Форм-фактор
-
Бінокль. У класичному вигляді бінокль передбачає наявність пари оптичних систем, кожна з власним об'єктивом та окуляром. Завдяки цьому можна розглядати предмети відразу обома очима, що досить зручно саме по собі (не доводиться закривати очей), до того ж зображення виглядає об'ємним. Головним недоліком традиційних біноклів у порівнянні з монокулярами можна назвати вищу вартість через складнішу конструкцію. Також такі прилади більші, важчі, а при неможливості нормально бачити двома очима відразу (наприклад, при косоокості, або якщо одне око відсутнє) всі їхні переваги стають неактуальними. У той же час існує специфічний різновид — «псевдобіноклі»: це ПНО з одним об'єктивом, зображення з якого надходить на два окуляри. Про об'ємне зображення в даному випадку не йдеться, через що застосування таких приладів більше обмежене (зокрема, вони вважаються слабо придатними для їзди за кермом); Проте конструкції виходять простіше, легше і дешевше.
-
Монокуляр. Оптичні прилади, розраховані на одне око і оснащені відповідно однією оптичною системою з окуляром і об'єктивом. Вони не такі зручні, як біноклі, оскільки не дають змогу отримувати об'ємне зображення і вимагають закривати одне око. З іншого боку, монокуляри набагато універсальніші. Наприклад, при невеликому збільшенні такого приладу за обстановкою можна спостерігати відразу двома очима, отримуючи зображення і від ПНВ, і неозброєного ока; деякі мо
...нокуляри можна кріпити на зброю, перетворюючи звичайний приціл на нічний; ще один варіант - встановлення приладу на каску та прицілювання через нього; і т.п. Однак найголовнішими перевагами перед біноклями є компактність, невелика вага та невисока вартість; крім того, монокуляри підходять навіть людям із розладами бінокулярності зору.
- Приціл. Прилади, призначені для установки на зброю та оснащені відповідними кріпленнями, а також прицільною сіткою того чи іншого типу та посиленим корпусом, здатним протистояти віддачі. Можуть бути як ПНО, так і тепловізори (див. «Тип»). По суті, такі пристрої є вдосконаленим різновидом оптичних прицілів, розрахованим на використання у темний час доби, а у разі тепловізорів – ще й в умовах поганої видимості (туман, густа рослинність). А в деяких моделях передбачаються досить прогресивні функції, що помітно полегшують точну стрілянину: далекомір, барометр, компас, балістичний калькулятор і т.п.
- Насадка. Строго кажучи, даний тип оптичних пристроїв не є ПНО - насадки власними силами не забезпечують видимості в темряві. Фактично вони є додатковими аксесуарами, встановлення яких дає змогу розширити можливості повноцінного приладу нічного бачення. Більшість насадок грають роль магніфікаторів - тобто. збільшують кратність збільшення. Подібні пристрої створюються під конкретні моделі ПНО, і навіть у одного і того ж виробника далеко не всі насадки та прилади взаємно сумісні; тому на ці моменти варто звертати особливу увагу при купівлі.Оптичне збільшення
Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.
Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.
Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).
Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням:
1х,
2 – 3х,
3.1 – 4х,
...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4xРоздільна здатність приймача
Роздільна здатність матриці, встановленої в тепловізорі (див. «Тип») або цифровому ПНО (див. «Принцип дії»). Зазвичай вказується в пікселях по горизонталі та вертикалі, наприклад 640х480.
З одного боку, що вище роздільна здатність — то чіткішим і деталізованішим буде зображення. З іншого боку, збільшення дозволу без зміни розміру матриці означає, що на кожен піксель потраплятиме менше світла — а це негативно позначається на дальності виявлення (див. вище) і призводить до шумів. Тому дозвіл приймачів у сучасних ПНО невеликий - у перерахунку на звичні мегапікселі рідко перевищує 0,3 Мп. А однозначно порівнювати різні моделі за цим параметром навряд чи має сенс - адже фактична якість роботи багато в чому залежить також від розміру приймача, особливостей обробки сигналу і т.п.
Поле зору на відстані 100 м
Розмір області видимій ПНБ з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір; водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду.
Кутове поле зору
Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.
Мін. дистанція фокусування
Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.
Діаметр вихідної зіниці
Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою приладу нічного бачення. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою і електронікою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см.
Практичне значення даного параметра полягає в тому, що для нормальної видимості він повинен бути не меншим, ніж розмір зіниці людини, що дивиться в окуляр. Діаметр людського зіниці може варіюватися від 2-3 мм на яскравому світлі до 7-8 мм в темряві. Тому чим більше розмір вихідної зіниці ПНБ — тим, зазвичай, краще видимість; особливо це актуально при мінімальній кількості світла, коли яскравість зображення невелика навіть при перегляді через прилад. З іншого боку, дана особливість помітно позначається на вартості пристрою.
Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.
Джерело живлення
Тип елементів живлення, що використовуються приладом нічного бачення для роботи. Технічно це можуть бути як змінні елементи стандартного типорозміру, так і вбудовані акумулятори. Однак на практиці другий варіант практично не зустрічається, оскільки він не дає можливість швидко замінити батарейку, яка сіла, на свіжу — а така можливість є критичною для більшості випадків застосування ПНБ.
Що ж до конкретних типів батарей, то найчастіше зустрічаються такі варіанти:
— CR123. Елемент, що отримав найбільше поширення серед сучасних ПНБ. За формою ці батарейки схожі на популярні АА (див. нижче), однак їх діаметр більше, а довжина — помітно менше: 17 і 35 мм відповідно. Робоча напруга становить 3,7 В, що забезпечує непогану потужність, достатню для нормальної роботи ПНБ. Це і зумовило популярність CR123.
— АА. Класичні «пальчикові» батарейки на 1,5 В. Потужність такого живлення нижчі, ніж у CR123, через що елементів потрібно більше; з іншого боку, такі батарейки простіше знайти в продажу.
— ААА. «Мініпальчикові» або «мізинчикові» батарейки, зменшена версія елементів АА. Через невеликих розмірів такі елементи не відрізняються потужністю і ємністю, а тому застосовуються лише у відносно простих приладах, для яких важливі компактні розміри.