Порівняння Sony MDR-XB75AP vs Sony MDR-XB55AP

Конструкція штекера, передбаченого в навушниках. Даний параметр є актуальним насамперед для моделей з інтерфейсом mini-Jack (див. «Підключення») — інші штекери здебільшого робляться прямими, виключення зустрічаються вкрай рідко.

— Прямий. Традиційний, найбільш простий і невигадливий варіант — штекери, не мають ніяких вигинів. Зазвичай, без обмежень сумісні зі стаціонарною аудіотехнікою, ПК, ноутбуками і т. ін. А ось для смартфонів і інших портативних гаджетів даний варіант не завжди є оптимальним — все залежить від того, яким чином гаджет розташовується в кишені або чохлі. У деяких випадках — наприклад, при носінні смартфона в звичайному кишені штанів — такий дріт може перехилятися в районі штекера, через що швидко приходить в непридатність; у таких випадках варто звернути увагу на Г-подібні або зігнуті штекери (див. нижче).

— Г-подібний. Штекери, загнуті під 90° у формі букви Р. Розраховані переважно на застосування зі смартфонами і іншими кишеньковими пристроями: такі пристрої при носінні можуть розташовуватися таким чином, що загнутий штекер буде більш зручний, ніж прямий. Втім, Г-подібна конструкція може виявитися оптимальним вибором для стаціонарної техніки, де дріт навушників підходить до роз'єму під прямим кутом, наприклад, така ситуація нерідко зустрічається у комп'ютерах і ноутбуках.

— Під кутом 45°. Різновид описаного вище Р-по...дібного штекера, загнута не під прямим, а під меншим кутом (не обов'язково рівно 45°). Також розрахована переважно на кишенькову техніку, причому при подібному застосування такі штекери вважаються навіть більш зручними і надійними, ніж традиційні Г-подібні. А ось для стаціонарних пристроїв навряд чи має сенс спеціально шукати модель з подібним роз'ємом (хоча технічно цілком можливо і таке застосування).

Діапазон звукових частот, здатний відтворити навушники.

Чим ширший цей діапазон - тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або занадто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут варто зважати на деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить середньому від 16 Гц до 22 кГц, й у повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Однак сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі великі діапазони сам собою не дають практичних переваг, проте зазвичай свідчать про високому класі навушників, інколи ж наводяться лише з рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що великий частотний діапазон сам по собі не є гарантією гарного звучання: якість звуку залежить ще від низки параметрів, перш за все амплітудно-частотної характеристики навушників.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.

Серед комплектації варто виділити силіконові та поліуретанові насадки, актуальні для внутрішньоканальних навушників, насадки додаткової фіксації та завушні дужки для кращого кріплення у вусі, змінні амбушюри, додатковий кабель, донгл, адаптер для літака, кейс/футляр та док. Зустрічаються інші аксесуари. Докладніше про них:

— Силіконові насадки. Змінні насадки з силікону, які використовуються у внутрішньоканальних навушниках. Зазвичай до комплекту входять декілька насадок різного розміру, що дає можливість підлаштовувати навушники для конкретного користувача. Практичними перевагами силікону є м'якість, довговічність, загальна зручність і водночас невисока вартість.

— Поліуретанові насадки. Змінні насадки для внутрішньоканальних навушників, виготовлені зі спіненого поліуретану. Цей матеріал дещо дорожчий за силікон, він вимагає регулярного очищення і має менший термін придатності — зокрема через деформації у процесі зношування. З іншого боку, поліуретан ідеальний з точки зору акустики, саме такі насадки вважаються оптимальним вибором для шанувальників внутрішньоканальних «вух» із якісним зву...ком.

— Завушні дужки. Знімні пристрої, які призначені для додаткового закріплення кожного навушника на вусі. Відзначимо, що не варто плутати такі пристрої з завушними кріпленнями (див. вище). Головна різниця полягає в тому, що дужки застосовуються виключно в деяких моделях внутрішньоканальних навушників і вкладишів як додаткова опція. Іншими словами, носити такі навушники можна й без дужки, тоді як завушне кріплення зазвичай робиться незнімним і без нього в принципі не обійтися.

— Кейс (футляр) / чохол. Чохлами зазвичай називають м'які ганчіркові сумочки, вони оберігають «вуха» переважно від забруднень і займають мінімум місця. Кейси ж виготовляють із твердих матеріалів, вони трохи більш громіздкі, зате добре захищають від ударів, натисків і контактів з гострими предметами. У будь-якому разі комплектний чохол або футляр оптимально підходить для навушників і зручніший, ніж імпровізований захисний кожух.

— Кейс-зарядка. Кейс — футляр з твердого матеріалу — відіграє одночасно й роль зарядного пристрою. Ця функція дуже популярна в true wireless моделях (див. «Тип кабелю»). Кейс-зарядка зазвичай має власний акумулятор і вже від цього акумулятора заряджаються навушники; подібна конструкція забезпечує додаткову зручність відразу в декількох моментах. По-перше, кейс, по суті, виконує ще й функцію повербанка — автономного джерела живлення; ємність такого «повербанка» може бути різною, проте її зазвичай вистачає на декілька повних зарядок «вух» (детальніше див. «Ємність кейса»). По-друге, можливість заряджати навушники прямо в кейсі знижує ризик загубити їх. По-третє, сама по собі процедура такої зарядки досить зручна — достатньо підключити кабель до кейса.

— Кліпса для носіння. Кліпса, яка призначена для закріплення дроту на кишені, комірі, лацкані одягу тощо. Вона забезпечує додаткову зручність: завдяки кліпсі дріт не теліпається, знижується ймовірність зачепити його при необережному русі чи зачепитися за зовнішній предмет.

— Додатковий кабель. Додатковий кабель, що передбачений як доповнення до основного, може мати різні особливості й спеціалізацію. Так, комплектні кабелі можуть відрізнятися за довжиною, типом роз'єму, типом дроту, додатковим функціоналом (мікрофон, регулятор гучності) тощо. Ці подробиці в кожному разі варто уточнювати окремо. А тут відзначимо, що практично всі навушники з такою комплектацією мають знімний кабель (незнімний дріт має сенс доповнювати хіба що подовжувачем, а він вважається окремим аксесуаром — див. нижче).

— Подовжувач. Різновид додаткового кабелю, який призначений виключно для того, щоб збільшити загальну довжину дроту. Завдяки подовжувачу можна підлаштувати навушники під особливості ситуації: наприклад, «наростити» кабель, якщо потрібно переключитися з ноутбука на телевізор або стаціонарну аудіосистему.

— Адаптер для літака. Спеціалізований адаптер для використання навушників з розважальними системами сучасних авіалайнерів. У таких системах використовується особливий спосіб підключення навушників — через два роз'єми 3.5 мм (причому мова йде саме про класичні «вуха», без мікрофона). Моделі з традиційним одинарним штекером 3.5 мм можна підключати до такого виходу тільки через адаптер; такі адаптери першопочатково можуть входити до комплекту.

Цей список не є вичерпним, до комплекту також можуть входити й інші додаткові предмети.