Ном. потужність каналу (при 1 Ом)
Номінальна потужність, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження (динаміків) номінальним опором 1 Ом (докладніше див. «Максимальний опір»). Під номінальною потужністю сумлінні виробники найчастіше мають на увазі т. зв. RMS (Rated Maximum Sinusoidal) — найбільшу вихідну потужність, при якій підсилювач здатний гарантовано пропрацювати протягом години без пошкоджень; вона значно менше максимальної (докладніше про неї див. нижче).
Загалом чим вище номінальна потужність — тим вище і гучність звуку, яку може видати підсилювач (за інших рівних умов, включаючи характеристики підключеної акустики). Також цей показник визначає сумісність з автоакустикою: динаміки, підключені до кожного з каналів, в ідеалі повинні мати таку ж номінальну потужність (на практиці допускається відхилення в межах 10-15%).
Ном. потужність каналу (при 2 Ом)
Номінальна потужність, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження (динаміків) номінальним опором 2 Ом. Детальніше див. «Ном. потужність каналу (при 1 Ом)».
Ном. потужність каналу (при 4 Ом)
Номінальна потужність, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження (динаміків) номінальним опором 4 Ом. Детальніше див. «Ном. потужність каналу (при 1 Ом)».
Максимальна потужність
Найбільша
потужність вихідного сигналу, забезпечуваного підсилювачем. Варто відзначити, що даний показник не стандартизований, і різні виробники можуть розуміти під ним різні величини — наприклад, найбільшу потужність короткочасних, в частки секунди, піків (стрибків потужності), найбільшу потужність, яку підсилювач здатний перенести протягом декількох секунд, або навіть потужність, при якій пристрій вийде з ладу. Тому порівнювати різні моделі між собою за максимальної потужності не має сенсу. А ось при підборі акустики під підсилювач (або навпаки) даний параметр може виявитися дуже корисним: бажано, щоб максимальна потужність динаміка була вищою, ніж у підсилювача, як мінімум в два рази. Це знизить ризик того, що стрибок потужності зашкодить акустику.
Частотний діапазон
Діапазон частот звуку, який здатний обробляти підсилювач. Стандартним діапазоном чутності людського вуха вважається 16 – 20000 Гц, проте у деяких людей ці межі можуть бути значно ширше. Крім того, низькочастотні коливання, вже нечутні вухом, але максимально близькі до нижнього порогу чутності, при великій потужності звуку сприймаються всією поверхнею тіла, що створює враження максимально насиченого звуку (хоча з цим потрібно дотримуватися обережності, тому що інфразвук може погано впливати на самопочуття).
Загалом чим ширший частотний діапазон підсилювача — тим багатше звучання, яке він може забезпечити. Однак це не є однозначною гарантією високої якості звуку — багато що залежить також від амплітудно-частотної характеристики, співвідношення сигнал/шум (див. нижче) та інших особливостей конкретного пристрою. Так і підключені динаміки повинні також відповідати цьому діапазону — інакше сигнал буде «обрізаний».
Також відзначимо, що у багатьох моноблоків (див. «Кількість каналів») верхня межа діапазону проходить на рівні всього в декілька сотень Гц — ці моделі призначені для використання з сабвуферами, і високі частоти для них були б непотрібним надмірністю.
Співвідношення сигнал/шум
Один з основних параметрів, що визначають якість звучання підсилювача загалом: він описує співвідношення корисного сигналу (простіше кажучи, «чистого звуку) і різних сторонніх шумів. При цьому враховуються практично всі шуми — як зумовлені зовнішніми причинами (наприклад, електричними «наведеннями»), так і створювані самим пристроєм (наприклад, за рахунок нагріву під час роботи). Відповідно, чим вище співвідношення сигнал/шум — тим менше чутливість різних перешкод і тим чистішою виходить звук (зрозуміло, при нормальних параметрах роботи). Середнім показником для автоакустики вважається 95-100 дБ, проте в сучасних моделях це значення
може бути відчутно вище.
Водночас цей параметр не є критичним для моноблоків, розрахованих на сабвуфери — більшість перешкод є високочастотними і на низькочастотному динаміку будуть просто не чути. Якість звуку в цьому випадку сильно залежить від характеристик динаміка (набагато більше, ніж у багатоканальних моделях), і з «безшумністю» підсилювача пов'язано слабо.
пульт ДК
Можливість підключення до підсилювача
пульта ДУ. Зазначимо, що функціонал пультів для підсилювачів відчутно відрізняється від інших типів електроніки. По-перше, підключення найчастіше здійснюється провідним способом. По-друге, сам пульт забезпечує мінімум регулювань — найчастіше він керує тільки функцією Bass Boost (див. «Функції»), даючи змогу оперативно підлаштувати рівень баса залежно від відтвореного треку. Однак управління з пульта все одно відчутно зручніше, ніж зміна налаштувань панелі на корпусі підсилювача.