Порівняння Gigabyte G6 MF [MF-H2EE853KD] vs Gigabyte G5 MF 2024 [MF5-H2EE353KD]

Розмір дисплея ноутбука на діагоналі.

Чим більший екран — тим зручніший ноутбук для перегляду кіно у високій роздільній здатності, сучасних ігор, роботи з великоформатними графічними матеріалами тощо. Великі екрани особливо важливі для мультимедійних та ігрових моделей. З іншого боку, діагональ дисплея безпосередньо позначається на габаритах та вартості всього пристрою. Отже, якщо ключове значення має зручність у перенесенні — має сенс звернути увагу на порівняно невеликі рішення; тим більше, що більшість сучасних лептопів мають відеовиходи на зразок HDMI або DisplayPort і допускають підключення великоформатних зовнішніх моніторів.

У світлі цього фактичним максимумом для ноутбуків в наш час є 17 "(17,3"); однак більші пристрої (18") знову почали з'являтися на початок 2023 року. Стандартним варіантом для ноутбуків загального призначення є 15"(15,6"), рідше 16", діагональ в 13"(13,3") або 14" вважається невеликий за мірками такої техніки.А екрани менших розмірів можна зустріти переважно в специфічних компактних різновидах лептопів - ультрабуках, 2 в 1, трансформерах, нетбуках; серед таких пристроїв є рішення на 12", 11" і навіть 10" і менше.

Роздільна здатність екрану, встановленого в ноутбуці — тобто розмір екрану в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Більш висока роздільної здатності, з одного боку, дає більш чітке, деталізоване зображення; з іншого — збільшує вартість лептопа. Останнє пов'язано не тільки з вартістю самих дисплеїв, але і з тим, що для ефективної роботи на високих роздільних здатностях потрібна відповідна начинка (насамперед — відеокарта). Це особливо актуально в іграх; так що якщо ви шукаєте ноутбук з екраном високої роздільної здатності, здатний ефективно «тягнути» сучасні ігри — варто звернути увагу не тільки на характеристики дисплея, але і на інші дані (тип і параметри відеокарти, результати тестів, здатність роботи з тими чи іншими іграми — про все див. нижче). З іншого боку, якщо пристрій планується використовувати для нескладних завдань на зразок роботи з документами, Інтернет-серфінгу та перегляду відео — на параметри «начинки» можна не звертати особливої уваги: вони в будь-якому випадку підбираються так, щоб ноутбук гарантовано міг впоратися з такими завданнями на повній роздільній здатності «рідного» екрану.

Що стосується конкретних цифр, то актуальні на сьогодні варіанти роздільної здатності можна умовно розділити на 3 групи: Full HD (1080), Quad HD і UltraHD 4K. Ось їх більш детальний опис:

— Full HD (1080). Першопочатково стандарт Full HD п...ередбачає розмір кадру 1920х1080, і саме така роздільна здатність найчастіше використовується в ноутбучних екранах з цієї категорії. Однак, крім цього, до даного формату відносять також інші варіанти роздільних здатностей, де розмір по вертикалі становить не менш 1080 пікселів, проте не дотягує до 1440 пікселів. В якості прикладів можна навести 1920х1200 і 2560х1080. Загалом Full HD дисплеї забезпечують непогане співвідношення між вартістю, якістю зображення і вимогами до апаратної частини лептопа. Завдяки цьому в наш час вони надзвичайно широко поширені; матриці цього стандарту можна зустріти навіть в бюджетних пристроях, хоча переважно вони застосовуються в більш прогресивній техніці.

— Quad HD. Перехідний варіант між популярним Full HD 1080 (див. вище) і висококласним і дорогим UltraHD 4K. Розмір таких екранів по вертикалі починається від 1440 пікселів і може досягати 2000 пікселів. Зазначимо, що роздільні здатності QuadHD особливо популярні в ноутбуках Apple; найчастіше такі пристрої мають екрани 2560х1600, хоча зустрічаються й інші варіанти.

— UltraHD 4K. Найбільш прогресивний стандарт із застосовуваних у сучасних ноутбуках. Розмір таких екранів по вертикалі становить не менш 2160 точок (до 2400 в окремих конфігураціях); класична роздільна здатність сучасної UltraHD-матриці — 3840х2160, але зустрічаються і інші значення. У будь-якому разі 4K-дисплей дає змогу забезпечити високу якість зображення, але і коштує відповідно — в тому числі через відповідні вимоги до графічного адаптера; крім того, для роботи з високими роздільними здатностями буває зручніше підключити до ноутбука зовнішній монітор. У світлі цього подібні екрани використовуються відносно рідко, причому переважно серед лептопів преміумкласу.

Частота зміни кадрів, підтримувана екраном ноутбука. Фактично мова в даному разі йде про максимальну частоту; реальна швидкість зміни кадрів може бути і нижче цього значення, залежно від відображуваного контенту — але не вище.

В теорії чим вище частота кадрів — тим плавніше буде виглядати рух на екрані, тим менше будуть змазуватися рухомі об'єкти. На практиці ситуація така, що навіть у порівняно скромних сучасних ноутбуках встановлюються матриці на 60 Гц — цього цілком достатньо для людського ока, оскільки подальше підвищення швидкості (90 Гц і вище) не дає помітного поліпшення видимої «картинки». Тим не менш, у висококласних геймерських і мультимедійних моделях, розрахованих на вимогливих користувачів, зустрічаються і більш високі значення — 120 Гц, 144 Гц, 165 Гц і навіть вище, а саме 240 Гц і 300 Гц.

Колірне охоплення матриці ноутбука за колірною моделлю NTSC.

Колірне охоплення описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його кольоропередача.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших колірних моделей, створених ще в 1953 році для кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних РК-матриць, однак використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB; тому навіть невелике число відсотків у цьому разі відповідає досить широкому охопленню. Наприклад, значення в 72% і більше за NTSC вже вважається хорошим показником для використання в дизайні і графіці. Водночас одні і ті ж цифри за NTSC в різних екранах можуть відповідати різним показникам по sRGB; так що якщо точна передача кольоропередача є для вас вирішальною — ці подробиці варто уточнити перед покупкою.

Також відзначимо, що серед окремих моніторів простіше знайти екран з великим колірним охопленням; при цьому він ще й обійдеться дешевше, ніж ноутбук зі схожими характеристиками дисплея. Так що вибирати саме...лептоп з висококласним екраном має сенс переважно тоді, коли мобільність має для вас не менш важливе значення, ніж якісна кольоропередача.

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, більш детальний і достовірний, ніж популярний 3DMark06 (див. вище). Він перевіряє не тільки ігрові можливості CPU, але і його продуктивність в інших режимах, на підставі чого і виводить загальний бал; за цим балом можна досить достовірно оцінити процесор загалом (чим більше балів - тим вища продуктивність).

У ноутбуках оброблена дискретною відеокартою картинка спочатку проходить через вбудовану в CPU графіку, а після передається на дисплей. Перемикач MUX Switch у материнській платі ігрових моделей ноутбуків дозволяє вибирати між використанням вбудованої чи дискретної графіки. Однією з його просунутих різновидів є інтелектуальна система Advanced Optimus, що працює разом із відеоадаптерами від NVIDIA. Вона дозволяє буквально на льоту вибирати найбільш підходящий графічний процесор для обробки даних залежно від інтенсивності завдань, що виконуються.

Наявність у ноутбуці хоча б одного роз'єму USB-C з підтримкою Alternate Mode.

Згідно з назвою, Alternate Mode являє собою альтернативний режим роботи роз'єму Type C, коли через нього реалізується не USB, а інші інтерфейси підключення. Конкретний набір таких інтерфейсів може бути різним, його варто уточнювати для кожної моделі окремо. Найхарактерніший приклад — Thunderbolt v3 (див. вище), таке підключення за визначенням працює через апаратний роз'єм USB-C. В специфікацію Thunderbolt входить також підтримка DisplayPort, однак цей відеовихід може реалізовуватися через USB-C і самостійно, без функціоналу Thunderbolt. Також в список найбільш популярних варіантів Alternate Mode входить HDMI — як у класичному вигляді, так і в «мобільній» версії MHL (останнє, втім, характерне скоріше для смартфонів і іншої кишенькової техніки, ніж для ноутбуків).

Максимальна кількість моніторів, які можна одночасно підключити до ноутбука і використовувати спільно.

Одночасне підключення декількох екранів дозволяє розширити доступне користувачеві візуальний простір. Наприклад, дизайнерам і верстальникам це може стати в нагоді при роботі з великоформатними матеріалами, програмістам — для поділу завдань (один монітор для написання коду, другий для пошуку потрібної інформації та інших допоміжних цілей), а геймерам-ентузіастам — для забезпечення максимального ефекту занурення. Найбільша кількість моніторів, що підключаються - 4 шт. Але найпоширеніші рішення - це ноутбуки з підключенням одного, двох a> та трьох моніторів.

Декодер в загальних рисах можна описати як стандарт, в якому записаний цифровий звук. Для нормального відтворення такого звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. При цьому варто зазначити, що у разі ноутбуків сумісність з тим чи іншим стандартом багато в чому залежить від ПЗ, яке використовується на конкретному пристрої. Однак якщо підтримка того чи іншого декодера прямо заявлена в характеристиках — це означає, що лептоп як мінімум оптимізований під використання цього декодера і здатний без проблем реалізувати всі його можливості. А деякі моделі можуть оснащуватися ще й спеціальними програмними інструментами (наприклад, системою прогресивного налаштування звуку, вбудованою в фірмовий комплект ігрового ПЗ).

Зазначимо, що багатоканальні формати звуку актуальні переважно для ігор і перегляду фільмів; тому підтримка декодерів спеціально вказується переважно в ігрових і мультимедійних моделях. Серед топових рішень можна виділити:

— DTS X. Один з найновіших і найпрогресивніших сучасних аудіодекодерів. Принципово відрізняється від класичних форматів багатоканального звуку тим, що не використовує строгого поділу на канали. Замість цього при запису використовуються дані про аудіооб'єкти — окремі джерела звуку. Для кожного такого джерела задається інформація про те, в якому положенні і на якій відстані щодо слухача він повинен знаходитися, як рухатися, з якими додатковими ефектами звучати тощо. А відтво...рюючий пристрій з підтримкою DTS X самостійно визначає, як саме потрібно розподілити звук по наявним каналам, щоб досягти необхідного враження у слухача. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових каналів — в теорії їх може бути скільки завгодно.

— DTS X Ultra. Прогресивна модифікація описаного вище DTS X, створена насамперед для застосування в іграх дає змогу вказувати ще більш докладні дані по аудіооб'єктам, забезпечуючи максимально точне позиціонування і, відповідно, дуже виражений і достовірний ефект присутності.

— Dolby Atmos. Аналог DTS X від компанії Dolby Laboratories. Використовує той же базовий принцип роботи — оброблення аудіооб'єктів без прив'язки до конкретних звукових каналів. Фактично для рядового користувача різниця між Dolby Atmos і DTS X (DTS X Ultra) не принципова, питання полягає скоріше в пошуку контенту, записаного з використанням відповідного декодера.