Мінімальна дистанція фокусування
Мінімальна дистанція фокусування (м) – найменша відстань, з якого можна сфокусуватися на об'єкті і проводити фотозйомку. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20см для ширококутних об'єктивів до декількох метрів для тілі. В макро режимі фотоапарата або за допомогою макро об'єктивів це відстань може бути і менше 1го сантиметри.
Максимальне збільшення
Ступінь збільшення знімається предмета при застосуванні
об'єктива для макрозйомки (тобто зйомки дрібних об'єктив на максимально можливому наближенні, коли відстань до предмета зйомки вимірюється в міліметрах). Під ступенем збільшення в даному випадку мається на увазі співвідношення розміру зображення об'єкта, що одержується на матриці фотоапарата, до реальних розмірів знімається об'єкта. Наприклад, при розмірі обьекта 15 мм і коефіцієнт збільшення 0,3 зображення цього об'єкта на матриці буде мати розмір 15х0,3=4,5 мм. При одному і тому ж розмірі матриці чим більше коефіцієнт збільшення — тим більше розмір зображення об'єкта на матриці, тим більше пікселів припадає на цей об'єкт, відповідно — чим чіткіше отримується зображення, тим більше деталей вдається на ньому передати і тим краще об'єктив підходить для макрозйомки. Вважається, що для отримання макроснимков щодо прийнятної якості коефіцієнт збільшення повинен становити не менше 0,25 – 0,3.
Конструкція (елементів/груп)
Число елементів (по суті — кількість лінз), що входять в конструкцію об'єктива, а також кількість груп, в яких об'єднані ці елементи. Зазвичай, чим більше елементів передбачене в конструкції — тим краще об'єктив справляється з спотвореннями (абераціями) при проходженні через нього світла. З іншого боку, велика кількість лінз збільшує габарити та вагу оптики, знижує світлопропускання (докладніше див. «Світлосила») а також висуває підвищені вимоги до якості обробки, що позначається на вартості об'єктива.
Кількість пелюстків діафрагми
Кількість пелюсток, передбачених у конструкції діафрагми (докладніше див. «Мінімальна діафрагма»). На практиці цей параметр має значення під час зйомки сцен з яскраво вираженим боке (розмитим фоном) і невеликою глибиною різкості: чим більше пелюсток має діафрагма — тим більш згладженими вийдуть відблиски від об'єктів поза фокусом, тоді як при невеликій кількості пелюсток вони можуть походити на багатокутники. На інші параметри зйомки кількість пелюстків діафрагми майже не впливають. Сучасні об'єктиви мають в середньому 7-9 пелюсток; забезпечувана ними згладжування здебільшого вважається цілком достатнім.
Із захистом від пилу та вологи
Об'єктиви з захистом від попадання всередину пилу і вологи. «Захищена» оптика стане в нагоді насамперед тим, кому доводиться багато знімати поза приміщеннями: вона набагато більш стійкий до негоди, ніж звичайна, багато такі об'єктиви спокійно працюють під дощем, морськими бризками і т. ін. Однак конкретна ступінь захисту у різних моделей може відчутно відрізнятися, цей момент стоїть окремо уточнювати в офіційній документації виробника. Відзначимо також, що якщо ви маєте намір постійно знімати в складних зовнішніх умовах, пило-вологозахисту повинен володіти не лише об'єктив, а й сам фотоапарат.
