—
Слот для карток пам'яті. Слот для змінних карт пам'яті, найчастіше в типорозмірі microSD (конкретні різновиди, що підтримуються, можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо). Такі карти не тільки розширюють вбудовану пам'ять велокомп'ютера, але також можуть застосовуватися для обміну даними з іншими пристроями: наприклад, за допомогою такого носія можна вивантажити на ноутбук GPS-треки поїздок або завантажити навігаційні карти з того ж лептопа. Ця функція зустрічається переважно у розвинених моделях.
-
Ударозахист. Наявність у пристрої посиленого захисту від ударів та струсів; у деяких моделях заявлена також підвищена стійкість до вібрацій. Тут варто відзначити, що будь-який велокомп'ютер робиться з розрахунком на тряску і поштовхи, які неминуче виникають при їзді велосипедом. Тому ударозахист зазвичай означає саме підвищену стійкість, що дозволяє переносити не тільки стандартну дорожню тряску, але й екстремальне застосування на кшталт даунхілу або велокросу. При цьому конкретний рівень такого захисту не завадить уточнити окремо.
—
Підключення до смартфону. Можливість підключення велокомп'ютера до смартфона – як правило, за допомогою Bluetooth (див. «Датчики»). Теоретично можливе з'єднання з іншими гаджетами, проте смартфон, на відмінність від них, можна використовувати на ходу (у кріпленні на кермі або просто тримаючи при собі). Поєднан
...ня зі смартфоном може передбачати безліч різних функцій, їх набір варто уточнювати окремо. Один із найбільш популярних варіантів — «пряма трансляція» даних з велокомп'ютера у фітнес-додаток на смартфоні, а то у спеціальні соціальні Інтернет-сервіси для тренувань.
— Підключення до ПК. Можливість підключення велокомп'ютера до ПК чи ноутбука. Класичний спосіб застосування цієї функції - завантаження зібраних велокомп'ютером даних на ПК для їхньої подальшої обробки. Зазначимо, що саме підключення може здійснюватися різними способами: в одних моделях використовується найпростіший USB-кабель (який зазвичай входить у комплект), в інших — бездротової адаптер, який потрібно придбати окремо.
- Кріплення на руку. Можливість кріплення велокомп'ютера на руку користувача. Ця можливість зустрічається тільки в бездротових моделях (див. «Тип»); як правило, для цього використовується спеціальний ремінець, що купується окремо. Для деяких користувачів таке кріплення зручніше, а при екстремальній їзді воно може виявитися ще надійнішим, ніж стандартна установка на кермо.
- Розрахунок калорій. Функція розрахунку витрачених користувачем калорій. Зазначимо, що пристрої з цією можливістю не вимірюють фактичні енерговитрати - вони обчислюють кількість спалених калорій за даними про швидкість, відстань, перепад висот, частоту пульсу і т. п. Результат при цьому виходить приблизним, однак ідеальна точність в даному випадку і не потрібна.
- Побудова маршруту. Функція, що зустрічається виключно у моделях із GPS-модулем (див. «Датчики»). Як правило, передбачає підключення до ПК і побудова маршруту по карті в спеціальному додатку, після чого ці дані завантажуються у велокомп'ютер і користувач може їхати по маршруту, отримуючи підказки про напрямки з екрана пристрою. А після поїздки можна вивантажити фактичний маршрут із результатами заїзду. Деякі моделі з цією функцією мають інтеграцію з «соціальними» спортивними сервісами, які дають змогу ділитися маршрутами і змагатися з іншими користувачами.
- Автоматичний старт-стоп. Функція автоматичного старту та зупинки вимірів. Моделі з такою функцією включаються на початку руху, коли датчик оборотів подає перший сигнал, і відключаються (припиняють фіксувати параметри) через деякий час після зупинки. Це позбавляє користувача необхідності вмикати/вимикати велокомп'ютер вручну.
- Годинник. Наявність у велокомп'ютері свого годинника. Тут мається на увазі не просто лічильник часу, що дозволяє фіксувати час поїздки, а саме повноцінний годинник, що відображає поточний час доби. Крім загальної зручності (можливості будь-якої миті дізнатися, котра година), ця функція має і більше специфічні варіанти застосування: наприклад, по годинах відстежується зміна доби при відліку добової пройденої дистанції (див. «Показання»).
- Таймер і секундомір. Можливість роботи велокомп'ютера в режимі таймера та секундоміра; зазвичай передбачаються обидві ці можливості, тому вони у разі об'єднані. Від відліків часу в дорозі дані функції відрізняються тим, що відлік можна починати і припиняти за командою користувача - зазвичай натисканням кнопки. Секундомір може стати в нагоді, зокрема, для виміру загального часу в дорозі, з урахуванням усіх зупинок; таймер – для відліку певного часу тренування.
— Рівень заряду батареї. Індикатор, який відображає поточний рівень заряду батареї. Може мати різний зовнішній вигляд і специфіку використання: наприклад, в одних моделях покажчик заряду виводиться на екран за командою користувача, в інших відображається постійно, зазвичай у верхній частині. Покази індикатора досить приблизні, проте він все одно помітно полегшує стеження за станом батареї і знижує ризик вичерпання заряду в невідповідний момент.
- Енергонезалежна пам'ять. Наявність у велокомп'ютері енергонезалежної пам'яті. Різна інформація, насамперед дані вимірювань, зберігаються в такій пам'яті навіть при перебоях з енергопостачанням, наприклад, при вийманні батареї або розрядженні акумулятора «в нуль».
- Статистика економії палива. "Екологічна" функція, розрахована переважно на тих, хто переживає про збереження навколишнього середовища. Дає змогу оцінити, скільки палива заощадив користувач, проїхавши певну дистанцію на велосипеді замість того, щоб скористатися машиною. Втім, екологічною свідомістю справа не обмежується: дані про економію палива можуть стати потужною мотивацією і з фінансової точки зору.