Порівняння Godox V100 vs Godox V1

Провідне число є основною характеристикою, що описує потужність світлового імпульсу спалаху. Його описують як максимальна відстань (в метрах), на якому при чутливості ISO 100 і світлосилі об'єктива f/1 (діафрагмі 1) фотоспалах здатна освітити «середньостатистичний» об'єкт достатньою мірою для нормальної експозиції; простіше кажучи — на якій відстані від спалаху вийде нормально зняти сцену при зазначених ISO і світлосилі.

Існують формули, за якими, знаючи ведуче число, можна вивести практичне відстань зйомки для кожного конкретного значення чутливості і світлосили. Найпростіша формула, яка застосовується для розрахунку відстані при ISO 100, виглядає так: S=N/f, де S — відстань, N — провідне число, f — значення діафрагми. Наприклад, для провідного числа 56 і об'єктива f/2.8 ця відстань буде становити 56/2.8 = 20 м. Збільшення або зменшення чутливості у 2 рази відповідно збільшує або зменшує вказану відстань приблизно в 1,4 рази. Якщо ж потрібно максимально точно розрахувати відстань — варто звернутися до докладніших формул, які можна знайти в спеціалізованих джерелах.

Окремо варто відзначити, що провідні числа спалахів, зазвичай, зазначаються виробниками для конкретних фокусних відстаней об'єктивів. Пов'язано це з тим, що чим менше фокусна відстань і, відповідно, ширше кут огляду — тим більше світла необхідно для освітлення сцени, що знімається, і тим могутніше повинен бути імпульс спалаху (при тому ж відстані). А тому при виборі по про...відному числа має сенс звертати увагу на зазначене виробником фокусна відстань і підбирати модель з запасом по потужності — тим більше що провідні числа часто прописуються для досить «далекобійних» об'єктивів (з фокусною відстанню близько 80-100 мм екв. 35 мм).

Час, необхідний спалаху або генератора (для студійних спалахів), для підготовки до наступного імпульсу. Чим воно менше, тим краще. Особливо цей параметр важливий для серійної зйомки, коли інтервал між кадрами невеликий: якщо Вам доводиться часто знімати в такому режимі, варто підшукати спалах з якомога меншим часом перезарядки. Також відзначимо, що в характеристиках зазвичай вказується найменший час перезарядки; на деяких режимах роботи воно може бути відчутно більше заявленого.

Кут, на який розходиться основний потік світла від спалаху. Цей параметр виражається не прямо, через градуси, а через фокусні відстані відповідних об'єктивів, в міліметрах: наприклад, кут 105 мм відповідає куту огляду об'єктива з таким же фокусною відстанню (в еквіваленті 35 мм). Це дозволяє з легкістю підбирати спалах під конкретну оптику, щоб вона максимально ефективно висвітлювала все що потрапляє в кадр простір. А найбільш прогресивні сучасні спалахи можуть мати змінний кут розсіювання, що дозволяє підлаштувати їх під різні особливості зйомки; особливо ця функція корисна при використанні об'єктивів із змінною фокусною відстанню. Зміна кута розсіювання здійснюється за рахунок рухомої лінзи, встановленої в голівці спалаху, воно може здійснюватися як автоматично, так і вручну (докладніше див. «Функції і можливості»).

Колірна температура світла, що видається пристроєм. Класичні імпульсні фотоспалахи в більшості своїй мають стандартну колірну температуру на рівні 5500 – 5600 До, тому для таких світильників цей параметр зазвичай не наводиться. А от джерела накамерного світла (див. «Тип») можуть помітно відрізнятися за цим показником, про них і піде мова.

Колірна температура характеризує загальний відтінок світіння, що видається пристроєм. При цьому цікавий нюанс полягає в тому, що низькі значення відповідають кольорам, які сприймаються людиною як теплі; а при підвищенні колірної температури відтінок все більше зміщується в бік холодних кольорів. Наприклад, для лампи розжарювання 60 Вт, світло якої має явно виражену жовтувате забарвлення, цей параметр становить приблизно 2700 К, а для люмінесцентної лампи, видає «денний» світло з голубуватим відтінком — близько 7000 К.

Загалом колірна температура освітлення є одним з найважливіших параметрів зйомки: вона визначає колірний баланс зображення, «видимого» камерою. У налаштуваннях камер цей показник носить назву «баланс білого». Він може визначатися і автоматично, проте для максимально достовірної передачі кольору бажано все-таки виставляти його значення, за відомою колірну температуру освітлення.

Конкретно в джерелах накамерного світла колірна температура може бути як незмінною, так і налаштовується. У нерегульованих моделях значення цього параметра таке ж, як у більшості фотоспалахів — 5500 К, що приблизно відповіда...є нейтральному білому кольору. Регулювання передбачає можливість як мінімум знизити колірну температуру — зазвичай до 3200 До, що приблизно відповідає теплому білому світу. Крім того, зрідка зустрічаються моделі, у яких максимальна колірна температура перевищує 5500 К, досягаючи До 6000 і навіть більше.

Можливість змінювати колірну температуру може стати в нагоді не тільки для зйомки як такої, але і для «узгодження» світильника з іншими джерелами світла. Річ у тім, що якщо кілька одночасно використовуваних джерел світла мають різну колірну температуру, перенесення кольорів на знімається сцені буде недостовірної — аж до того, що однотонний предмет, що підсвічується різними лампами з різних сторін, може виглядати як двоколірний. Один зі способів уникнути цього — виставити колірну температуру накамерного світла на рівні зовнішнього освітлення. Проте тут варто відзначити, що способи регулювання відтінків і точність такого регулювання можуть бути різними. Найбільш прогресивний варіант — використання двох комплектів світлодіодів, з теплим і холодним відтінком світіння; змінюючи співвідношення яскравості між цими наборами, можна змінювати і загальну колірну температуру — причому досить плавно і точно. Інший спосіб — використання кольорових дифузорів (див. нижче), однак тут регулювання виходить ступінчастою, з фіксованими значеннями (з дифузором і без нього). У деяких пристроях обидва ці способи поєднуються.

Місткість батареї в моделях з акумулятором (див. «Джерело живлення»).

Теоретично більш висока ємність дозволяє досягти більшої автономності, проте на практиці не все однозначно. Як мінімум фактичний час роботи на заряді залежатиме від потужності джерела світла, його енергоспоживання, встановленого режиму яскравості тощо. Для оцінки фактичної автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений максимальний час роботи (див. пункт довідки).