Порівняння Sulong Toys Off-Road Metal Crawler Nova 1:16 vs Sulong Toys Off-Road Crawler Speed King 1:14

Масштаб дозволяє оцінити загальні розміри моделі — він описує співвідношення її габаритів з габаритами повнорозмірною машини аналогічного типу (див. нижче). Наприклад, довжина і ширина повнорозмірного багі складають в середньому близько 4 м і 2 м відповідно; значить, для радіокерованої моделі в масштабі 1:10 ці параметри будуть становити в 10 разів менше — близько 40 см і 20 см (плюс-мінус).

Мініатюрними вважається масштаб 1:24 і менше (1:28 і 1:32), а в найбільш великих він досягає 1:6 (1:5) — такі моделі не набагато менше дитячих автомобілів (проте не призначені для їх заміни). Невеликий розмір вважається оптимальним для використання в житлових приміщеннях, великий — на відкритій місцевості. Більшість шосейних моделей (див. «Тип») випускається в масштабі 1:10, позашляховиків — 1:8, а більш великі масштаби характерні для прогресивних моделей з двигунами внутрішнього згоряння (див. «Двигун»). Найбільш поширеними варіантами масштабів є 1:14, 1:16 і 1:18, які зустрічаються як у бюджетній, так і в топовому сегменті.

— Трюкові. Машинки цього класу призначені для їзди з виконанням різних трюків, переважно пов'язаних з акробатичними номерами, стрибками й подоланням перешкод. Для них характерна приналежність до позашляхового типу (зазвичай «монстр» або трагі, див. нижче), потужний двигун, високий дорожній просвіт, великі колеса й посилена підвіска.

— Шорт-корс. Моделі шорт-корс являють собою апарати позашляхового типу (багі, трагі, «монстри», див. нижче), спеціалізовані під перегони на швидкість на пересіченій місцевості. Вони відрізняються високим ступенем захисту від зіткнень і ударів під час стрибків, мають конструкцію підвищеної міцності, жорсткий корпус, що закриває більшу частину чутливих деталей, а також амортизатори, розраховані на високі навантаження.

— Дрифтові. Змагання з дрифту на радіокерованих моделях передбачають проходження асфальтованої траси на максимальній швидкості з постійним використанням керованого заносу. Виходячи з цього дрифтові машинки обов'язково повинні мати задній привод, блокування заднього диференціала, а також жорсткіші, ніж у більшості інших моделей, покришки з неглибоким малюнком. Варто відзначити, що їх зовнішній вигляд може набагато точніше повторювати реальні авто, ніж у випадку з кільцевими моделями.

— Кільцеві. Різновид моделей шосейного типу (див. нижче), який призначени...й для проходження рівних трас з твердим покриттям (на зразок асфальту) на час. Відмінною особливістю більшості таких машинок є гладка, «зализана» форма кузова для забезпечення аеродинамічності (або для її імітації, якщо максимальна швидкість невелика).

Зазначимо, що якусь спеціалізацію з вищеперелічених зазвичай мають професійні моделі, призначені для змагань і серйозних занять автомодельним спортом. Якщо ж клас не вказаний — машинка, швидше за все, належить до початкового рівня і має суто розважальне призначення (хоча такі моделі також можуть мати досить прогресивні характеристики).

— Повний. Як випливає з назви, у таких моделях тягове зусилля від двигуна передається на всі 4 колеса. Головною перевагою цієї схеми є висока прохідність: машинка добре тримається на складному рельєфі, і навіть застрявання з парою коліс у повітрі не є для неї критичним. Також повний привод може застосовуватися для дрифту (див. «Призначення (клас)»), хоча й дещо програє в цій ролі задньому; утім, менша схильність до заносів може бути й перевагою. Головним його недоліком є досить висока вартість, яка пов'язана зі складнощами у виробництві. Крім того, повноприводні машини зазвичай менш економічні, ніж «одноприводні».

— Задній. Моделі з передачею тяги від двигуна на задню пару коліс. Ця схема досить нестабільна й вимагає обережного управління на великих швидкостях — на занадто різкому повороті машинка легко йде в занос. З іншого боку, саме завдяки нестабільності такий варіант вважається оптимальним для дрифтових гонок, а за конструкцією задній привод вельми простий, надійний і недорогий. У результаті більшість не повноприводних радіокерованих моделей використовують саме його.

— Передній. Привод на передні колеса відрізняється високим ступенем стабільності: відправити машину в занос можна хіба що навмисно (і то треба сильно постаратися), а виведення з нього максимально просте. Водночас стабільність далеко не завжди є перевагою — наприклад, у дриф...ті вона лише створює додаткові проблеми. Крім того, конструкція таких моделей досить складна через необхідність поєднувати привод від двигунів і кермове управління на одній парі коліс; у результаті за ціною, надійністю і простотою обслуговування вони програють задньоприводним. Тому передній привод не отримав широкого розповсюдження в радіокерованих авто.

— Захист від вологи. Наявність у конструкції машинки захисту, який запобігає потраплянню вологи в чутливі елементи конструкції і появі відповідних неприємних наслідків (замикання, корозія, гідроудари тощо). Ця функція є практично обов'язковою для моделей, розрахованих на використання поза приміщеннями, насамперед позашляхових типів з двигунами внутрішнього згоряння (див. вище). Однак конкретний ступінь такого захисту в різних випадках відчутно різниться: одна модель може бути розрахована, наприклад, максимум на бризки з вологого асфальту чи невеликий дощ, а інша спокійно переживе проїзд через калюжу завглибшки «по капот». Тому цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника.

— Захист від бруду. Захист, що запобігає потраплянню пилу й бруду на деталі, які потребують чистоти. Багато в чому схожий з описаним вище захистом від вологи — зокрема, дуже важливий для використання поза приміщеннями й може відчутно відрізнятися залежно від моделі.

— Міжосьовий диференціал. Наявність у конструкції машинки диференціала, який розташований між передньою і задньою парою коліс і розподіляє крутний момент від двигуна між передньою і задньою віссю. За визначенням зустрічається тільки в моделях з повним приводом (див. вище). Головне призначення цього механізму аналогічне до міжколісних диференціалів — він дає змогу колесам, у цьому разі переднім і задн...ім, обертатися з різною швидкістю, щоб ходова частина й шини не відчували підвищених навантажень. Така необхідність виникає, зокрема, під час поворотів на низькій швидкості. Крім того, міжосьовий диференціал підвищує прохідність: під час пробуксовки однієї з пар коліс він розподіляє крутний момент так, щоб більша його частина припадала на колеса, які зберегли зчеплення.

— Металева головна пара. Головною парою називають дві шестерні, що відповідають за передачу крутного моменту від двигуна на трансмісію: одна з них розташована на валу двигуна, друга — на валу трансмісії. Це один з найважливіших елементів конструкції машинки, який піддається в процесі використання значним навантаженням. Головні пари, виготовлені з металу, значно міцніші й надійніші за пластикові; якщо ви купуєте модель для їзди у важких умовах (наприклад, шорт-корс або трюки, див. «Призначення (клас)»), наявність подібного оснащення буде дуже бажаною. Водночас для розважальних цілей це швидше надмірність — адже й коштують металеві шестерні дорожче за пластикові.

— Стабілізатори поперечної стійкості. Наявність у конструкції машинки спеціальних пристосувань, що запобігають перекиданню конструкції набік, зокрема на крутих поворотах: під час проходження повороту стабілізатор розподіляє навантаження на колеса таким чином, щоб зменшити крен шасі. Однак це не єдине призначення цих деталей — стабілізатори різної жорсткості також є інструментом розподілу балансу зчеплення між передньою і задньою віссю. Наприклад, якщо передній стабілізатор м'якший за задній — зчеплення передньої осі буде вище, що забезпечує хорошу поворотність, однак знижує чутливість управління; якщо задній стабілізатор м'якший — навпаки. Детальніше ці моменти описані в спеціальних джерелах. Варто відзначити, що стабілізатори не є стовідсотковою гарантією від перевороту — проте ймовірність такої події за їх наявності відчутно знижується.

— Металева дека шасі. Дека — це основа шасі машинки, каркас, на якому розміщується двигун, трансмісія і корпус. Висока міцність деки важлива для моделей, що піддаються в процесі їзди значним навантаженням, наприклад, за умови використання для шорт-корса (див. «Призначення (клас)»). В ролі матеріалу для металевих дек у сучасних машинках часто застосовуються алюмінієві сплави — вони поєднують високу міцність і невелику вага. Щоправда, і на вартість моделі такі матеріали впливають відповідно.

— Двері, що відкриваються. Двері, що відкриваються, посилюють схожість радіокерованих машинок зі справжніми автомобілями. За кермо таких авто в мініатюрі можна посадити іграшкового водія, а салон — пасажирів. Також через дверцята забезпечується доступ до внутрішнього оздоблення салону машини на радіокеруванні.

– Світлові ефекти. Наявність у моделі різних світлових ефектів: фар, габаритних вогнів, проблискових маячків (мигалок), підсвічування днища тощо. Таке оснащення не тільки надає машинці подібності до справжнього автомобіля, але й робить її помітнішою для оточуючих і знижує ймовірність неприємних подій. Водночас для прогресивних моделей ці моменти не відіграють ключової ролі, тому світлові ефекти зустрічаються переважно в недорогих машинках розважального призначення.

– Звукові ефекти. Наявність в моделі різних звукових ефектів — наприклад, клаксона, сирени, звуку потужного двигуна тощо; іноді є навіть вбудовані мелодії. Для відтворення звуків зазвичай передбачається невеликий динамік. Ця функція має суто розважальне призначення і зустрічається лише у простих і недорогих моделях, розрахованих на молодшу вікову групу.

– Водій. Іграшковий пілот, посаджений за кермо радіокерованої машинки. Наявність пілота дає можливість дати волю фантазії – керуючи машинкою на відстані, можна припустити, що її водить маленька людина.

Тип джерела живлення, що використовується в машинці з електродвигуном (див. «Двигун»).

— AA. Змінні елементи стандартного типорозміру, відомі в народі як «пальчикові батарейки». Головною перевагою машинок на батарейках перед машинками на акумуляторі є можливість швидкої заміни батарейок, що сіли. З іншого боку, потужність такого живлення досить скромна, тому зустрічаються вони переважно в моделях для молодшого віку.

— AAA. Такі елементи практично повністю аналогічні вищеописаним АА і зовні відрізняються від них тільки зменшеними розмірами (що відбилося на їх побутовій назві — «мізинчикові»).

— Ni-Mh. Спеціалізовані акумулятори, виконані за нікель-метал-гідридною технологією як і інші акумулятори (Li-Pol, Li-Ion, Ni-Cd, LiFePO4, фірмові) перевершують змінні батарейки за ємністю і компактністю і краще підходять для потужних електромоторів. Самі Ni-MH акумулятори примітні насамперед здатністю без наслідків переносити високі струми заряду і розряду — перше важливо з урахуванням «ненажерливості» електродвигунів, друге позитивно позначається на швидкості зарядки. Крім того, такі акумулятори стійкі до низьких температур, не мають «ефекту пам'яті», а коштуют...ь відносно недорого. Водночас вони поступаються Li-Pol елементам за ємністю (при однакових габаритах).

— Li-Pol. Спеціалізовані акумулятори, виконані за літій-полімерною технологією. Про спеціалізовані батареї в цілому докладніше див. вище (Ni-MH). Сама ж Li-Pol технологія дає змогу створювати акумулятори з високою ємністю, невеликими розмірами і вагою і без «ефекту пам'яті», однак і обходиться вона досить дорого.

— Ni-Cd. Порівняно стара технологія виготовлення акумуляторів, попередниця описаної вище Ni-MH. Спільними рисами цих технологій є стійкість до високих струмів заряду і розряду, низьких температур, а також невисока вартість. Правда, нікель-кадмієві батареї схильні до «ефекту пам'яті» – зниження ємності при зарядці не в повному обсязі розрядженої батареї; однак це можна виправити застосуванням прогресивних зарядних пристроїв і дотриманням правил експлуатації. А ось однозначним недоліком даного варіанту вважається екологічна небезпека при виробництві та утилізації; це характерно для всіх батарей, однак для Ni-Cd елементів найбільш актуально, тому вони використовуються все рідше.

— Li-Ion. Акумулятори, виконані за літій-іонною технологією і не належать ні до одного з універсальних типорозмірів (на кшталт AA). Літій-іонні акумулятори практично не схильні до «ефекту пам'яті», прості у використанні і заряджаються досить швидко. Їх недоліками можна назвати більш високу ціну і меншу стійкість до високих і низьких температур.

— LiFePO4. Літій-залізо-фосфатні батареї фактично є модифікацією літій-іонних (див. відповідний пункт), розробленою для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Примітні насамперед високою надійністю і безпекою: ймовірність «вибуху» батареї при перевантаженні зведена практично до нуля, та й в цілому LiFePO4 без проблем справляються з високими піковими навантаженнями. Крім того, вони досить стійкі до холоду і тримають робочу напругу майже до самого розряду. Головним недоліком даного типу є дещо менша ємність.

– Фірмовий акумулятор. До цієї категорії віднесені всі спеціалізовані акумулятори (див. підпункт «Ni-MH» вище), для яких виробник не вказав технології виготовлення. Відзначимо також, що якщо «звичайні» спеціалізовані батареї можуть бути стандартними і допускати застосування в різних моделях радіокерованої техніки, то фірмові акумулятори частіше мають оригінальну конструкцію і розраховані тільки на машинки одного виробника.

Робоча напруга батареї, що поставляється в комплекті з машинкою. Для моделей під елементи АА і ААА (див. «Тип акумулятора») не вказується — специфікація цих елементів передбачає загальний стандарт напруги, близько 1,5 В. В інших випадках дані про напрузі акумулятора не відіграють значної ролі для повсякденного використання, однак можуть стати в нагоді, якщо Вам потрібно підібрати зарядний пристрій, запасну батарею або батарею на зміну зіпсованою, а даних про моделі акумулятора (див. нижче) у Вас немає.

Найбільша відстань між пультом і машинкою, на якому передавач пульта все ще здатний гарантовано забезпечити нормальну керованість моделі. Варто враховувати, що в офіційних характеристиках зазвичай наводяться дані для ідеальних умов: повний заряд батарей, відсутність перепон на шляху проходження сигналу, сторонніх перешкод тощо; на практиці радіус дії може бути трохи менше. Однак за цим параметром цілком можна порівнювати між собою різні моделі радіокерованих машинок.

Чим більше цей показник, тим далі Ви зможете відпускати машинку від пульта, тим рідше доведеться переміщатися, щоб утримати управління. Однак великий радіус дії означає не тільки велику дальність як таку — він також говорить про хорошу проникаючу здатність сигналу, про його можливості проходити через різні перешкоди.

Тип та кількість елементів живлення, необхідних для роботи пульта управління моделлю.

— АА. Змінні елементи, відомі в побуті як «пальчикові батарейки». Можуть випускатися не тільки у вигляді одноразових батарейок, але і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються. В обох варіантах доступні в широкому асортименті найменувань, які розрізняються за ціною і якістю, що дає свободу вибору; у вигляді батарейок продаються практично повсюдно і коштують недорого. Потужність і ємність елементів АА відносно невеликі, але здебільшого їх цілком достатньо для нормальної роботи передавача протягом досить тривалого часу. Зазвичай, сучасні пульти потребують декількох таких батарей — зазвичай 2, 4 або 6.

— ААА. Змінні елементи, відомі як «міні-пальчикові» або «мізинчикові» батарейки. Від описаних вище батарейок АА відрізняються лише меншим розміром і, відповідно, ємністю; в іншому повністю аналогічні. Застосовуються переважно в пультах для недорогих розважальних моделей: багато енергії таким пультам не потрібно, а ось компактність іноді має вирішальне значення.

— «Крона». Змінні батарейки характерної прямокутної форми, з парою контактів на одному з торців. Мають номінальну напругу в 9 В. Такі елементи досить популярні в «розважальних» моделях, розрахованих на дітей — не в останню чергу тому, що для пульта достатньо всього однієї батарейки.

— Акумулятор. У цьому разі мається на увазі спеціалізований акумулятор або оригінальної конструкції, або в ти...порозмірі, що не належить до змінних елементів. Такі джерела живлення можуть помітно перевищувати комплекти батарейок за потужністю і ємністю, однак коштують вони недешево, а подібні прогресивні характеристики на практиці потрібні рідко. Тому акумуляторні пульти зустрічаються переважно серед великомасштабних моделей професійного рівня, з підвищеними вимогами до дальності і надійності передавача на пульті.