатозарядних моделях перевага ручних запобіжників перед автоматичними полягає в тому, що між пострілами не потрібно робити зайвих дій.

— Автоматичний. Запобіжник, який у певний момент спрацьовує автоматично, без додаткових дій з боку стрілка. Найчастіше подібні системи діють таким чином: зброя автоматично стає на запобіжник після зведення спускового механізму, і для здійснення пострілу потрібно першопочатково вимкнути запобіжник вручну. Це забезпечує більшу безпеку, ніж в описаних вище ручних системах: якщо стрілець забуде про запобіжнику, постріл у будь-якому разі не відбудеться. Особливо популярні автоматичні запобіжники в гвинтівках зі взводом за рахунок перелому ствола (див. «Система взводу»): такий механізм не дозволяє натиснути на спуск, поки стрілець не завершив перезарядку. А ось в інших...типах пневматики даний варіант зустрічається рідко.
Крім цього, в цю категорію можуть відносити системи, не є запобіжниками в первісному значенні цього слова — наприклад, механізм, що запобігає подачу пульки в патронник PCP-гвинтівки (див. «Тип»), якщо там вже знаходиться заряд.

— Відсутня. Відсутність якого-небудь окремого запобіжника. Подібна конструкція зустрічається в двох різновидах пневматичних гвинтівок. Перша — це бюджетні моделі з пружинним принципом дії (в тому числі з газовою пружиною; див. «Тип»). В таких моделях від запобіжника відмовляються виключно для спрощення і здешевлення конструкції; купувати таку гвинтівку варто лише в тому випадку, якщо майбутній власник твердо знає правила безпеки під час поводження зі зброєю.
Другий різновид пневматики без запобіжників — висококласні PCP-гвинтівки, розраховані на професійних стрільців. Аналогічно, роль «запобіжника» при використанні такої зброї грають виключно навички і досвід самого користувача.

Можливість регулювати особливості спрацьовування спуску гвинтівки — насамперед холостий (до спрацьовування) хід спускового гачка і зусилля на гачку. Це дозволяє оптимально підлаштувати характеристики зброї під особисті вподобання кожного: наприклад, початківцям зазвичай складно стріляти з тугим спуском, а ось для тренованих стрільців може бути незручний занадто м'який гачок, «проваливающийся» під пальцем.