Порівняння UNI-T UT890D+ vs UNI-T UT89XD

Параметри, які може вимірювати прилад.

— Напруга. Напруга (різниця потенціалів між двома точками схеми), що вимірюється у вольтах. Один з базових електротехнічних параметрів, підтримується всіма типами приладів, крім осцилографів (див. «Пристрій»). Для вимірювання використовується паралельне підключення. В аналогових приладах (див. «Тип») вимір напруги може здійснюватися без живлення.

— Струм. Сила струму, що протікає по певній ділянці ланцюга; вимірюється в амперах. Існує два способи виміру сили струму: традиційний і безконтактний. Перший доступний практично у всіх приладах з функцією амперметра, для цього необхідно розімкнути ланцюг і увімкнути пристрій в розрив послідовно (причому при аналоговому принципі роботи амперметру не потрібне живлення). Другий метод використовується в струмовимірювальних кліщах (див. «Пристрій»). У більшості варіантів моделі здатні вимірювати постійний і змінний струм .

— Опір. Опір певного елемента постійному електричному струму; вимірюється в омах. Зазначимо, що в даному разі мова йде про традиційні виміри, не пов'язані з надвисокими опорами, характерними для ізоляції (в ізоляції цей параметр перевіряють за окремою методикою, докладніше про неї див. нижче). Заміри опору здійснюються наступним чином: на щупи приладу подається...певна напруга (невисока, у межах декількох вольт), після чого вони прикладаються до місця вимірювання — і за силою струму, що протікає через утворений ланцюг, обчислюється опір ділянки ланцюга. що перевіряється, чи іншого предмета. Таким чином, для роботи в режимі омметра обов'язково потрібне джерело живлення — навіть для аналогового приладу.

— Ємність. Ємність конденсатора, вимірюється в фарадах (частіше мікрофарадах та інших похідних одиницях). Саме вимірювання здійснюється за рахунок подачі на конденсатор змінного струму. Ця функція може стати в нагоді як для уточнення ємності конденсаторів без маркування (першопочатково не промаркованих або зі стертими написами), так і перевірки якості підписаних деталей. На конденсаторах, крім номінальної ємності, може вказуватися максимальне відхилення від номіналу; якщо результати виміру виходять за межі допустимого відхилення — значить, деталь краще не використовувати. Якщо ж відхилення не вказане, то можна виходити з того, що воно має становити не більше 10% від номіналу. Наприклад, для деталі на 0,5 мкФ діапазон допустимих ємностей буде становити 0,45 – 0,55 мкФ.

— Температура. Вимірювання температури — зазвичай, за допомогою зовнішнього виносного датчика, зазвичай на щупі. В електротехніці дана функція застосовується для контролю режиму роботи деталей, які чутливі до перегрівання або які повинні працювати в певному температурному режимі.

— Частота. Можливість вимірювання частоти електричного сигналу характерна насамперед для осцилографів і скопметрів, однак може зустрічатися і в інших типах приладів — тих же мультиметрах (див. «Пристрій»). При цьому, зазвичай, мається на увазі можливість вивести на екран конкретні цифри, відповідні частоті в герцах.

— Прогальність. Прогальність являє собою одну з базових характеристик рівномірного імпульсного сигналу, а саме відношення його періоду слідування до тривалості окремого імпульсу. Наприклад, якщо за кожним імпульсом тривалістю 2 мс буде слідувати пауза довжиною 6 мс, то період слідування сигналу буде становити T=6+2 = 8 мс, а прогальність — S=8/2 = 4. Не варто плутати прогальність з коефіцієнтом заповнення: ці характеристики хоча і описують властивості сигналу, але роблять це по різному. Коефіцієнт заповнення — величина, зворотна прогальності, співвідношення довжини імпульсу до періоду слідування (у нашому прикладі він дорівнює 2/8 = 25 %). Цей термін зустрічається переважно в англомовних та перекладених джерелах, у вітчизняній же електротехніці прийнятий термін «прогальність».

— Індуктивність. Індуктивність — головний робочий параметр будь-якої котушки індуктивності. Можливість заміряти цей параметр буває важлива з тієї причини, що фахівці і радіоаматори часто роблять котушки самостійно, і визначити характеристики деталі без спеціального приладу вкрай важко, а то й взагалі неможливо. Принцип виміру індуктивності аналогічний визначенню ємності конденсатора (див. вище) — пропускання через котушку змінного струму і відстеження її «відгуку». Тим не менш, дана функція зустрічається значно рідше, ніж вимір ємності.

— Опір ізоляції. Опір ізоляції електричних дротів змінному струму. Ізоляція за визначенням має надзвичайно високий опір, тому традиційний спосіб виміру опору (при малій робочій напрузі, див. вище) тут непридатний — струми були б занадто слабкими і точно виміряти їх було б неможливо. Тому для перевірки ізоляційних матеріалів та інших діелектриків використовуються не омметри, а спеціальні прилади — мегаомметри (або мультиметри з підтримкою цього режиму). Відмінною особливістю мегаомметра є висока робоча напруга — в сотні, а то й тисячі вольт. Наприклад, для перевірки ізоляції з робочою напругою 500 В потрібна така ж напруга мегаомметра, для матеріалу на 3000 В — прилад на 1000 В тощо, більш детально вимоги за різними типами ізоляції розписані в спеціальних джерелах. Для досягнення такої напруги може знадобитися зовнішній високовольтний модуль, однак багато мультиметрів з підтримкою даного типу вимірів здатні і самостійно генерувати короткочасні імпульси високої напруги від низьковольтних джерел живлення на кшталт батарейок АА або «Крона» (див. «Тип акумулятора»). Відзначимо, що під час роботи з мегаомметром потрібно особливо ретельно дотримуватися правил техніки безпеки — внаслідок високої робочої напруги.

— Потужність. Потужність електричного струму визначається за двома базовими параметрами — силі струму і напрузі; грубо кажучи, вольти потрібно помножити на ампери, отриманий результат і буде потужність у ватах. Таким чином, в теорії визначити цей параметр можна і без спеціальної функції з вимірювання потужності — достатньо визначити напругу і силу струму. Однак деякі вимірювальні прилади мають спеціальний режим, що дає змогу відразу виміряти обидва базових параметри і на їх основі автоматично обчислити потужність — це зручніше і швидше, ніж проводити підрахунки окремо. Багато з таких приладів належать до струмовимірювальних кліщів (див. «Пристрій») і вимір сили струму при визначенні потужності здійснюється безконтактним способом, а заміряння напруги — класичним контактним. Є й інші варіанти конструкції — наприклад, адаптер для розетки: електроприлад підключається в розетку через такий адаптер, а мультиметр знімає з адаптера дані по струму і напрузі. Також нагадаємо, що активна (корисна) потужність змінного струму не завжди дорівнює повній — при ємнісному та/або індуктивному навантаженні частина потужності (реактивна потужність) «з'їдається» конденсаторами/котушками. Детальніше про ці параметри можна прочитати у спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що різні моделі мультиметрів можуть мати різні можливості вимірювання різних типів потужності; ці моменти не завадить уточнити перед покупкою заздалегідь.

— Фазовий кут. Вимірювання ступеня зсуву двох електричних сигналів (або параметрів сигналу) по фазі. Конкретні види і особливості таких вимірювань бувають різними, найбільш популярні два варіанти. Перший — вимір різниці між фазами трифазного живлення, перш за все для оцінки його загальної якості. Другий — оцінка зсуву по фазі між струмом і напругою, що виникає при реактивному (ємнісному або індукційному) навантаженні на джерело змінного струму; від такого зсуву безпосередньо залежить співвідношення між активною та повною потужністю (коефіцієнт потужності, «косинус фі»).

— Частота обертання. В даному разі найчастіше мова йде про можливості вимірювання частоти обертання двигуна внутрішнього згоряння. Відповідно, подібні моделі зазвичай належать до спеціалізованих автомобільних мультиметрів. Вони розраховані переважно на діагностику і тестування двигунів, які не мають електронних систем запалювання. Для вимірювання, зазвичай, потрібно налаштувати мультиметр на число циліндрів двигуна і підключити його до системи запалювання (конкретний спосіб підключення потрібно уточнювати у документації до автомобіля).

Зазначимо, що в даному списку перелічено не всі, а лише найбільш популярні вимірювання, що зустрічаються в сучасних мультиметрах та інших приладах аналогічного призначення. Крім них, в конструкції можуть передбачатися і більш специфічні можливості — докладніше див. «Інші виміри».

Точність вимірювання, що забезпечується приладом.

Точність вимірювання для мультиметрів прийнято вказувати за найменшою похибкою (у відсотках), яку прилад здатний забезпечити при вимірюваннях постійного струму. Чим менше число в даному пункті – тим, відповідно, вище точність. При цьому підкреслимо, що враховується саме найменша похибка (найбільш висока точність), що досягається зазвичай лише в певному діапазоні вимірювань; в інших діапазонах точність може бути і нижче. Наприклад, якщо в діапазоні «1 – 10 В» прилад дає максимальне відхилення в 0,5%, а в діапазоні «10 – 50 В» — 1%, то в характеристиках буде вказано 0,5 %. Проте, за даним показником цілком можна оцінювати і порівнювати сучасні мультиметри. Так, прилад з меншою заявленою похибкою, як правило, і в цілому буде точнішим, ніж аналогічна за характеристиками модель з більшою похибкою.

Дані щодо точності вимірювань в інших діапазонах і режимах можуть наводитися в докладних характеристиках приладу. Втім, на практиці ця інформація потрібна не так часто — лише для окремих специфічних задач, де принципово необхідно знати можливу похибку.

Найбільша змінна напруга (див. «Рід напруги»), яке можна ефективно виміряти за допомогою даної моделі. Цей параметр важливий не лише для вимірювань як таких, але і для безпечного поводження з приладом: замір занадто високої напруги в кращому випадку призведе до спрацьовування аварійного захисту (і не виключено, що після цього доведеться шукати новий запобіжник замість згорілого), в гіршому — до поломки обладнання або навіть пожежі. Крім того, для безпечних вимірів вкрай бажаний запас по напрузі — це пов'язано як з особливостями змінного струму, так і з можливістю виникнення різних нештатних ситуацій в мережі, насамперед стрибків напруги. Наприклад, для мережі 230 В бажано мати прилад не менш ніж на 250 В, а краще — на 300 – 310 В; детальні рекомендації для інших випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Зазначимо, що більшість мультиметрів та інших подібних приладів мають декілька діапазонів вимірювань, з різним максимальним порогом. А значить, для безпечного виміру вольтажу, близького до максимального, потрібно виставити відповідний режим в налаштуваннях.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний змінний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування побутових електромереж особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Вбудований ліхтарик у конструкції мультиметра доведеться до речі для підсвічування робочої зони вимірювань. Екземпляри з ліхтариком знадобляться при виконанні вимушених робіт в умовах недостатньої освітленості.

Тип акумулятора, що використовується в приладі. Відзначимо, що під терміном «акумулятор» в даному разі маються на увазі всі різновиди автономних джерел живлення — і такі, що перезаряджаються, і одноразові. До таких належать: AAA, AA, С, «Крона», A23, CR2032 тощо.

— AA. Класичні «пальчикові» батарейки, один з найбільш популярних в наш час типорозмірів. Випускаються як у вигляді одноразових елементів, так і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються; продаються практично повсюдно. Кількість таких батарейок, необхідна для живлення мультиметра, може становити від 1 до 8 — залежно від особливостей приладу.

— AAA. «Міні-пальчикові» або «мізинчикові» батарейки, аналогічні описаним вище АА, але мають зменшені розміри (і, відповідно, меншу потужність і ємність). Втім, з огляду на те, що багато мультиметрів теж досить компактні, а енергоспоживання в них невелике, цей варіант зустрічається в вимірювальних приладах навіть частіше, ніж АА. Кількість таких елементів в даному разі зазвичай становить від 1 до 4.

— «Крона». Батарейки характерної прямокутної форми з напругою 9 В і парою контактів на одному з торців. Висока напруга сприяє точності вимірювань і дає змогу навіть в досить «ненажерливих» моделях використовувати всього одну батарей...ку; так що даний варіант в мультиметрах досить популярний. Відзначимо, що найчастіше «Крони» випускаються у вигляді одноразових елементів, однак при бажанні можна знайти і акумулятори такого типорозміру.

– Крона і ААА. Живлення одночасно від двох описаних вище типів батарей. Як правило, кожне з таких джерел живлення відповідає за свою частину функціоналу (наприклад, ААА — за виміри опору, «Крона» — за перевірку транзисторів), і при відсутності одного з джерел недоступними виявляються тільки можливості, безпосередньо з ним пов'язані. Однак в цілому подібне поєднання не особливо зручне і практичне, через що зустрічається рідко.

– Крона і АА. Варіант, повністю аналогічний описаному вище «Крона + ААА» – за винятком того, що в даному разі замість «мізинчикових» використовуються пальчикові батарейки. Також не користується популярністю.

– С. циліндричні 1,5-вольтові елементи. Випускаються в двох типах – акумулятори і батарейки; за довжиною аналогічні АА (50 мм), проте майже вдвічі товщі — 26 мм замість 14 мм. Як наслідок, забезпечують більш високу ємність і потужність живлення, однак через великі розміри застосовуються переважно в прогресивних приладах настільного формату. При цьому багато з таких приладів мають функцію перевірки ізоляції, а кількість батарейок з в них може становити від 8 до 12 — це необхідно для створення високих напруг, що застосовуються при такій перевірці.

— A23. Циліндричні елементи, що характеризуються високою напругою - 12 В, притому що розмір таких батарейок становить всього 29 мм в довжину і 10 мм в діаметрі. Найчастіше є саме одноразовими батарейками. В цілому поширені слабо, через що і в вимірювальних приладах застосовуються порівняно рідко.

— LR44 / SR44. Мініатюрні 1,5-вольтові елементи живлення у вигляді «таблеток» діаметром 11,6 мм і товщиною 5,4 мм.робляться тільки одноразовими; при цьому індексом «LR44» маркуються прості і недорогі лужні батарейки, індексом «SR44» — більш дорогі і прогресивні срібно-оксидні. У мультиметрах, як правило, можна використовувати як одні, так і інші. У будь-якому разі через невеликі розміри потужність і ємність всіх подібних батарейок невелика, так що застосовуються вони переважно в мініатюрних приладах — які не розрахованих на серйозні задачі і не мають в корпусі достатньо місця для більш солідних елементів живлення.

— CR2032. Мініатюрні батарейки-«таблетки» напругою 3 В, що мають діаметр 20 мм і товщину 3,2 мм. Як і LR44 / SR44, зустрічаються переважно в невеликих приладах – зокрема вельми мініатюрних, виконаних у форм-факторі ручки або навіть брелока; однак за рахунок більших розмірів забезпечують більш прогресивні характеристики живлення, завдяки чому і зустрічаються помітно частіше. Елементи CR2032 робляться тільки одноразовими.

— 18650. Знімні літій-іонні акумулятори циліндричної форми, довжиною 65 мм і діаметром 18 мм. При робочій напрузі в 3,7 В можуть мати ще й досить високу ємність. Проте, з низки причин даний варіант популярністю не користується – його можна зустріти в окремих прогерсивних приладах.

– Фірмовий акумулятор. Акумулятори, що створені спеціально під конкретні прилади (або серії приладів) і не належать до стандартних типорозмірів; нерідко робляться незнімними. Такі батареї можуть мати більш прогресивні характеристики, ніж змінні елементи живлення, до того ж вони позбавляють від додаткових витрат — не потрібно регулярно купувати батарейки (або окремий акумулятор з зарядником), досить час від часу заряджати наявне джерело живлення. З іншого боку, при вичерпанні заряду такий акумулятор не можна швидко замінити на свіжий – єдиним варіантом є зарядка, а вона потребує наявності розетки і займає час, іноді досить значний. Як наслідок, даний спосіб живлення особливого поширення не отримав.