Порівняння Hikmicro Lynx LE15S vs Hikmicro Lynx Pro LH15

Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.

Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.

Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.

Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.

Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.

Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).

Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням: 1х, 2 – 3х, 3.1 – 4х, ...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4x

Максимальна ступінь збільшення, яку ПНБ здатний забезпечити за рахунок цифрової обробки зображення.

Дана функція доступна тільки в тепловізорах і деяких цифрових моделях класичних ПНБ (див. «Принцип роботи»). У загальних рисах її можна описати наступним чином: електроніка приладу бере частину зображення з приймача ПНБ і «розтягує» його на весь видимий користувачеві кадр, за рахунок чого предмети в полі зору виглядають більшими. Водночас подібна процедура знижує чіткість видимого зображення. Тому моделі з цифровим збільшенням зустрічаються досить рідко, і навіть в подібних випадках воно відіграє допоміжну роль і має досить скромну кратність — зазвичай не більше 2х.

Роздільна здатність матриці, встановленої в тепловізорі (див. «Тип») або цифровому ПНО (див. «Принцип дії»). Зазвичай вказується в пікселях по горизонталі та вертикалі, наприклад 640х480.

З одного боку, що вище роздільна здатність — то чіткішим і деталізованішим буде зображення. З іншого боку, збільшення дозволу без зміни розміру матриці означає, що на кожен піксель потраплятиме менше світла — а це негативно позначається на дальності виявлення (див. вище) і призводить до шумів. Тому дозвіл приймачів у сучасних ПНО невеликий - у перерахунку на звичні мегапікселі рідко перевищує 0,3 Мп. А однозначно порівнювати різні моделі за цим параметром навряд чи має сенс - адже фактична якість роботи багато в чому залежить також від розміру приймача, особливостей обробки сигналу і т.п.

Розмір області видимій ПНБ з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір; водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду.

Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.

Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.

Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою приладу нічного бачення. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою і електронікою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см.

Практичне значення даного параметра полягає в тому, що для нормальної видимості він повинен бути не меншим, ніж розмір зіниці людини, що дивиться в окуляр. Діаметр людського зіниці може варіюватися від 2-3 мм на яскравому світлі до 7-8 мм в темряві. Тому чим більше розмір вихідної зіниці ПНБ — тим, зазвичай, краще видимість; особливо це актуально при мінімальній кількості світла, коли яскравість зображення невелика навіть при перегляді через прилад. З іншого боку, дана особливість помітно позначається на вартості пристрою.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.