Порівняння Chicco Multiway Evo vs Baby Care Jogger Cruze

— Книжка. У колясках з таким механізмом окремі частини каркаса з'єднані загальною поворотною віссю; при складанні коляски ці частини притискаються одна до одної на зразок сторінок книги, що закривається — звідси і назва. Це найбільш популярний у наш час тип складання: «книжки» дещо складніше, дорожче і важче «тростин», однак мають перед ними ряд переваг. По-перше, даний спосіб можна застосовувати у всіх видах колясок (див. «Конструкція»). По-друге, каркаси цього типу однаково зручні як для прогулянкових блоків, так для люльок. По-третє, такі коляски можна без особливих проблем оснащувати цільними або універсальними ручками (див. «Тип ручки»). По-четверте, висота «книжки» при складанні зменшується практично вдвічі, тоді як у тростевих конструкцій цей розмір не змінюється.

— Тростина. Якщо подивитися збоку, то в розкладеному положенні каркас коляски з тростевим механізмом виглядає так: опора для переднього колеса, що нахилена назад і зверху закінчується ручкою, і прикріплена до неї верхнім кінцем опора для заднього колеса, що стоїть вертикально (або майже вертикально). При складанні задня опора повертається в точці кріплення і впритул притискається до передньої; при цьому передня опора має суцільну конструкцію і сама по собі не складається — у цьому і полягає основна відмінність таких механізмів від «книжок». А назва «т...ростина» походить від того, що в подібних колясках зазвичай використовуються ріжкові ручки, і в складеному вигляді конструкція нагадує пару тростин.
Перевагами даного типу механізму є невелика вага, невисока вартість і швидкість розкладання/складання. З іншого боку, тростева конструкція слабо підходить для люльок, через що вона застосовується переважно в прогулянкових колясках і окремих універсальних моделях. Крім того, ріжкові ручки дещо менш зручні, ніж суцільні (останні теж зустрічаються в подібних конструкціях, але значно рідше).

Наявність в конструкції візка окремого пахового ременя. Таким ременем оснащуються тільки коляски з бампером (див. вище): ремінь розташовується вертикально між ніг дитини, що сидить, не даючи змогу йому випасти, прослизнувши під бампером. Загалом така конструкція за призначенням аналогічна триточковим ременів (див. «Тип ременів»), проте в колясці з бампером і пахових ременем дитині, зазвичай, менш тісно. На наявність цієї функції варто звернути увагу при покупці колясок прогулянкового призначення (з вертикальною посадкою) для найменших дітей.

Кількість точок опори, передбачена в колясці — простіше кажучи, кількість окремих коліс (одиночних або спарених), на яку вона спирається. У наш час випускаються такі коляски:

— Триколісні. У таких моделях одне колесо зазвичай знаходиться спереду і два ззаду. Одна з переваг цієї конструкції полягає в тому, що навіть на нерівній поверхні всі колеса будуть мати контакт з опорою, ні одне з них не буде провисати, і коляска буде стояти стабільно, не хитаючись. Крім того, триколісні моделі легше і дешевше аналогічних чотириколісних. Водночас вони гірше протистоять перекиданню набік, і загалом дещо менш надійні і довговічні. Тому подібних колясок випускається порівняно небагато.

— Чотириколісні. Традиційні 4 колеса — два спереду, два ззаду. Така конструкція є більш практичною, надійною і стійкою до перекидання, ніж триколісна, тому використовується в більшості сучасних колясок. Правда, вона трохи дорожче і важче, однак ці моменти загалом переважуються перевагами.

— Шестиколісні. Варіант, що зустрічається серед колясок href="/list/129/pr-5791/">для двійні, в яких сидіння встановлені пліч-о-пліч. Традиційні 4 колеса в таких моделях доповнені ще двома колесами, які розташовуються між сидіннями; ці колеса забезпечують додаткову опору, не даючи змогу конструкції просідати під вагою дітей.

– П'ятиколісні. Дуже рідкісний і специфічний вар...іант, також зустрічається серед колясок для двійні. По суті, такі моделі є спрощеним варіант описаних вище шестиколісних: спереду в подібній колясці передбачається три колеса (по краях і посередині), а ззаду - тільки два (по краях). Це дозволяє дещо зменшити вагу і вартість, однак також знижує надійність; саме тому п'ятиколісні моделі не набули поширення.

— Цілісна (суцільна). Ручка у формі букви «П» (або схожої форми), що являє собою свого роду рамку. При утриманні двома руками кілька менш зручна, ніж ріжкова, однак за таку ручку можна з комфортом триматися і однією рукою.

— Ріжкова (подвійна). Пара окремих ручок, які не мають перемички між собою. Самі ручки зазвичай робляться загнутими, завдяки чому лежать на них руки батька розташовуються в оптимальному, найбільш зручному положенні. Водночас за ріжкові ручки бажано триматися двома руками; керуватися з ними однією рукою значно складніше, ніж з цільної ручкою. Крім того, відзначимо, що даний варіант вважається найбільш підходящим для прогулянкових колясок (див. «Конструкція»), а для колясок з люлькою він підходить слабо.

— Універсальна. Конструкція, що являє собою поєднання описаних вище суцільною і рожкової ручки: цільна рамка, доповнена парою виступальних «рогів». Це дозволяє батькам вибирати варіант залежно від ситуації: наприклад, двома руками коляску зручніше тримати за «роги», а якщо одну руку треба звільнити, можна взятися за цільну ручку. Водночас такий вибір реально необхідний далеко не всім, а самі універсальні ручки складніше і дорожче спеціалізованих, тому і зустрічаються вони помітно рідше.

— Кермо. Ручка у вигляді керма може мати різну конструкцію: в одних моделях це овальна петля, встанов...лена на дальній штанзі, в інших — своєрідний «штурвал» на рамці над капюшоном. В будь-якому випадку, у деяких моделях така ручка є саме кермом: вона безпосередньо пов'язана з передніми колесами, і при повороті ручки колеса повертаються в ту або іншу сторону. Це помітно покращує маневреність, проте ускладнює конструкцію і збільшує її ціну. Втім, зустрічаються і більш прості конструкції, де ручка-кермо відрізняється від класичних ручок лише формою. Всі ці нюанси варто уточнювати для кожної моделі окремо.

Наявність у коляски спарених коліс - коли в точці опори замість одні встановлюється два колеса, на невеликій відстані одне від іншого. Це дещо збільшує вагу і вартість, проте покращує стійкість, а також позитивно позначається на надійності конструкції і прохідності.

Відзначимо, що спареними не обов'язково робляться всі колеса — наприклад, в деяких колясках передні колеса одинарні. Це робиться переважно для зниження ціни і ваги.

Коляски, в яких задні колеса встановлені на повністю окремих стійках, без будь-якої додаткової перемички між ними.

Основна перевага задніх коліс без осі полягає в тому, що ноги батьків, які йдуть за коляскою, не зачіпають перемичку між колесами. Крім того, ця особливість дещо підвищує прохідність (дозволяє колясці пропускати між колесами предмети, що лежать на дорозі, не чіпляючись за них віссю).

Тип коліс, встановлених на колясці.

Найбільшою популярністю в наш час користуються гумові колеса, в тому числі надувні. Пластикові колеса застосовуються переважно в недорогих колясках для додаткового зниження вартості, а гелеві, навпаки, вважаються досить прогресивним варіантом. Також широкого поширення набули поліуретанові колеса та колеса зі спіненої гуми EVA. Ось більше докладний опис кожного з цих різновидів:

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса, що мають суцільну шину з гуми. Такі шини обходяться недорого, при цьому вони мають досить м'який хід, не шумлять і непогано згладжують нерівності дороги; саме це і зумовило їх популярність в сучасних колясках. Правда, такі колеса трохи менш зручні і ефективні на нерівних поверхнях, ніж надувні та гелеві (див. нижче) — з іншого боку, вони коштують помітно дешевше, не вимагають спеціального обслуговування, не бояться пошкоджень і можуть використовуватися на колесах будь-якого діаметра, в тому числі дуже невеликого.

— Надувні. Колеса з гумовими надувними шинами. Такі шини м'якше, ніж звичайні гумові (див. вище), а самі колеса зазвичай мають досить великий розмір. Це дає змогу коляскам, які мають цю особливість, з легкістю рухатися по нерівних поверхнях, а також долати досить...високі бордюри та інші перешкоди. Головним недоліком надувних шин можна назвати порівняно високу вартість. Крім того, за ними треба стежити — періодично підкачувати, щоб тиск не падав — а також берегти від порізів і проколів: при розгерметизації така шина стає непридатною для використання. З іншого боку, у разі колясок обслуговування надувних коліс не складає особливих труднощів, а самі покришки робляться досить товстими, і вірогідність їх пошкодження невелика.

— Пластикові. Колеса виконані з пластику; як правило, з цього матеріалу робиться і шина, і обід, хоча зустрічаються окремі моделі з металевими ободами. Ключові переваги даного варіанта — простота і невисока вартість. З іншого боку, пластикові колеса не відрізняються міцністю і надійністю; а через твердість вони практично не гасять вібрації і сильно шумлять. Так що пластик застосовується переважно в порівняно недорогих колясках з невеликими колесами, розрахованими на рівну поверхню.

— Гелеві. Колеса, схожі за конструкцією з надувними (див. відповідний пункт), однак заповнені не повітрям, а спеціальним гелем. Головна перевага цього варіанта — нечутливість до дрібних проколів і порізів: виходячи назовні, гель, що знаходиться в шині, при контакті з повітрям майже миттєво застигає, ефективно запечатуючи місце пошкодження. Крім того, подібні колеса практично не вимагають обслуговування — їх не потрібно накачувати. До недоліків гелевих шин можна віднести високу вартість і трохи більшу жорсткість, ніж у надувних (хоча по м'якості ходу такі колеса все одно помітно перевершують гумові і тим більше пластикові).

– Поліуретанові. Колеса із суцільною шиною з поліуретану характеризуються гарною маневреністю та амортизацією, стійкістю до проколів та довговічністю. Також поліуретановим колесам не страшні сильні перепади температур, до того ж вони недорого коштують. Цей тип коліс зустрічається у всіх поширених різновидах колясок.

– EVA. Колеса із спіненої гуми мікропористої структури. Для матеріалу EVA характерні високі показники пружності та еластичності, відмінні амортизаційні та зносостійкі якості. Разом з тим колеса зі спіненої гуми мають невелику вагу і забезпечують колясці м'який хід. Їх не можна проколоти або порізати, проте в холодну зимову погоду колеса EVA стають жорсткими.

Діаметр передніх коліс, встановлених у візку.

Чим більше колесо - тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу та іншим "складним" поверхням. У той же час передні колеса не такі важливі для прохідності, як задні: наприклад, для подолання перешкод коляску нерідко піднімають "на дибки", нахиляючи на себе, і при цьому працюють тільки задні колеса. Тому діаметр у передніх коліс може бути помітно меншим, ніж у задніх. Тут варто відзначити, що невеликий розмір також має свої переваги – колеса виходять легшими.

Якщо ж говорити про конкретні цифри, що розмір до 15 см вважається дуже скромним, 16 - 20 см - невеликий, 21 - 25 см - середній, 26 – 30 см — більший за середній, а більше 30 см — великим.

Діаметр задніх коліс, встановлених в колясці.

Чим більше колесо — тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу і інших «складним» поверхням. Для задніх коліс ці моменти найбільш актуальні: приміром, перевозячи коляску через перешкоди, її зазвичай нахиляють на себе, так що передні колеса опиняються в повітрі, а долати перешкоду доводиться заднім колесам. З іншого боку, невеликі колеса менше важать і легше розганяються, вони краще підходять для рівних поверхонь. Так що вибирати коляску за цим показником варто з урахуванням того, якими шляхами її доводиться возити. Якщо ви плануєте переміщатися по рівних підлог, хорошому асфальту і пандусах для колясок — варто вибрати невеликі колеса, до 20 см. Для пересіченій місцевості, їзди по бруду і снігу, регулярного подолання сходинок і бордюрів має сенс звернути увагу на колеса в 30 см і більше. А діаметр в 20 – 30 см є проміжним варіантом — він підійде, якщо доводиться їздити переважно по рівних поверхнях, однак зрідка виникає необхідність долати перешкоди.