Порівняння YEPO UA-102822 36 ВА vs Marsriva KP5

Вхідна напруга, на яку розраховане ДБЖ. Цей параметр практично визначає ще й тип мережі — різні напруги відповідають різній кількості фаз:

— 1 фаза (230 В). Підключення до звичайних побутових мереж стандарту 230 В. Саме такі мережі використовує більшість пристроїв, що живляться через ДБЖ: комп'ютери, відео- і аудіотехніка, газові котли, кондиціонери, медичне обладнання тощо. Тому й переважна більшість сучасних ДБЖ розраховані саме на 230 В. При цьому відносно малопотужні моделі можуть працювати прямо від розетки, а от для пристроїв з високою максимальною вихідною потужністю — від 3,5 кВА — може знадобитися спеціальний формат підключення (напряму до щитка).

— 3 фази (400 В). Підключення до трифазних мереж формату 400 В. Такі мережі застосовуються для живлення потужного промислового обладнання, а також для підведення енергії від підстанцій на цілі сегменти електромережі (наприклад, будівлю повністю). Відповідно, у випадку ДБЖ використовувати таку вхідну напругу має сенс тільки в найбільш потужних моделях, розрахованих на значне навантаження — наприклад, цілий датацентр, або промисловий цех з високими вимогами до безперервності процесу. Ефективна вихідна потужність таких ДБЖ становить від 4 кВт, а вихідна напруга (див. нижче) може бути як одно-, так і трифазною.

— 1 фаза (230 В)/3 фази (400 В). ДБЖ, що допускають підключення до будь-якого з описаних вище типів мереж. Біл...ьшість таких пристроїв — це, по суті, моделі під три фази, доповнені можливістю роботи ще й від 230 В. Варто враховувати, що для роботи від однофазної мережі таким моделям зазвичай потрібне підключення напряму до щитка, а вихідна потужність при такому підключенні може виявитися нижче заявленого максимуму (цей момент не завадить уточнити окремо).

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Наявність в ДБЖ роз'єма LAN з підтримкою подачі живлення PoE (Power over Ethernet). Ця технологія дає змогу передавати по Ethernet-кабелю енергію для живлення мережевих пристроїв. Живити такі пристрої можна безпосередньо від «безперебійника», що забезпечує резервування обладнання на випадок перебоїв з енергопостачанням. До розряду подібних пристроїв можна віднести IP камери відеоспостереження, точки доступу, різні датчики тощо.

Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.

Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).

Тип акумулятора, встановлений у «безперебійнику».

– Склотканинна (AGM). Прогресивний різновид свинцево-кислотних АКБ з електролітом в адсорбованому стані: відсіки такого акумулятора заповнені пористим матеріалом, який містить кислоту. При цьому корпус батареї герметичний і AGM-моделі є такими, що не обслуговуються. Ця технологія є найпопулярнішою в акумуляторах для «безперебійників»: вона ідеально підходить для батарей, що працюють у буферному режимі (тобто коли доводиться рідко розряджатися і, як правило, потроху). Крім того, вона забезпечує тривалий термін служби та й обходяться AGM-батареї недорого. З недоліків цього варіанта можна відзначити неможливість поповнення електроліту при його витоку, а також погану переносимість перезаряду (хоча останнє при якісному контролері живлення стає неактуальним).

– Гелева (GEL). Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, що використовує електроліт у вигляді гелю. GEL-акумулятори найкраще придатні для роботи в циклічному режимі – тобто коли батареї потрібно довго живити навантаження з розрядкою майже до нуля, потім заряджатися і знову забезпечувати тривале автономне живлення. А ось для буферного режиму, в якому працюють більшість ДБЖ (тривалий час стояти напоготові, щоб у разі збою ненадовго підтримати енергопостачання) ця технологія з низки причин підходить погано. Тому купувати такі батареї є сенс лише в тих випадках, коли «безпребійнику» д...оводиться вмикатися практично щодня — наприклад, у нестабільних мережах з постійними та тривалими перебоями у подачі енергії.

– Літій-іонна (Li-Ion). Ключовими перевагами літій-іонних акумуляторів можна назвати високу ємність при невеликих габаритах та вазі. Також батареї Li-Ion не схильні до «ефекту пам'яті» і здатні досить швидко заряджатися. Зрозуміло, цей варіант не позбавлений недоліків – перш за все, це чутливість до низьких і підвищених температур, а при перевантаженні літій-іонний акумулятор може спалахнути або навіть вибухнути. Втім, завдяки використанню вбудованих контролерів ймовірність подібних «аварійних» ситуацій надзвичайно мала і загалом переваги цієї технології помітно перекривають недоліки.

– Літій-залізо-фосфатна (LiFePO4). Прогресивна модифікація літій-іонних акумуляторів (див. вище), розроблена для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Літій-залізо-фосфатні акумулятори характеризуються великою кількістю робочих циклів заряду/розряду, хімічною та термічною стабільністю, переносимістю низьких температур, нетривалим часом заряду (зокрема високими струмами) та безпекою в експлуатації. Імовірність «вибуху» батареї LiFePO4 при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом такі акумулятори без проблем справляються з високими піковими навантаженнями і тримають робочу напругу майже до повного розряду.

Функції захисту, передбачені в конструкції ДБЖ.

— Захист від короткого замикання. Коротке замикання — це різке падіння опору навантаження до критично малих величин, за рахунок чого зростає сила струму і ДБЖ відчуває значні перевантаження, здатні вивести пристрій з ладу і навіть викликати загоряння. Воно може бути викликано несправністю в підключеному пристрої, неякісною ізоляцією, потраплянням сторонніх предметів тощо. При виникненні такої ситуації система захисту від короткого замикання відключає ДБЖ, запобігаючи неприємним наслідкам.

— Захист від перевантажень. Перевантаженням в даному разі називають перевищення споживаної потужності навантаження над вихідною потужністю ДБЖ. Робота в такому режимі також може призвести до неприємних наслідків, аж до поломки і загоряння; щоб уникнути цього і встановлюється система захисту, що відключає ДБЖ при виникненні перевантаження.

— Захист від перезарядки зовнішньої АКБ. Функція захисту від перезарядки запобігає накопиченню надлишкової кількості енергії в акумуляторі, від якого налагоджено роботу ДБЖ в автономному режимі. Перезаряд є вкрай небажаним будь-якого типу батарей. Він може загрожувати різними неприємними наслідками – від погіршення робочих характеристик до перегрівання та займання АКБ. Захисна автоматика на борту безперебійника відключає живлення після того, як акумулятор повністю з...арядиться. Таким чином це запобігає надходженню у батарею «зайвого» струму, який міг би пошкодити її. Подібна система зручна тим, що акумулятор можна залишати на зарядці протягом тривалого часу, не боячись «перетримати» його.

— Фільтрація перешкод. Система, що подавляє високочастотні перешкоди в електричній мережі — це можуть бути як поодинокі скачки напруги при вмиканні і вимиканні потужних електроприладів, так і тривалі наведення від постійних джерел, таких як електродвигуни. Ці перешкоди можуть негативно позначатися на роботі підключеної до мережі електроніки (аж до видимих збоїв); система фільтрації перешкод дає змогу цього уникнути. Такі системи досить прості, а тому ними оснащується більшість сучасних ДБЖ.

— Захист лінії передачі даних. Система захисту від високочастотних перешкод, аналогічна фільтрації перешкод (див. вище) — тільки використовується не в електричній, а в телефонній або дротовій комп'ютерній (LAN) мережі. Такі мережі також схильні до перешкод від різних джерел електромагнітного випромінювання, здатних викликати збої підключеного до них обладнання: ПК, принтерів, факсів тощо. ДБЖ з цією функцією мають як мінімум два роз'єми стандарту LAN (вхід і вихід), в які вставляються відповідні мережеві або телефонні (з роз'ємами RJ-11, сумісними з LAN) кабелі.

— Роз'єм аварійного відключення. Цей роз'єм дає змогу підключити ДБЖ до системи аварійного відключення живлення. Таким чином в екстреній ситуації (наприклад, при виникненні пожежі) всі приміщення, в т. ч. і з резервом живлення, може бути повністю знеструмлено натисненням однієї кнопки. Без цього ДБЖ при відключенні живлення просто переключилося б на батарею і залишило обладнання під струмом, що могло б призвести до негативних наслідків.

— Звукова сигналізація. Система, що подає звуковий сигнал у різних важливих ситуаціях. Найчастіше застосовується для повідомлення про зникнення напруги в електромережі і перехід ДБЖ на живлення від батареї. Без звукового сигналу цього можна було б взагалі не помітити (не завжди в приміщенні включене світло, яке гасне при збої в мережі, може пропасти контакт в самій розетці тощо), що загрожує раптовим відключенням обладнання, втратами даних і поломками. Також звукова сигналізація може застосовуватися для інших подій — низький заряд батареї, закінчення заряду, вмикання/вимикання байпасу тощо.