Порівняння BASEUS Super Si Power Inverter 500W EU/CN vs Volt Polska IPS-1000 24/230V

Спосіб підключення автоінвертора до бортової мережі або акумулятора автомобіля.

— В прикурювач. Підключення до стандартної автомобільної розетки DC 12V; традиційно роль такої розетки грає гніздо прикурювача (звідси і назва), однак у багатьох автомобілях нових моделей передбачається окреме гніздо. Цей варіант найбільш зручний — адже увіткнути штекер в гніздо набагато простіше, ніж тягнути кабелі від акумулятора до місця установки інвертора. З іншого боку, він підходить лише для моделей з номінальною вихідною потужністю (див. нижче) до 300 Вт — велика потужність створює нерозраховані навантаження на бортову мережу і може привести до перегріву і пошкодження проводки.

— Крокодили (до акумулятора). Підключення безпосередньо до акумулятора за допомогою кабелів з затискачами типу «крокодил». Саме по собі пряме з'єднання з акумулятором дозволяє створювати досить потужні пристрої — обмеження 300 Вт, характерне для живлення від прикурювача (див. вище), тут не діє. Правда, вважається, що затиски-«крокодили» забезпечують менш щільне і надійне з'єднання, ніж кабелі (див. нижче), і гірше підходять для сильних струмів. Тому номінальна потужність подібних інверторів зазвичай не перевищує 1500 Вт. З іншого боку, подібне з'єднання зручніше для швидкого підключення-відключення інвертора.

— Кабель (до акумулятора). Підключення безпосередньо до акумуляторної...батареї за допомогою кабелів з плоскими контактами, які при підключенні затискаються в клемах батареї. Така конструкція забезпечує більш щільний контакт, ніж описані вище «крокодили», проте менш зручна при підключенні і відключенні інвертора. Вона характерна для інверторів високої потужності.

— В прикурювач/крокодили. Універсальні моделі, що допускають підключення і через гніздо прикурювача, і безпосередньо до акумулятора за допомогою затискачів-«крокодилів». Технічні особливості обох варіантів підключення описані вище. Тут же відзначимо, що номінальна вихідна потужність подібних інверторів може перевищувати 300 Вт; в таких випадках під час роботи від прикурювача необхідно дотримуватися обережності і не підключати до пристрою навантаження більш ніж на 300 Вт.

Номінальна напруга на вході, на яку розрахований автоінвертор. Даний показник повинен відповідати номінальній напрузі акумулятора, який використовується з пристроєм:

— 12 В. Найбільш популярна напруга акумуляторних батарей, які застосовуються в сучасному транспорті: використовується в абсолютній більшості легкових автомобілів, також зустрічається в мотоциклах і вантажній техніці.

— 24 В. Цей варіант характерний для важкої техніки, автобусів, фур, тягачів тощо.

Зазначимо, що фактична напруга акумулятора під час роботи може змінюватись в межах декількох вольт — переважно у зв'язку зі зміною рівня заряду. Але автоінвертори створюються з урахуванням цієї особливості і можуть нормально працювати в певному діапазоні напруг. Тому в загальних характеристиках цілком достатньо вказати номінальну напругу батареї; конкретний робочий діапазон часто наводиться лише в детальній документації.

Загальна потужність живлення, що видається автоінвертором в штатному режимі роботи. Іншими словами цей параметр можна описати як найбільшу номінальну потужність підключеного навантаження, при якій пристрій здатний без збоїв і перевантажень пропрацювати протягом тривалого часу (порівнянного з часом розрядки акумулятора, який використовується для живлення).

Відповідно, при виборі з номінальної вихідної потужності, варто виходити з енергоспоживання передбачуваного навантаження. При цьому підбирати інвертор варто з запасом у 15-20% — наприклад, для ноутбука з споживанням 150 Вт рекомендується пристрій не менше ніж на 175 Вт. Це пов'язано не тільки з захистом від перевантажень, але і з тим, що багато інвертори здатні видавати заявлену потужність лише при повному заряді акумулятора, а по мірі вичерпання цього заряду вона знижується.

Також варто враховувати, що деякі пристрої, наприклад, автохолодильники чи побутові пилососи — при запуску споживають значно більше енергії, ніж в звичайному режимі роботи. Тому при виборі інвертора для подібних пристроїв варто орієнтуватися не тільки на номінальну, але і на пікову потужність — потужність, яку автоінвертор здатний без наслідків видати протягом декількох секунд.

Найбільша сумарна потужність живлення (пікова), яку автоінвертор може видати на навантаження протягом відносно короткого часу — 2-3 c. Зазвичай, ця потужність більше номінальної (див. вище) на 30-50%. При цьому, якщо Ви вибираєте інвертор за максимальної потужності, діють ті ж правила, що і для номінальної — показники пристрою повинні бути на 15-20% вище загальної потужності підключеного навантаження. А для роботи з приладами, що споживають велику кількість енергії під час запуску (пилососами, електроінструментом тощо) варто уточнювати також пікову потужність інвертора — вона повинна бути не нижче «пускової» потужності навантаження.

Форма, яку має графік напруги, що видається автоінвертором.

— Чистий синус (pure sine). Таку форму має класичний графік змінної напруги — в т. ч. і того, що присутня в побутових мережах 230 В. Таким чином, синусоїда говорить про високу якість вихідного сигналу — напруга змінюється рівномірно, без різких перепадів та максимально близько до параметрів звичайних розеток. Це дозволяє підключати до автоінвертору практично будь-яке навантаження — аж до аудіосистем і іншої делікатної електроніки, чутливої до якості живлення. З іншого боку, подібна якість вимагає застосування складних керуючих схем і помітно позначається на вартості, а реальна необхідність у ній є не так часто. Тому синусоїдальний сигнал характерний переважно для автоінверторів преміумкласу.

— Модифікований синус. Даний термін (також вживається варіант «апроксимований») означає, що дана форма вихідного сигналу лише приблизно схожа на синусоїду. Зазвичай, подібний графік має вигляд «сходинок», іноді досить великих. Цього достатньо для живлення більшості видів навантаження, що застосовується в автомобілях — починаючи від ламп та електроінструментів і закінчуючи телевізорами і ноутбуками; при цьому самі автоінвертори виходять не такими дорогими, як моделі з чистою синусоїдою. Їхнім недоліком є неможливість роботи з чутливими електронними пристроями, однак цей момент не можна назвати критичним: список таких пристроїв досить...невеликий, та й в автомобілях вони застосовуються досить рідко.

Коефіцієнт корисної дії автоінвертора.

ККД — це співвідношення (у відсотках) між кількістю енергії, що прилад видає на навантаження, і тією кількістю, яку він споживає від бортової мережі автомобіля. Відповідно, чим вище цей показник — тим ефективніше робота і тим менше втрати при перетворенні. На практиці це означає, що за інших рівних умов прилад з більш високим ККД дасть змогу навантаженні довше працювати від акумулятора; особливо це важливо при високій споживаної потужності.

В сучасних автоінверторах значення ККД до 80 – 85% вважаються середніми, 90% і більше — хорошими.

Порти USB type С мають менші розміри в порівнянні з класичними USB-A, також вони мають зручну двосторонню конструкцію, що дає можливість підключати штекер будь-якою стороною. Інтерфейс створений з таким розрахунком, щоб у ньому можна було реалізувати різні можливості: збільшену потужність живлення, технології швидкої зарядки тощо. Зазвичай, загальна кількість USB type С на борту автоінверторів обмежується одним портом.

Системи захисту, передбачені в конструкції автоінвертора.

— Від короткого замикання. Коротке замикання виникає внаслідок різкого падіння опору навантаження до дуже малих значень (наприклад, через пробою ізоляції або забруднення схем підключення до автоінвертору приладі). Внаслідок цього критично зростає сила струму, що може призвести до пошкодження як навантаження, так і самого інвертора, і навіть до спалахів і травм. Дана захист запобігає подібні наслідки, відключаючи живлення у випадку виникнення короткого замикання.

— Від перегріву. Захист від критичного підвищення температури автоінвертора: при нагріванні система відключає пристрій, запобігаючи пошкодження та інші небажані наслідки. Зазначимо, що перегрів не обов'язково є ознакою неполадок — він може виникнути і при тривалої роботі у штатному режимі (що не відміняє необхідності відключення щоб уникнути неприємностей).

— Від перевантаження. Перевантаження виникають у тих випадках, коли споживана потужність підключеного пристрою (пристроїв) перевищує вихідну потужність автоінвертора (див. вище). Подібні ситуації приводять до роботи на нештатних режимах, що загрожує поломками і навіть спалахами. З деякими наслідками подібних ситуацій можуть впоратися інші системи захисту (наприклад, захист від перегріву, описана вище), проте в даному випадку простіше запобігти причину, ніж боротися з на...слідками.

— Від неправильного підключення. Система, що захищає автоінвертор від підключення з неправильною полярністю: виявивши невідповідність «плюса» і «мінуса», захист відключає пристрій, запобігаючи поломки та інші неприємності. Ця функція зустрічається тільки в моделях, що підключаються безпосередньо до акумулятора (див. вище) — переплутати полярність при включенні в гніздо прикурювача неможливо.

Наявність власного дисплея в конструкції автоінвертора.

Дисплей дозволяє відображати різну додаткову інформацію: напруга на вході і виході, енергоспоживання навантаження, стан акумулятора, повідомлення про збої в роботі і т. ін. В сучасних автоінверторах, зазвичай, використовуються найпростіші монохромні РК-екрани — коштують вони недорого, а для описаного інформування їх можливостей цілком достатньо.