Порівняння Aprica Magical Air vs Maclaren Volo

— Книжка. У колясках з таким механізмом окремі частини каркаса з'єднані загальною поворотною віссю; при складанні коляски ці частини притискаються одна до одної на зразок сторінок книги, що закривається — звідси і назва. Це найбільш популярний у наш час тип складання: «книжки» дещо складніше, дорожче і важче «тростин», однак мають перед ними ряд переваг. По-перше, даний спосіб можна застосовувати у всіх видах колясок (див. «Конструкція»). По-друге, каркаси цього типу однаково зручні як для прогулянкових блоків, так для люльок. По-третє, такі коляски можна без особливих проблем оснащувати цільними або універсальними ручками (див. «Тип ручки»). По-четверте, висота «книжки» при складанні зменшується практично вдвічі, тоді як у тростевих конструкцій цей розмір не змінюється.

— Тростина. Якщо подивитися збоку, то в розкладеному положенні каркас коляски з тростевим механізмом виглядає так: опора для переднього колеса, що нахилена назад і зверху закінчується ручкою, і прикріплена до неї верхнім кінцем опора для заднього колеса, що стоїть вертикально (або майже вертикально). При складанні задня опора повертається в точці кріплення і впритул притискається до передньої; при цьому передня опора має суцільну конструкцію і сама по собі не складається — у цьому і полягає основна відмінність таких механізмів від «книжок». А назва «т...ростина» походить від того, що в подібних колясках зазвичай використовуються ріжкові ручки, і в складеному вигляді конструкція нагадує пару тростин.
Перевагами даного типу механізму є невелика вага, невисока вартість і швидкість розкладання/складання. З іншого боку, тростева конструкція слабо підходить для люльок, через що вона застосовується переважно в прогулянкових колясках і окремих універсальних моделях. Крім того, ріжкові ручки дещо менш зручні, ніж суцільні (останні теж зустрічаються в подібних конструкціях, але значно рідше).

Можливість регулювати кут між сидінням і спинкою коляски. Це дозволяє підібрати максимально комфортне для дитини положення і підлаштовувати сидіння під різні ситуації: наприклад, під кінець довгої прогулянки спинку можна нахилити назад, щоб втомлений малюк подрімав.

Функція, застосовувана в прогулянкових блоках, де дитина розташовується сидячи. Захисний бампер являє собою горизонтальний поручень, встановлений перед сидінням для малюка. Дитина може триматися руками за такий поручень; крім того, подібний пристрій знижує ризик випасти з коляски, а для додаткової гарантії бампер може доповнюватися паховим ременем (див. нижче). Щоб коляску зручніше було зберігати, перевозити і чистити, бампер нерідко робиться знімним; в деяких моделях він виконує ще й роль ручки для перенесення (див. вище).

Система амортизації призначена для того, щоб згладжувати поштовхи і струси від нерівностей на дорозі. Найбільшою популярністю в наш час користуються моделі з пружинними системами; також можна зустріти амортизацію шарнірного та подвійного типу, а в досить великій кількості колясок ця функція і зовсім відсутня. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Пружинна. Системи амортизації на основі класичних пружин, встановлених на окремих колесах. Застосовуються у всіх видах колясок, крім класичних (див. «Конструкція»). У найпростіших моделях використовується один набір пружин, у більш прогресивних можуть передбачатися додаткові функції для підвищення комфорту — наприклад, технологія гасіння ударів/вібрацій SAS. В будь-якому разі, амортизаційні системи цього типу прості і водночас практичні, ефективні і надійні.

— Шарнірна. Тип амортизації, застосовуваний у колясках з люльками — класичних, універсальних, трансформерах. Каркас, на якому встановлена люлька або прогулянковий блок, в таких моделях кріпиться до основи коляски за допомогою особливих перемичок-коромисел, які і відіграють роль амортизаторів. В якості перемичок можуть використовуватися ремінні петлі, такі системи теж можуть відносити до шарнірних. В будь-якому разі, даний тип амортизації відмінно підходить саме для люльок. По-перше, хід коляски виходить максим...ально плавним і м'яким, що сприяє комфорту та міцному сну дитини (та й батькам везти коляску помітно простіше, особливо по нерівній поверхні). По-друге, люльку на такій колясці можна похитувати взад-вперед, заколисуючи дитину. З іншого боку, подібні системи слабо придатні для прогулянкових рам з поворотними передніми колесами; а вихід з ладу одного амортизатора веде до перекосу люльки.

— Подвійна. Найчастіше під цим терміном розуміються описані вище пружинні системи, оснащені додатковими амортизаторами на рамі коляски. Такі системи сприяють максимальному зменшенню вібрацій, по ефективності вони можуть наближатися до шарнірних (див. вище). З іншого боку, м'якість підвіски може створювати незручності при подоланні бордюрів та інших нерівностей: щоб підняти передні колеса коляски, доводиться сильно натискати на ручку.

— Відсутня. Коляски без амортизації слабо підходять для нерівних поверхонь: в подібних умовах коляску буде сильно трясти, що створює як дискомфорт для малюка, та й незручність для батьків. З іншого боку, такі моделі мають і переваги перед колясками з амортизацією. По-перше, за рахунок відсутності зайвих деталей вони коштують помітно дешевше, а сама конструкція виходить максимально простою і водночас надійною. По-друге, без амортизації простіше долати бортики і інші перешкоди: щоб підняти передні колеса, досить невеликого натискання на ручку. По-третє, такі коляски менше розгойдуються на згладжених, хвилеподібних нерівностях покриття.

— Цілісна (суцільна). Ручка у формі букви «П» (або схожої форми), що являє собою свого роду рамку. При утриманні двома руками кілька менш зручна, ніж ріжкова, однак за таку ручку можна з комфортом триматися і однією рукою.

— Ріжкова (подвійна). Пара окремих ручок, які не мають перемички між собою. Самі ручки зазвичай робляться загнутими, завдяки чому лежать на них руки батька розташовуються в оптимальному, найбільш зручному положенні. Водночас за ріжкові ручки бажано триматися двома руками; керуватися з ними однією рукою значно складніше, ніж з цільної ручкою. Крім того, відзначимо, що даний варіант вважається найбільш підходящим для прогулянкових колясок (див. «Конструкція»), а для колясок з люлькою він підходить слабо.

— Універсальна. Конструкція, що являє собою поєднання описаних вище суцільною і рожкової ручки: цільна рамка, доповнена парою виступальних «рогів». Це дозволяє батькам вибирати варіант залежно від ситуації: наприклад, двома руками коляску зручніше тримати за «роги», а якщо одну руку треба звільнити, можна взятися за цільну ручку. Водночас такий вибір реально необхідний далеко не всім, а самі універсальні ручки складніше і дорожче спеціалізованих, тому і зустрічаються вони помітно рідше.

— Кермо. Ручка у вигляді керма може мати різну конструкцію: в одних моделях це овальна петля, встанов...лена на дальній штанзі, в інших — своєрідний «штурвал» на рамці над капюшоном. В будь-якому випадку, у деяких моделях така ручка є саме кермом: вона безпосередньо пов'язана з передніми колесами, і при повороті ручки колеса повертаються в ту або іншу сторону. Це помітно покращує маневреність, проте ускладнює конструкцію і збільшує її ціну. Втім, зустрічаються і більш прості конструкції, де ручка-кермо відрізняється від класичних ручок лише формою. Всі ці нюанси варто уточнювати для кожної моделі окремо.

Основний матеріал, з якого виготовлена рама коляски.

— Алюміній. Матеріал, застосовуваний у переважній більшості сучасних колясок всіх цінових категорій. Це обумовлено цілим рядом переваг: алюміній легкий і водночас міцний, він не іржавіє і не боїться вологи, служить довго, виглядає приємно, а коштує порівняно недорого — трохи дорожче стали, зате помітно дешевше більш прогресивних матеріалів на зразок карбону.

— Сталь. Сталеві рами не поступаються по міцності алюмінієвим, при цьому коштують набагато дешевше. З іншого боку, вони мають досить велику вагу, через що сталь в колясках, застосовується помітно рідше.

— Магнієвий сплав. Матеріал преміумкласу: більш міцний і надійний, ніж алюміній, також легкий, однак і коштує значно дорожче. Зустрічається вкрай рідко, в одиничних дорогих моделях колясок.

— Карбон. Ще один висококласний матеріал: вуглецеве волокно, залите пластиком. Таке поєднання дає відмінну міцність — порівнянну зі сталлю — при дуже невеликій вазі. Однак і обходиться карбон дуже недешево, а згадані переваги для колясок рідко є вирішальними — здебільшого вистачає більш простих матеріалів. Тому і карбонові рами поширення не отримали.

— Пластик. Сам по собі пластик простий у виробництві і коштує порівняно небагато; крім того, цей матеріал не так холодить руки в прохолодну погоду, як алюміній або сталь. Проте в сучасних колясках вкрай рідко зустрічаються рами з цього матеріалу. Річ у тім, що недорогі різновиди пластику н...едостатньо міцні для цього; а високоякісні сорти і коштують відповідно — за ціною вони наближаються до того ж алюмінію, а то і перевершують його.

— Скловолокно. Звичайно в даному випадку мається на увазі склопластик — скляне волокно, залите пластиковим наповнювачем. Зазначимо, що волокно з скла має мало спільного з традиційним віконним склом: воно виходить гнучким і міцним. А пластиковий наповнювач, зі свого боку, забезпечує захист від подряпин і розривів. В результаті матеріал виходить легким і дуже міцним. З іншого боку, склопластик крихкий (чутливий до точкових ударів) і схильний до стирання. Тому у колясках цей варіант розповсюдження не отримав.

Наявність у коляски спарених коліс - коли в точці опори замість одні встановлюється два колеса, на невеликій відстані одне від іншого. Це дещо збільшує вагу і вартість, проте покращує стійкість, а також позитивно позначається на надійності конструкції і прохідності.

Відзначимо, що спареними не обов'язково робляться всі колеса — наприклад, в деяких колясках передні колеса одинарні. Це робиться переважно для зниження ціни і ваги.

Тип коліс, встановлених на колясці.

Найбільшою популярністю в наш час користуються гумові колеса, в тому числі надувні. Пластикові колеса застосовуються переважно в недорогих колясках для додаткового зниження вартості, а гелеві, навпаки, вважаються досить прогресивним варіантом. Також широкого поширення набули поліуретанові колеса та колеса зі спіненої гуми EVA. Ось більше докладний опис кожного з цих різновидів:

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса, що мають суцільну шину з гуми. Такі шини обходяться недорого, при цьому вони мають досить м'який хід, не шумлять і непогано згладжують нерівності дороги; саме це і зумовило їх популярність в сучасних колясках. Правда, такі колеса трохи менш зручні і ефективні на нерівних поверхнях, ніж надувні та гелеві (див. нижче) — з іншого боку, вони коштують помітно дешевше, не вимагають спеціального обслуговування, не бояться пошкоджень і можуть використовуватися на колесах будь-якого діаметра, в тому числі дуже невеликого.

— Надувні. Колеса з гумовими надувними шинами. Такі шини м'якше, ніж звичайні гумові (див. вище), а самі колеса зазвичай мають досить великий розмір. Це дає змогу коляскам, які мають цю особливість, з легкістю рухатися по нерівних поверхнях, а також долати досить...високі бордюри та інші перешкоди. Головним недоліком надувних шин можна назвати порівняно високу вартість. Крім того, за ними треба стежити — періодично підкачувати, щоб тиск не падав — а також берегти від порізів і проколів: при розгерметизації така шина стає непридатною для використання. З іншого боку, у разі колясок обслуговування надувних коліс не складає особливих труднощів, а самі покришки робляться досить товстими, і вірогідність їх пошкодження невелика.

— Пластикові. Колеса виконані з пластику; як правило, з цього матеріалу робиться і шина, і обід, хоча зустрічаються окремі моделі з металевими ободами. Ключові переваги даного варіанта — простота і невисока вартість. З іншого боку, пластикові колеса не відрізняються міцністю і надійністю; а через твердість вони практично не гасять вібрації і сильно шумлять. Так що пластик застосовується переважно в порівняно недорогих колясках з невеликими колесами, розрахованими на рівну поверхню.

— Гелеві. Колеса, схожі за конструкцією з надувними (див. відповідний пункт), однак заповнені не повітрям, а спеціальним гелем. Головна перевага цього варіанта — нечутливість до дрібних проколів і порізів: виходячи назовні, гель, що знаходиться в шині, при контакті з повітрям майже миттєво застигає, ефективно запечатуючи місце пошкодження. Крім того, подібні колеса практично не вимагають обслуговування — їх не потрібно накачувати. До недоліків гелевих шин можна віднести високу вартість і трохи більшу жорсткість, ніж у надувних (хоча по м'якості ходу такі колеса все одно помітно перевершують гумові і тим більше пластикові).

– Поліуретанові. Колеса із суцільною шиною з поліуретану характеризуються гарною маневреністю та амортизацією, стійкістю до проколів та довговічністю. Також поліуретановим колесам не страшні сильні перепади температур, до того ж вони недорого коштують. Цей тип коліс зустрічається у всіх поширених різновидах колясок.

– EVA. Колеса із спіненої гуми мікропористої структури. Для матеріалу EVA характерні високі показники пружності та еластичності, відмінні амортизаційні та зносостійкі якості. Разом з тим колеса зі спіненої гуми мають невелику вагу і забезпечують колясці м'який хід. Їх не можна проколоти або порізати, проте в холодну зимову погоду колеса EVA стають жорсткими.

Діаметр передніх коліс, встановлених у візку.

Чим більше колесо - тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу та іншим "складним" поверхням. У той же час передні колеса не такі важливі для прохідності, як задні: наприклад, для подолання перешкод коляску нерідко піднімають "на дибки", нахиляючи на себе, і при цьому працюють тільки задні колеса. Тому діаметр у передніх коліс може бути помітно меншим, ніж у задніх. Тут варто відзначити, що невеликий розмір також має свої переваги – колеса виходять легшими.

Якщо ж говорити про конкретні цифри, що розмір до 15 см вважається дуже скромним, 16 - 20 см - невеликий, 21 - 25 см - середній, 26 – 30 см — більший за середній, а більше 30 см — великим.